Сторінка
5

Фінансове планування як процес визначення потреби підприємства у фінансових ресурсах

На другому етапі на основі нормативів складається система витрат, яка включає основні видатки на сировину і матеріали (в відповідності з технічними вимогами), прямі витрати на оплату праці (науково обгрунтовані основні ставки заробітної плати). Стандартні норми затрат розробляються на основі певної методики. Рівень прийнятих стандартів дозволяє виявити ті відділи підприємства, які заважають його ефективному функціонуванню і перешкоджають виробництву конкурентноспроможної продукції.

На слідуючому етапі визначається виручка від реалізації продукції. В якості вихідних даних береться виручка минулого року. Ця величина змінюється в поточному році в залежності від: собівартості продукції, що порівнюється, цін на продукцію, що реалізується, цін на покупні матеріали і комплектуючі, оцінки основних засобів і капітальних вкладень підприємства, оплату праці (в залежності від впливу інфляції).

Необхідною умовою розробки плану є збалансованість об’єму виробництва з прогнозованим об’ємом реалізації. Для підприємства було б доцільно залучити усі виробничі потужності і оптимізувати величину матеріальних запасів. Це є невід’ємною частиною складання річного виробничого плану.

Наступним документом є плановий звіт про фінансові результати, в якому уточнюється прогнозований на перспективу розмір отримуваного прибутку на наступний період.

Так як в Україні досвід розробки фінансових планів невеликий, великий інтерес викликають закордонні методики планування. Наприклад, “метод розробки фінансового плану на нулевій основі”. Кожен вид діяльності на початку поточного року повинен довести своє право на подальше існування. Для цього менеджери повинні підготувати план витрат для сфери їх діяльності, при мінімальному рівні виробництва, а потім – прибутки від додаткового приросту діяльності, за яку вони відповідають. Якщо виявиться, що в якоїсь сфери діяльності низький рейтинг, то може виявитися, що було б раціональніше перевести кошти у якусь іншу сферу діяльності.

Заключним документом фінансового плану є складання бухгалтерського балансу на кінець періоду, що планується, який відображає усі зміни в активах і пасивах в результаті планованих мероприємств і показує стан майна і фінансів підприємства. В результаті порівняння фактичних показників з плановими здійснюється фінансовий контроль. Особливу увагу при цьому приділяють:

· Виконанню статей поточного фінансового плану для виявлення відхилень і причин, які викликали покращення чи погіршення фінансового стану підприємства;

· Визначення темпів росту доходів і видатків за попередній рік для виявлення тенденцій руху фінансових ресурсів;

· Наявність матеріальних і фінансових ресурсів, стану виробничих фондів на початок наступного планового року.

Оперативне фінансове планування

З метою контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок і розподіл фінансових ресурсів підприємству необхідно оперативне планування, яке доповнює поточне. Оперативний план необхідний для ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Оперативне фінансове планування включає складання і виконання платіжного календарю, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

Платіжний календар складається на квартал з розбивкою по місяцям і більш коротші періоди. Необхідно враховувати об’єм виробництва і реалізації, величину запасів, дебіторську заборгованість в цілях контролю за фінансовим планом. Притоки і відтоки грошових засобів повинні бути збалансованими. Інформаційною базою платіжного календарю є фінансові плани складені підприємстві: план реалізації продукції, план капітальних вкладень, я також виписки по рахункам підприємства і додатки до них; нормативно установчі строки платежів по фінансових зобов’язань; договори; рахунки-фактури; графіки виплати заробітної плати.

Процес складання платіжного календарю можна поділити на 6 етапів:

1. Вибір періоду планування. Як правило, це квартал, місяць, декада.

2. Планування об’єму реалізації здійснюється з врахуванням об’єму виробництва в періоді, що розглядається.

3. Розрахунок об’єму можливих грошових надходжень.

4. Оцінка грошових видатків, очікуваних в плановому періоді.

5. Визначення грошового сальдо. Воно являє собою різницю між сумами надходжень і видатків за плановий період.

6. Висновки, щодо надлишку чи нестачі грошових залишків у підприємства.

Очікуване сальдо на кінець періоду порівнюється з мінімальною сумою грошових засобів на розрахунковому рахунку, яка є грошовим запасом. Перевищення доходів над очікуваними видатками з врахуванням залишків засобів на рахунках означає недостатність власних можливостей для їх покриття і може бути ознакою погіршення фінансового стану. У цьому випадку потрібно перенести частину непершочергових видатків на наступний календарний період, прискорити по можливості відвантаження і реалізацію продукції, прийняти міри по залученню додаткових джерел. Надлишок говорить про стабільність і платоспроможність підприємства, а також про неефективне використання фінансових ресурсів.

На багатьох підприємствах складається податковий календар, в якому вказується порядок і суми податків, що дозволяє уникнути пені.

Крім платіжного також повинен бути складений касовий календар. Це план обігу готівки через касу.

Заключним етапом фінансового планування є складання аналітичних висновків. В якій надається характеристика основних показників річного фінансового плану :величина і структура доходів, видатків, взаємовідносин з бюджетом, комерційними банками, контрагентами. Особлива роль відводиться джерелам фінансування та інвестицій. Велика увага приділяється розподілу прибутку. Завершальним висновком є висновок про ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами.

Методологія і інструменти бюджетного планування

Для забезпечення ефективного внутріфірмового бюджетного планування використовується ряд інструментів і методів:

· Бюджети;

· Нормування;

· Виділення ЦФВ;

· Підхід до розробки бюджетів;

· Сценарний аналіз;

· Аналіз економічної ефективності;

· Аналіз відхилень;

Бюджети.

Ключем до поняття “бюджет” є розуміння того, що це є ніщо інше, як листок паперу, на якому в табличному форматі представлені фінансові дані. Таким чином, бюджет – це гнучка форма акумуляції інформації про фінансові операції, що вже відбулися, і ті, що тільки плануються. Тому бюджет може бути названий інструментом планування.

По визначенню інституту дипломованих керівників-бухгалтерів по управлінському обліку (США) бюджет – це кількісний план в грошовому виразі, підготовлений і прийнятий до певного періоду, що, зазвичай, показує величину доходу, що планується, яка повинна бути досягнута і/або витрати, які повинні бути зменшені на протязі даного періоду, і капітал, який необхідно залучити для досягнення поставлених цілей.

Функції бюджету:

· Планування операцій, що забезпечують досягнення цілей організації;