Сторінка
1

Напрямки розвитку ринку фінансових послуг в Україні на основі систем електронного бізнесу

Необхідною умовою становлення нової економічної інфраструктури в Україні стало створення і розвиток фінансового ринку та його складових – ринків фінансових послуг. Нині на фінансовому ринку України працюють спеціалізовані фінансові установи – банки та кредитні спілки, інвестиційні фонди, біржі, страхові, лізингові компанії та пенсійні фонди тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансового обслуговування об’єктивно вимагають розробки нових підходів до організації ведення цього бізнесу. «Аналіз розвитку ринку фінансових послуг в Україні свідчить, що серед усіх його учасників найкращі потенційні можливості для розвитку обслуговування клієнтів на основі широкого використання сучасних технологій та моделей мають комерційні банки. Банківська система об’єктивно нині є найбільш потужним і розвинутим гравцем на ринку фінансових послуг в Україні» [1]. Позитивні тенденції розвитку банківської системи України та її стан визначають тенденції на фінансових ринках. В Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» [2] визначені основні напрямки розвитку ринку фінансових послуг в Україні.

Підтримка конкурентоспроможності компаній в сучасному світі значною мірою залежить від швидкості обміну інформацією та швидкості прийняття рішень. Електронні технології ведення бізнесу якраз і допомагають підвищити ефективність цих процесів. Іншими словами, застосування Інтернет - технологій в поєднанні з формуванням електронних ринків та різноманітних віртуальних форм підприємництва трансформує сьогодні весь спектр фінансових послуг і закладає фундамент для більш швидкого розвитку економічних процесів. Онлайнові фінансові послуги, що відрізняються характерною для них швидкістю, ефективністю і прозорістю, в рамках електронних ринків здатні стати одними з принципових прискорювачів розвитку бізнесу і зростання добробуту. Тому розгортанню і вдосконаленню цього елемента інфраструктури електронного бізнесу треба приділяти особливу увагу.[3]

Однак комплексного підходу до використання Мережі як сфери надання банківських послуг на сьогоднішній день в Україні поки що не відчувається, хоча банки – основні гравці на фінансових ринках і на ринках фінансових послуг. Вітчизняні комерційні банківські установи все ще недооцінюють технічні Інтернет - можливості доступу до широкого кола потенційних малих клієнтів та освоєння нових фінансових ринків. Їм необхідно вивчати і впроваджувати сучасні технічні методики й стратегії банківського обслуговування суб'єктів малого бізнесу. Адже за допомогою нових технологій можна адресно доходити до свого клієнта у сфері малого й середнього бізнесу. Банківська система має оволодівати необхідними технологіями й набувати досвіду ефективного проектного фінансування або інвестиційного посередництва [4]. На наш погляд, для цього необхідно створити системи е-комерції (як локалізовані для клієнтів банку, так і міжбанківські).

Інтернет і технології електронної комерції відкривають сьогодні значні можливості для надання онлайнових (в режимі реального часу) фінансових послуг та проведення онлайнових транзакцій для широкого використання моделей самообслуговування клієнтів, підвищення автоматизації та оптимізації процесів, а також для проведення операцій в глобальному масштабі [5]. Спираючись на нові (реалізовані в рамках глобальних мереж) можливості по зниженню витрат, нові умови забезпечення арбітражних операцій, новий потенціал підвищення ефективності ринків капіталу і можливості глобального масштабування, онлайнові фінансові послуги спроможні корінним чином трансформувати існуючі системи обігу коштів. Освоєння банками такого перспективного ринку дасть змогу не лише мінімізувати витоки грошових потоків за межі своєї філійної мережі, а й значно підвищить роль банку в реалізації фінансово - виробничної стратегії клієнтів і банків-партнерів.

Використання мережі Інтернет для міжкорпоративної електронної торговлі стає об’єктивно необхідним вигідним і ефективним бізнесом банків. У бізнес-просторі України е-бізнес поки що залишається одним із відносно вільних сегментів, і саме українські банки можуть та повинні стати ядром систем е-комерції [6]. У системах е –бізнесу банки можуть надавати не тільки класичні фінансові послуги, але і виконувати нетрадиційні функції. З розвитком кожної конкретної системи е-комерції відносини між учасниками поступово зміцнюватимуться, що в свою чергу змінить структуру та обсяг фінансових послуг. Ключова роль банків у таких системах безсумнівна, вони не тільки забезпечуватимуть проходження платежів, але вже на етапі укладання угоди між контрагентами забезпечать вирішення основної проблеми сучасних систем е-комерції - гарантування виконання угод. Для цього банки можуть виконувати функцію емітента цифрових сертифікатів для ідентифікації учасників і забезпечення конфіденційності інформаційної взаємодії між ними [6,7].

З часом головне значення матимуть послуги гарантування трансграничних торговельних трансакцій, фінансування угод між учасниками тощо. Як свідчить аналіз зарубіжного ринку е-комерції, міжнародний характер мережі Інтернет сприятиме розширенню торгівельних зв’язків українських компаній і виходу на ринок компаній інших країн. Безпосередня участь банку підвищить довіру між потенційними партнерами і зменшить їхні ризики, дасть змогу спростити процедуру оформлення міжнародних угод і термін їх реалізації. Фінансова підтримка учасників безпосередньо під час оформлення угод стане визначальною характеристикою системи е- комерції. Надання саме таких послуг у режимі реального часу забезпечуватиме значні конкурентні переваги всім учасникам цієї моделі ведення бізнесу завдяки:

· скороченню термінів підготовки та реалізації угод на основі онлайнового переговорного процесу і систем захищеного документообігу;