Сторінка
17
В економічній політиці та законодавчій діяльності, що спрямовані на обмеження "тіньових" процесів, слід прагматично усвідомити, що реально на легалізацію, навіть за самих сприятливих для "тіньового" бізнесу умов, підуть лише ті, хто в межах своєї "тіньової" діяльності прагне не стільки миттєво нажитися, скільки легітимне і швидко заробити та самореалізуватися у якості підприємців. Значну ж частину "тіньовиків" по той бік суспільних інтересів та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що отримуються будь-яким, переважно кримінальним шляхом. І якщо нові" якісно досконалі законодавчі правила перекриють для них саму можливість отримання надприбутків, то навряд чи вони із цим погодяться і будуть діяти у відповідності до чинного законодавства. Можливості розвитку ринку і їх особиста аморальність природно підштовхне цих суб'єктів лише до зміни форм діяльності, пошуку нових сфер і джерел отримання надприбутку, навіть якщо вони матимуть кримінальне походження.
Ті, хто звик діяти "по той бік закону", саме "на тому боці" і почуватимуть себе "як риба в воді". Тому для них легалізація економічної
діяльності означає передусім зміну способу життя, складу думки, необхідність налагодження нових зв'язків, дотримання нових правил, навіть якщо вони і встановлені у відповідності до потреб забезпечення діяльності цивілізованої ринкової економіки. Оскільки все ж таки це є правила, до яких необхідно підпорядковувати власне приватне підприємництво, тобто підкорятись певній фіксованій і суб'єктивно досить незручній системі законодавчих обмежень і заборон.
Тому корумпована "чорна" економіка і мафіозні структури будуть постійно створюватимуть протидію справжньому, а не декларативному розкріпаченню ринку, а також налагодженню надійного механізму захисту державної "кишені" (тобто державних фінансових ресурсів і державної власності) від усіх можливих форм їх використання як зметаю особистого забезпечення, так і в інших корисних (особистих, групових або кланових) цілях.
Немає підстав вважати, що більшість вітчизняних бізнесменів безповоротньо втратила природну здатність діяти розумно. Інакше кажучи, вони можуть досить точно спрогнозувати і підрахувати найбільш вірогідні особисті витрати і прибутки від своїх дій. Якщо переваги будуть більшими за витрати (або, іншими словами, за реальні незручності та збитки), підприємець діятиме відповідно зі своїми інтересами максимізації прибутку.
Нині підприємці чудово розуміють, що ймовірні витрати, які пов'язані з приховуванням доходів від податків, мають бути значно нижчими, ніж передбачувані прибутки й вигоди. Для конкретного суб'єкта негативні наслідки, які він може відчувати у разі незаконних дій, поділяються на два загальні типи — почуття провини (на зразок докорів совісті) та страх кримінального переслідування і можливого покарання. На сьогоднішній день ситуація складається таким чином, що підприємцеві набагато вигідніше не віддавати державі левову частку свого прибутку, а залишити її собі. Це відбувається тому, що у багатьох громадян за умов патологічного антисуспільного домінування відносин тотальної продажності (не слід плутати з нормальними ринковими відносинами) повністю стає атрофованим моральне почуття провини за свої антисуспільні вчинки, а ті прикрощі і негаразди, що пов'язані з можливим кримінальним покаранням за них, як правило випадають на долю далеко не всіх правопорушників.
Проте, при оптимальному зменшенні податкового тиску на бізнес ситуація може певним чином змінитися, оскільки ймовірні витрати починають перевищувати передбачувані вигоди. За цих умов підприємець розуміє, що краще віддати третину своїх доходів, ніж надовго потрапити за грати чи сплачувати обтяжливі штрафи.
Слід зазначити, що учасники "тіньової" економіки не можуть і не бажають легалізувати свою діяльність також і з тієї причини, щоб у кінцевому випадку не попасти у своєрідну економічну пастку, тобто продовжувати платити нелегальні побори за особистий захист, що здійснюють по відношенню до них кримінальні структури, та розпочати в повному обсязі сплачувати податки державі, яка до того ж неспроможна захистити їх ні від поборів корумпованих чиновників, ні від "економічно активних стражів" правопорядку, ні від кримінальних структур.
Тому здійснення конкретних та ефективних правових та організаційно-процедурних заходів, спрямованих на захист і звільнення підприємців з легат тотальної корупції, з одного боку, кримінально-мафіозного рекету, з іншого, є одною з головних і необхідних умов обмеження небажаної "тінізації" економіки.
Можна сподіватись, що тільки при системному масованому і чітко сконцентрованому наступі на мафіозно-терористичну злочинність і відповідному делегуванні повноважень по боротьбі з економічною і "тіньовою" неорганізованою злочинністю іншим, спеціально створеним для цього державним органам, можливо добитися позитивних результатів, як у боротьбі із злочинністю, так і стосовно легалізації "темно-сірих" сегментів "тіньової" економіки. Дотримуючись цього шляху, Україна може і повинна стати цивілізованою правовою державою, що поважає і створює необхідні умови законослухняним, сумлінно і плідно працюючим підприємцям.
Висновок
Прояви “тіньової” економічної діяльності спостерігаються майже на всіх етапах організації і здійснення господарювання, мають свої специфічні особливості, що обумовлює зважений диференційований підхід до вирішення проблем “детінізації”, актуалізує необхідність удосконалення комплексу господарсько-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових способів, спрямованих на запобігання “тінізації” економіки.
Висвітлюючи криміногенно-відтворювальні, антисоціальні джерела “тіньової” економіки, варто наголосити, що згубні наслідки поширення цього феномену вимагають подальшого підвищення рівня організаційних та практичних заходів усіх державних органів щодо запобігання та протидії організованій злочинності й корупції.
Для запобігання “тінізації” економіки при безпосередньому здійсненні господарської діяльності необхідно:
удосконалити механізм кредитування та систему відкриття розрахункових рахунків;
розробити методику контролю і виявлення недержавних фінансових фондів і компаній, створених на комерційній основі і діючих з метою залучення коштів у “тіньовий” обіг.
Крім того, у сфері приватизації необхідно удосконалити діючі методики оцінок приватизованого майна; сформувати комп’ютерні бази даних, що характеризують стан приватизаційного процесу, а також рух приватизованого майна.
Завантажити реферат