Сторінка
1

Фінансове планування як процес визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах

ПЛАН

Вступ

Планування як важлива функція управління підприємством - об'єктивно необхідний процес визначення цілей діяльності на певний період, а також засобів, способів та умов їх досягнення. Саме планування об'єднує структурні підрозділи підприємства загальною метою діяльності, надає всім процесам однонаправленості та скоординованості, що дає змогу найбільш повно й ефективно використовувати наявні ресурси, професійно розв'язувати різноманітні управлінські завдання.

Планування є надзвичайно громіздким процесом, який вимагає не тільки значних витрат фінансових ресурсів та робочого часу, а й нормального функціонування економічної системи країни. Але зважаючи на проблеми та нестабільність, які на сьогодні існують в економіці України, фінансове планування втратило свою ефективність.

Для здійснення соціально-економічних реформ, призупиненню спаду виробництва і забезпечення його подальшим розвитком питання виключної важливості є безвідкладна кардинальна реогранізація системи управління на рівні підприємств. Без вміння швидко реагувати на зміни внутрішнього середовища на основі традиційних, не відповідаючих світовим тенденціям та рівню систем внутріфірмового управління неможливо забезпечити адаптацію підприємств до ринкових умов господарювання, досягнути успіху в бізнесі, зберегти конкурентноздатність продукції при умовах внутрішнього середовища, що динамічно змінюються, і кон’єктури ринку.

У умовах ринкових відносин, виробник (продавець) повинен постачати на ринок не те, що він може зробити, а те, в чому ринок випробовує потребу. Процес виявлення потреб ринку і їх поєднання з власними можливостями означає, що в основі діяльності виробника лежить концепція маркетингу. Сам процес вивчення ринку для кожного виробника або продавця носить завжди конкретний характер. При здійсненні маркетингового дослідження необхідно виділити певний сегмент ринку, де зосереджені інтереси тієї або іншої групи споживачів, на яку орієнтується або хотів би орієнтуватися продавець (підприємець, виробник) в своїй виробничій діяльності.

Планування при використанні концепцій маркетингу повинне бути направлене на забезпечення мети виробника і створення програми використання всіх його ресурсів {технічних, фінансових, сировинних, трудових і т.д.), а також на розробку раціональних методів і коштів їх застосування.

Фінанси підприємств займають провідне місце в відтворювальному процесі і формуванні власних грошових засобів. В останні роки відбулися серйозні зміни в економіці України. В результаті переходу до ринкових умов господарювання розвинувся недержавний сектор економіки, нові форми власності, банківська система, ринки товарів, послуг, капіталу. Змінилися умови державного регулювання. Все це привело до підвищення ролі розподільчої системи.

В умовах нестабільності зовнішнього середовища, невизначеності умов господарювання, ефективність роботи підприємства багато в чому залежить від стану внутріфірмового планування. Чим вищий рівень невизначеності, що є наслідком нестабільності в суспільстві, тим більшого значення набуває планування.

На даний момент, багато підприємств не здійснюють перспективного планування, цим самим знижуючи імовірність свого виживання в умовах, що склалися. В більшості випадків план розробляється тільки на найближчий квартал з розбивкою завдань по місяцям. Складові плану часто носять фрагментальний характер, розробляються на різних інформаційних базах, не містять механізму корегування в процесі їх реалізації, що призводить до розбіжностей в планових завданнях і дезорганізації роботи підрозділів підприємства.

1. Суть фінансового планування, його цілі і завдання

Фінансове планування – це процес визначення фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими і маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Фінансове планування на підприємстві – це планування його фінансових ресурсів і напрямків їх використання з метою забезпечення господарської діяльності підприємства.

Ціль фінансового планування полягає в забезпечені підприємства необхідними фінансовими ресурсами виробничої, інвестиційної і фінансової діяльності. В зв’язку з цим необхідно визначити шляхи ефективного вкладення капіталу, оцінити ступінь його раціонального використання, виявити внутрігосподарські резерви підвищення прибутків за рахунок економного використання грошових засобів і встановлення раціональних фінансових відносин з бюджетом, банками і контрагентами. Важливо також відстояти інтереси акціонерів та інших інвесторів. І як наслідок всього вище сказаного, фінансове планування виконує контролюючу функцію по вивченню фінансового стану підприємства, його плато- і кредитоспроможність.

Фінансовий план май сильний вплив на економіку підприємства. Це обумовлено цілим рядом обставин. По-перше в фінансових планах відбувається співвідношення початкових витрат для здійснення діяльність з реальними можливостями, і в результаті корегування досягається матеріально-фінансова збалансованість.

По-друге, статті фінансового плану пов’язані зі всіма економічними показниками роботи підприємства і пов’язані з основними розділами підприємницького плану: виробництвом товарів та послуг, науково-технічним розвитком, удосконалення виробництва та управління, підвищення ефективності виробництва, капітальним будівництвом, економічним стимулюванням та іншими. Таким чином, фінансове планування може впливати на всі сторони діяльності господарюючого суб’єкта.

Важливим фактором також є задоволення інтересів акціонерів і інвесторів. Фінансовим плануванням вирішують завдання:

· Забезпечення потреб підприємства у виробничій та інвестиційній діяльності фінансовими ресурсами;

· Виконання зобов’язань перед бюджетом, кредитними установами, страховими компаніями і партнерами у бізнесі;

· Виявлення можливих внутрішніх фінансових резервів;

· Виконання контролю за фінансовим станом підприємства.

Фінансове планування дає змогу розв’язати такі конкретні питання:

ü які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпорядженні;

ü які джерела їх надходження;

ü чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;

ü яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам і іншим кредиторам;