Сторінка
9

Стан бюджету та фактори, що впливають на нього

Розглядаючи бюджетний механізм в цілому, а також особливості його підсистем, питання наявності якісної законодавчої та нормативної бази, особливих підходів до її формування та удосконалення займають центральне місце. Так, з одного боку, без розробки відповідного законодавчого та нормативного забезпечення неможлива цивілізована організація бюджетного процесу в державі та механізму його здійснення. Тому створення такого забезпечення відноситься до вхідних підсистем бюджетного механізму. З другого боку, функціонування бюджетного механізму на кожному етапі бюджетного процесу, чіткий взаємозв’язок між підсистемами, важелями, елементами забезпечується виключно наявними законами, іншими нормативними актами, які регулюють бюджетні відносини у країні. Тому наявність якісних законодавчих та інших нормативних документів створюють умови ефективного функціонування обслуговуючих та заключних підсистем бюджетного механізму, а також досягнення високих кінцевих результатів впливу його на рівень соціально-економічного розвитку суспільства.

Структура бюджетного механізму відображає такі основні групи бюджетних відносин, як бюджетні норми і нормативи, бюджетні стимули, бюджетні резерви, відповідно до них існують різні форми методи перерозподілу грошових коштів між сферами їх використання. Тому в бюджетному механізмі, в залежності від форм прояву бюджетних відносин слід виділити такі структурні ланки: методи мобілізації грошових коштів до державного бюджету; форми та порядок надання бюджетних коштів суб’єктам господарювання; способи міжбюджетного розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів і маневрування ними[12,c.116]..

Перераховані ланки бюджетного механізму в свою чергу містять відповідні елементи. Так, бюджетний механізм мобілізації грошових коштів, характеризується податковими і неподатковими методами поступлення фінансових ресурсів, отримує своє вираження в конкретних видах податків – податку на додану вартість, акцизного збору, податку на прибуток і інших. Механізм надання бюджетних коштів підприємствам, організація і закладам реалізується при допомозі відповідного фінансування, та кошторисного забезпечення грошовими коштами. Механізм міжбюджетного розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів характеризується закріпленням доходів за відповідними ланками бюджетної системи та різними методами бюджетного регулювання – дотацій, субсидій, субвенцій.

Практика бюджетного регулювання та тенденції, які мають місце у механізмі її реалізації, свідчать про невідповідність бюджетного регулювання, тим завданням, які воно повинно вирішувати в якості ефективної підсистеми бюджетного механізму. Так, з року в рік скорочується використання такої форми регулювання як процентні відрахування від регулюючих доходів при постійному розширенні бюджетного дотування, що знижує зацікавленість органів місцевого самоврядування у пошуку резервів зміцнення доходної бази місцевих бюджетів і розвиває споживацькі тенденції.

Протидією цьому є реформування бюджетного регулювання, а саме: є зведення до мінімуму різного виду дотацій та субвенцій, розширення власної доходної бази та удосконалення механізму процентних відрахувань. Саме у процесі виконання планів по регулюючих доходах органи місцевого самоврядування однаково зацікавлені у виконанні державного бюджету і своїх бюджетів.

Таким чином податкові відносини для бюджетного механізму завершуються формуванням доходів бюджету, хоч на цьому перерозподільчі процеси не завершуються, а знаходять своє продовження. Тому механізм оподаткування є лише важливою складовою часткою бюджетного механізму в цілому, так як від величини мобілізованих коштів у централізований фонд залежать фінансові можливості держави.

Кожній структурній ланці і елементу бюджетного механізму відповідають свої функціональні особливості, вони обумовлені тими завданнями та цілями, для вирішення яких призначені. Не дивлячись на відносну самостійність, елементи і ланки бюджетного механізму функціонують як єдине ціле. Саме взаємозв’язок дії всіх структурних ланок і елементів забезпечує синхронність функціонування бюджетного механізму в цілому.

Окремі ланки бюджетного механізму можуть взаємозамінятись, тому на практиці вони використовуються як рівнозначні чинники, взаємнопов’язуючи одне одного для вирахування суми доходів чи видатків бюджету використовуються різні методи: нормативний, лімітний, сальдовий та інші. Кожен із методів базується на використанні окремих структурних елементів. Наприклад, нормативний метод базується на встановленні норм до відповідних базових показників: норми витрат на харчування в дошкільних закладах, установах охорони здоров’я, освіти; тарифи за 1 метр кубічний води, що забираються суб’єктами господарювання, норми витрат на утримання окремих бюджетних установ [12,c.106].

Значення норм видатків і нормативів у функціонуванні бюджетного механізму дуже велике, тому недооцінювати його аж ніяк не можна, особливо в умовах обмеження бюджетних ресурсів. По-перше, без норм і нормативів неможливо оптимально розподілити видатки бюджетів, правильно розрахувати видатки по фінансових планах суб’єктів господарювання і бюджетів усіх рівнів. По-друге, норми і нормативи використовуються у процесі бюджетного фінансування, використання бюджетних призначень за цільовою ознакою. По-третє, норми і нормативи використовуються при складанні звітності розпорядників бюджетних коштів та звітів про виконання бюджетів. По-четверте, норми і нормативи застосовуються у процесі фінансового аналізу, так як без них неможливо проаналізувати якість виконання бюджетів та фінансових планів розпорядників коштів, встановити вплив факторів на рівень використання бюджетних асигнувань та визначити шляхи підвищення ефективності використання бюджетних коштів. По-п’яте, норми і нормативи застосовуються при бюджетному контролі, поскільки без них неможливо перевірити і оцінити рівень ефективного, раціонального, економного та цільового використання коштів бюджетів.

Норми видатків та нормативи доцільно встановлювати стабільними на тривалий час (3-5 років). Це дасть можливість розпорядникам бюджетних коштів прогнозувати свою діяльність на перспективу, будучи впевненими у стабільності фінансування.