Сторінка
12

Фінансові аспекти тіньової економіки

За експертними оцінками неформальна діяльність дозволяє отримувати зазначеній частині населення, що становить мілкий ринковий "планктон", до чверті доходів, що утворюються у "тіньовій" економіці. Офіційна статистика та податкова система фактично не мають ніякої інформації про доходи щонайменше 20 % населення країни, які за експертними оцінками отримують близько 40 % сукупних доходів фізичних осіб.

Найбільш спрощено реальний розподіл сукупних грошових доходів серед соціальних верств населення, який має місце на цей час, може бути представлений наступним чином: 40 % населення країни отримує приблизно 10 % сукупних грошових доходів (з яких близько 10 % — "тіньові"); ЗО % населення — близько 20 % сукупних грошових доходів (з яких приблизно 20 % є "тіньовими"); 20 % населення — до ЗО % доходів (близько третини яких знаходяться у "тіні"); 10 % населення — близько 40 % від обсягів загальних доходів, що отримує населення країни (з яких близько 75 % „тіньові”).

Останній рівень ранжування характеризує надвисокі доходи, походження яких здебільше є "кримінально-чорним" і які за будь-яких умов будуть прагнути уникнути зустрічі із податковою системою держави.

Все наведене свідчить про значні формаційні прогалини, які виникають при спробі зробити оцінку "тіньової" економіки шляхом застосування методики, що базується на використанні системи національних рахунків.

З метою оцінки реальної ситуації в економіці України групою дослідників було здійснено розрахунки. У працях Присняков В.Ф. Введение в нестационарную макроекономіку: Учеб. Пособие. — Днепропетровск. — ДГУ. 1996, Дорибуш Р., Фиіііер С. Маркроекономика. — Изд. МГУ. — ИНФРА-М. — 1997., ПрисняковВ.Ф. О количествснных результатах некоторых математических моделей экономике: кривая Лаффера. устойчивость товарного рынка // Доповіді НАН України. — № 10. —1996. С. 64-73, отримано критерій абсолютної стійкості ринкової системи П, який являє собою відношення ВВП У до спо­живання С. Теоретичне значення цього критерію дорівнює П' = 2.

Будемо виходити з гіпотези, що специфікою ринку як складної системи є його функціонування на межі стійкості, при якому будь-які відхилення пара­метрів ринку від рівноваги регулюються людиною. Тому різниця емпіричного значення критерію П від теоретичного П', яка дорівнює 2, може якраз і пояс­нюватися неврахуванням тіньової складової. У цьому випадку для теоретично­го значення П' ми можемо записати таке відношення:

П' - (V + Вк)/С = 2, де У + Вк = У’.

Враховуючи, що реальне значення критерію П = У/С (при допустимому нехтуванні різницею між теоретичним і дійсним споживанням), проведемо нескладні перетворення і отримаємо формулу

Вк=1 - П/П'= 1 - П/2 або в остаточному вигляді Вк= 1 -У/(2С) (1)

Для перевірки цієї простої формули ми використали відомі з літератури найнадійніші з нашої точки зору емпіричні дані щодо ВВП, споживання і час­тки тіньової економіки (стосовно України ми використали відомі з преси ек­спертні оцінки різних авторитетних посадових осіб; ми не брали до уваги за­яви д. е. н. Вітренко Н.М., яка у вересні 1999 року назвала цифру тіньової економіки в Україні 74%). Як видно з табл. 2(Див: додатки таблиця № 2), запропонована проста формула досить добре підтверджується відомими емпіричними даними і може використовуватися для аналізу економічної діяльності (а також для розрахунків оптимальної величини податку).

Таблиця № 2.

Порівняння емпіричних Вк і розрахункових значень тіньової економіки

Таким чином, запропонована теоретична формула задовільно описує ві­домі дані щодо обсягу тіньової економіки І може бути рекомендована для виз­начення цього важливого економічного показника[13;5].

Особливої уваги потребує з’ясування питання щодо можливості застосування монетарного підходу для достатньо репрезентативного визначення обсягів "тіньової" економіки.

За методиками, що базуються на монетарному підході, оцінка дається, виходячи з обсягів грошових коштів, що знаходяться в обігу у сфері "тіньової" і "чорної" економіки. Цей підхід побудований на основі положення, що практично всі розрахунки у "тіньовій" сфері, як правило (за виключенням бартеру), провадяться за готівку. Тому у центрі уваги аналітиків передусім знаходиться співвідношення готівки, що обертається поза сферою банківської інкасації і тієї сукупної грошової маси, що знаходиться в грошовому обігу.

У 1996 році в середньому близько 5,0 млрд. грн. знаходилися поза межами банківської системи, і, як було зазначено вище, із цієї маси не менше 2,5 млрд. грн. обслуговувало потреби "тіньової" економіки. Реально також, що еквівалентна їй валютна маса із купівельною спроможністю у 2,5 млрд. грн. також виконувала функцію обігових коштів "тіньовиків". Тому можна стверджувати, що потреби "тіньової" економіки у 1997 році забезпечувала сукупна грошова маса, яка дорівнювала приблизно 5,0 млрд. грн. Якщо вважати, що швидкість обороту готівкової одиниці в "тіньовому" обігу становить 10 разів на рік (тобто до розрахунку береться мінімальний рівень, який практично може перевищувати зазначену величину щонайменше вдвічі), то обсяги валового "тіньового" обороту становитимуть 50 млрд. гривень.