Сторінка
1
ЗМІСТ
ВСТУП
1. Концептуальні засади державного бюджету в соціально-економічному розвитку держави.
2. Фактори , що впливають на формування доходів державного бюджету.
3. Вдосконалення бюджетного механізму в Україні.
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
Вступ
Попередній досвід проведення ринкових реформ в Україні свідчить, що перебороти кризові явища тільки політичними методами неможливо. Потрібні чіткі економічні важелі стабілізації економіки, до яких відносяться податки, кредит, ціни, тобто необхідна нова економічна політика. Головне місце в її розбудові належить фінансовій системі, яка проходить шлях становлення і розвитку в період економічної кризи та інфляції, що тяжким тягарем лягли на фінанси держави.
В умовах перехідної економіки і створення ринкового середовища, бюджет залишається важливим фінансовим інструментом, який най агреговане характеризує параметри економіки ( структуру доходів і витрат, динаміку макроекономічних показників тощо) і дає змогу поставити концептуальні завдання розвитку економіки.
Побудова моделі економіки ринкового типу вимагає теоретичного переосмислення і практичного дослідження місця і ролі бюджету, його дохідної частини в економічній системі держави. Значення бюджету посилюється ще й тим, що в умовах економіки перехідного типу держава змушена взяти на себе функцію перерозподілу своїх фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій населення, фінансування соціально-культурної сфери, міждержавних економічних відносин.
Перехід економіки до ринкових умов господарювання, вимагає використання економічних методів керівництва суспільним виробництвом, а ефективність мобілізації фінансових ресурсів до бюджету стала однією з найважливіших проблем створення сприятливих економічних умов господарювання суб'єктів підприємницької діяльності.
У процесі докорінного реформування економіки важливим є визначення того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибокої перебудови державних фінансів в цілому і бюджету як центральної їх ланки зокрема.
Що первинне: доходи чи видатки бюджету? Це дискусійна проблема і вона залишається першочерговою в процесі реформування бюджетних відносин і організації прогресивного бюджетного планування. "Потреба" й "можливість" суспільства забезпечити фінансування державних видатків є досить актуальною проблемою, її оптимізація сприяє поступовій фінансовій стабілізації, особливо в перехідний період реформування економіки та побудови ринкової інфраструктури.
Актуальність теми полягає в тому, що бюджет виступаючи не тільки як фінансовий план, в якому особлива увага приділяється механізмам платежів, обліку і звітності, він одне з о основних знарядь макроекономічної стабілізації й економічного зростання. І це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів щодо забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів і витрат бюджету в плані їх впливу на економіку .
1. Концептуальні засади державного бюджету в соціально-економічному розвитку держави.
Одним з основних інструментів державного регулювання соціально-економічних процесів в ринкових умовах є бюджет. Формування бюджету належить до відання органів державної виконавчої влади і виконавчих органів місцевих рад народних депутатів, які згідно з основними напрямами бюджетної політики визначені відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами народних депутатів. Ці органи відповідають також за виконання бюджету та контроль за цільовим, економічним і ефективним використанням виділених бюджетних коштів. Тим самим, за допомогою державного бюджету здійснюється різнобічний регулюючий вплив на ринкові відносини та процес розширеного відтворення. Бюджетна система є тією організаційною основою, що дозволяє наукове обгрунтування раціональної й ефективної системи впливу фінансів на підвищення продуктивності суспільного виробництва.
Структура бюджетної системи та взаємозв’язок окремих бюджетів мають і практичне значення і становлять основу для розробки фінансової політики держави і вдосконалення бюджетного механізму. Саме від рівня досконалості такого механізму залежать темпи економічного та суспільного розвитку, а також добробут громадян. Основним інструментом державного регулювання соціально-економічних процесів є бюджет як фонд грошових коштів, що створюється з метою забезпечення стабільного фінансування всіх заходів. Це дає змогу маневрувати бюджетним ресурсами, створює передумови для динамічного розвитку економіки. Основу цьому процесу становлять фінансово-господарські відносини.
Характер їх зумовлює наповнення бюджету та формує державні інституційні структури стосовно розвитку підприємництва, одночасно структуризують пропорції, які склалися в суспільстві між адміністративними важелями господарювання. В країнах з розвинутими ринковими інституціями і стабільною економікою фінансово-господарські відносини між державою і підприємством формуються під переважним впливом ринкових важелів, принципів демократизації і соціального захисту непрацездатного населення, надання з боку держави соціальних послуг на безоплатній основі і створення сприятливих умов для розвитку підприємницьких структур [ 12 ,c.162].
В державах з тоталітарним режимом господарювання підприємство, як форма господарювання, що заснована на принципах ініціативності, відповідності за результати господарювання, можливості вільного вибору сфери діяльності і форми її організації, не має сприятливих умов для розвитку, оскільки всі основні функції господарювання обмежуються владними структурами.
В умовах перехідної економіки України ситуація стосовно розвитку підприємництва докорінно змінилася, відносини, що сформувались між державою і підприємництвом, залишаються невизначеними. Найважливішим є те, що перехід від адміністративно-командної економіки виявився надто складним, а прийняті аксіоми щодо визначення мінімальної ролі держави у формуванні ринкових відносин і, в першу чергу, у сфері підприємництва, зазначенні ефективності господарювання, виявились хибними. Досвід світової економіки показує, що ефективний розвиток суспільства, бюджетне благополуччя потребує активної ролі держави у вирішенні не тільки соціальних проблем, але і у створенні сприятливих умов для розвитку всіх корисних для суспільства суб’єктів економіки. Саме держава повинна відігравати активну роль каталізатора і помічника, стимулюючого і доповнюючого діяльність недержавного підприємницького сектора економіки і окремих підприємців для наповнення бюджету.
Для господарського комплексу країни найбільш вразливим місцем у формуванні фінансово-господарських відносин є нездатність держави реалізовувати на даному етапі законодавчі акти і норми поведінки всіх суб’єктів у вирішенні проблем підвищення ефективності господарювання і розвитку суспільства, які вже прийняті Верховною Радою України. Саме відсутність механізмів, які здатні забезпечувати реалізацію законодавчих актів на теперішньому етапі реформування економіки, слід віднести до гальмуючих факторів, що знижують результати бюджетного процесу.