Сторінка
8
розвиток процесів деградації сфери матеріального виробництва, гіпертрофований перерозподіл грошової маси в суспільстві, маргінальне розшарування людей за рівнем доходів і, як наслідок, невпинне зростання цін на товари й послуги тощо.
Оскільки одною з особливостей тіньового капіталу є і те, що він використовується не у виробничій сфері, а переважно в посередницькій діяльності, в обігу, останнє надзвичайно ускладнює механізми здійснення необхідного державного контролю за ним.
У той же час, відзначаючи особливо негативний вплив "чорної"" складової "тіньової"" економіки на суспільне виробництво та соціальну сферу, неможливо скидати із рахунків і певну позитивну роль, що відіграють неформальна економіка та нерегламентована трудова діяльність (які також включаються до "тіньової" економіки у широкому її розумінні) у якості досить ефективних амортизаторів, що пом'якшують зростання соціальної напруги в суспільстві. До того ж вони є потужними стимуляторами перекваліфікації кадрів для найбільш вигідних у ринкових умовах видів і сфер діяльності.
До основних чинників, що сприяють зростанню неформальної економіки (особливо в період системної кризи виробництва) можна віднести:
1)недостатність інвестицій, що спрямовуються на створення нових робочих місць;
2) зростання рівня безробіття, що пов'язано із швидкою та інтенсивною втратою (і у багатьох випадках досить передчасною) ліквідацією старих робочих місць;
3) високий рівень вимушеної неповної зайнятості працюючих;
4)низькі у порівнянні до потреб цивілізованого відтворення особистості трудові доходи широких верств населення;
5) відносна невигідність праці у формальному секторі економіки у порівнянні із доходами, які можуть приносити нерегламентовані види трудової діяльності;
6) відсутність належних умов для плідного господарювання малих підприємств (високі податки, складнощі процедури реєстрації, корупція, рекет, нечесна конкуренція, кабальні кредити тощо).
До найбільш поширених видів діяльності, що мають місце у неформальній економіці України можна віднести наступні:
1) дрібна торгівля товарами, що отримані внаслідок індивідуального професійного "економічного туризму" або від оптовиків-посередників;
2) валютні обмінні операції, що здійснює дрібний "ринковий планктон"; 3)наймана праця без укладання трудових угод;
4) ремісництво та надання послуг у всіх їх нереєстрованих різновидах;
5) робота на дачних та присадибних ділянках із наступною ринковою реалізацією отриманої продукції;
6) нелегальна трудова міграція за кордон у країни далекого та близького
зарубіжжя;
7) "шабашництво" у всіх його проявах і різновидах тощо.
Слід також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палітра нових напрямів масштабної "тінізації" економічної діяльності. Проте при цьому багато старих форм, що раніше відносились до "тіньової" сфери і були її вагомою складовою, на цей час або взагалі втратили свою актуальність і зовнішню атрибутику (скажімо, спекуляція, "цеховики"), або різко знизили свою частку в загальному тіньовому обороті разом із зменшенням питомої ваги державного сектору економіки (тобто це дрібні розкрадання в державному секторі, масові порушення в роздрібній державній торгівлі та громадському харчуванні тощо).
2.2 Оцінка механізму поширення впливу „чорних” економічних структур на формування фінансових ресурсів України.
Збільшенню масштабів та подальша внутрішня реструктуризація "тіньового" сектора економіки сприяє заміна одних спонукальних мотивів на інші. Це відбуваються на тлі посилення соціально-економічної кризи та політичної, ідеологічної і адміністративної дезорієнтації широких верств населення. Тому природно, що у досить значної частини населення за умови, коли міра праці практично має незначний вплив на міру особистого споживання, виникає та постійно генерується прагнення не тільки до "тіньових" заробітків, але і взагалі до пошуку будь-яких (навіть і нелегітимних) додаткових джерел особистих доходів. Останнє у кінцевому наслідку стає живлячим середовищем та вагомим чинником, що сприяли і сприяють поглибленню розвитку процесів "тінізації" економіки і, особливо, розширеному відтворенню її "кримінально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерігається протягом останніх п'яти років.
Як вже відзначалося, у період економічної трансформації, який співпадав
з періодом розбудови державної незалежності України, організована економічна злочинність була і на цей час залишається одною з небагатьох по-справжньому ефективно функціонуючих суспільних структур, що здатна швидко пристосовуватись до будь-яких соціальних, економічних і політичних змін.
Дослідження показують, що функціонування "чорної" (мафіозно-кримінальної) економіки у власному автономному режимі не є закономірним явищем. Найбільш типовим явищем є те, що, проникаючи в бюрократичні структури, диверсифікуючи у сферу "світлої" економічної діяльності, вона активно формує кримінально-корумповану економіку. Так, не є великим секретом, що кримінальна економіка хабарами стимулює та зацікавлює, а за допомогою використання засобів силового тиску, змушує працювати на себе адміністративно-командну систему управління.
Навіть без особливих зусиль можна намалювати існуючу в країні систему двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними і паралельно діючими управлінськими і виконавчими структурами, що системно охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства: економіку, фінанси, соціальну та духовну сферу, безпеку, політику, зовнішні зв'язки тощо.
Одне з них — це держава, її так звана "світла" економіка. Тут домінує
глибока системна економічна криза та загальна організаційна розбалансованість, бере гору політичне протистояння та небезпечно падає рівень життя законослухняних громадян, втрачається соціальний оптимізм та зростає соціальна напруга, знижується необхідно-достатній рівень економічної та політичної безпеки.
Другим є паразитичне, деструктивно-руйнівне для суспільства "чорне"
виробництво, розподіл і споживання. Це організована економічна злочинність, що є ретельно структурованою, гнучкою і мобільною системою, яка отримує надвисокі доходи. На цей час ця система відмінно захищає своїх "робітників" і "службовців", максимально забезпечує задоволення їх "постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб". Які ж основні ознаки і прояви притаманні сучасній мафії та її економічному базису — "кримінально-чорній" економіці?
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Приховане та фіктивне банкрутство
Формування науки про місцеві фінанси. Зарубіжний досвід місцевого оподаткування
Типи фінансової політики. Класична фінансова політикаБюджетна класифікаціяЗагальна характеристика страхового ринку та його структура
Фінансова політика і інструменти її реалізації
Фінансова незалежність місцевого самоврядування