Сторінка
9
До найбільш характерних ознак зазначеного явища можна віднести
наступні:
1) якісно новий стан професіоналізації економічної злочинності, яка побудована на надзвичайно високому рівні кримінально-монопольної централізації та концентрації "тіньового" капіталу, подальше зростання інтеграції та кооперації мафіозно-кланових відносин;
2) наявність чітко організованого і функціонально розгалуженого апарату управління криміналітетом, що має системний розподіл функцій і відпрацьовані механізми "посадової" субординації на всіх рівнях її внутрішньої ієрархії;
3) існування, вдосконалення та розвиток системи кланового структурування, постійне відтворення специфічної "чорної" бюрократії, так званої мафіозної "еліти", що, в основному, координує і регулює злочинні відношення у всіх сферах "тіньової"" економіки;
4) активне формування і постійне підвищення рівня ефективності функціонування як централізованих, так і децентралізованих "резервних" і "спеціалізованих" кримінальних фондів (які насамперед акумулюють ресурси, що мають спрямовуватись на підкуп бюрократії та на матеріальну підтримку членів кримінальної спільноти, а також на створення власних специфічних "профспілок" і своєрідних "кас взаємодопомоги (так званих "общаків");
5) активна реалізація цілеспрямованого курсу на корумпування, на активне кримінальне замарування та моральне розбещення апарату органів державного (у т. ч. господарського) управління, працівників правоохоронних органів та інших силових структур, накопичення заздалегідь зібраного персоніфікованого компромату та його подальше використання для шантажу конкретних "строптивих" службовців та посадових осіб;
6) інтенсивна розробка і практичне впровадження в "народні маси" ідеології організованої злочинності, що проявляється, насамперед, у романтизації "тіньового" способу життя серед населення країни (передусім серед молоді), матеріальній підтримці органів масової інформації, які своєю діяльністю сприяють психологічній обробці населення у відповідному напрямі тощо;
7) постійне вдосконалення та реалізація на практиці високоефективних та гнучких механізмів швидкої адаптації до зміни соціально-економічних умов, використання різноманітних форм і методів проникнення в державні або інші конкуруючі структури з метою їх внутрішньої дезорганізації і морального розкладення, а при необхідності також і їх суспільної дискредитації;
8) гостро виражений потяг до встановлення і постійного тотального поширення власної монополії, прагнення створити та по можливості мати надійні механізми впливу на формування кадрової політики (кадрового резерву) в апаратах державного та господарського управління.
Слід зазначити, що диверсифікація особливо необхідна економічній мафії, оскільки вона за умов практичного застосування названого механізму отримує можливість, по-перше, мати необхідний для неї вплив, або чинити певний тиск у процесі прийняття економічних та соціальних рішень на тих чи інших рівнях влади (загальнонаціональному, регіональному, місцевому), а також впливати на транснаціональні економічні зв'язки, і по-друге, зрощуватися з кримінально-злочинним світом, формувати на його основі "групи бойовиків зовнішньої і внутрішньої охорони та підтримання кримінального порядку" (тобто "порядку", побудованому на нормах власної злочинно-групової моралі, які спрямовані на підтримання особливого "кодексу честі" та інших внутрішніх правил і умов дії кримінальних груп із відповідними жорстокими і незворотніми санкціями за їх порушення).
"Чорна" економіка є економічним базисом мафії і, насамперед, прагне
паразитувати на легітимних формах власності та підприємницькій діяльності. Проте, вона також має і свою власну специфічну базу діяльності що спирається на кримінальний промисел та на доходи, що отримує організована злочинність на ринку задоволення деструктивних потреб громадян, до яких відносять:
® виготовлення, крадіжка та протизаконна торгівля вогнепальною, хімічною і холодною зброєю та отрутою;
® крадіжки і перепродаж майна громадян;
® "ринок кілерських послуг";
® проституція (в тому числі підліткова і дитяча), гомосексуалізм, секстуризм, поставки "живого" товару для сексуальної експлуатації за кордон;
® виготовлення та торгівля порнографічною продукцією
® посередницькі послуги у шахрайських операціях, професійному шантажі
® клієнтів (фізичних та юридичних осіб);
® контрабанда (у всіх її різновидах і проявах);
® участь у фінансових шахрайських операціях та операціях по відмиванню "брудних" грошей;
® фальшування грошей та цінних паперів, підробка документів та печаток;
® злочинне антисуспільне використання землі та інших природних ресурсів (завезення токсичних відходів, сміття, торгівля із вивезенням за кордон родючого шару ґрунту тощо).
® виготовлення або транспортування (транзит) наркотиків.
® організація платних садомазохистських видовищ, або "послуг", що пов'язані із особистою участю "клієнтів" у процесах катування людей тощо;
® послуги, пов'язані з організацією особливих тоталізаторів за участю "клієнтів" із "гравцями-смертниками" ;
® наркоторгівля , організація наркопритонів.
Особливо необхідно зупинитися на досить поширених на цей час проявах фінансового шахрайства, що особливо вразили вітчизняну економіку.
Найпоширенішими серед можливих чисельних шляхів нелегального експорту капіталів і проявів фінансового шахрайства можна назвати наступні:
1) неповернення коштів закордонними партнерами і перерахування їх на спеціальні зарубіжні рахунки;
2) проведення збиткових для України бартерних операцій, що частково може бути пояснено, як реакція українських бізнесменів на недосконале українське законодавство;
3) угоди з "неплатоспроможними" іноземними партнерами (шахраями, банкрутами тощо) щодо розподілу грошової виручки;
4) збирання псевдопідприємцями коштів населення, конвертація і переказ їх за кордон, до іноземних банків, з наступним припиненням подальшої діяльності псевдофірм;
5) відверта шахрайська діяльність ряду трастових, страхових та інвестиційних компаній, а також інших фіктивних фірм і банків;
6) відправлення продукції (в першу чергу -- високоліквідної) за фальшивими документами і за заниженими цінами, з одержанням шахраями різниці готівкою;