Сторінка
6

Фінансові аспекти тіньової економіки

Необхідно звернути увагу на те, як легко і досить природно відбувся

процес тісного зрощування апаратної і тіньової приватизації. На трансформаційні зміни форм власності, як і раніше, вирішальний вплив справляла і справляє позиція конкретних посадових осіб та їх особисті неформальні зв'язки, а не ринкові закони та відповідна їм досконала правова інфраструктура, що чітко регламентує економічні відносини. Саме це стає основною перешкодою на шляху створення справжнього ринкового конкурентного середовища в Україні.

Складається унікальна структура економіки, яка живиться інфляцією,

нееквівалентним обміном результатів праці між суб'єктами ринкових відносин, перерозподілом і захопленням чужої власності, постійним зубожінням переважної частини населення. Ця структура перетворює корупцію та "тіньові" принципи підприємництва на реальні чинники економічного розвитку. По суті, на наших очах майже миттєво сформувався найгірший різновид "ринкового" підприємництва, що існує лише за умов розквіту корупції, відвертої криміналізації господарсько-комерційних стосунків між суб'єктами ринкових відносин і домінуванні абсолютної та відвертої неповаги до закону. Економіка України за часів радикальної трансформації стала ще менш контрольованою і набула ще більш фіктивного характеру. Про це незаперечне свідчать і показники масштабного падіння обсягів матеріального виробництва, і гіпертрофована зміна його структури, і економічно неможливе за нормальних ринкових умов збільшення рівня питомої ваги готівкової маси в структурі грошового обороту, і зростання фіктивної складової суспільного капіталу за умов стагнації її виробничої складової, і перетворення функціонального капіталу в особисте майно (нерухомість, валюту, предмети розкоші, антикваріат, коштовності тощо). Про наведене також свідчить масова втеча "гарячих" грошей за кордон (не треба плутати це явище з об'єктивно нормальним процесом експорту капіталу). [12;23]

Тому успіхи приватизації, які в офіційних звітах фігурують переважно у

показниках швидкого зростання нових організаційних форм господарювання, збільшення питомої ваги приватного сектора економіки майже ніякою мірою не впливають на створення тих умов, що необхідні для звуження масштабів "тіньової" економіки. Більше того, можна стверджувати, що масштаби економічної "тінізації" швидко збільшуються внаслідок наступних чинників:

1) включення в процес розподілу власності нових об'єктів, що раніше

були виключені з нього (земля, стратегічні засоби виробництва, інфраструктурні галузі, природні родовища, водні ресурси тощо);

2) поглиблення розриву традиційних господарських зв'язків та товарно-грошових відносин підприємств і цілих територій між собою, а також масштабування непомірної бартеризації економічних відносин;

3) недостатнього та недосконалого нормативного забезпечення економічної

реформи, слабкої і неефективної системи державного обліку і контролю, що тільки формується після "революційного" зламу аналогічної системи, що хоч і досить недосконало, проте функціонувала у державі, яка розпалась;

4) швидкої та недостатньо ефективної реорганізації структури виконавчої

влади, що призводить до бюрократичного (як організаційного, так і

структурного), збоченого розбухання державного апарату за принципом "де густо, а де пусто", що у свою чергу сприяє "тінізації'" управлінсько-господарських відносин.

5) наявності потужного фіскально-податкового пресу, що є антагоністичним до інтересів і можливостей переважної більшості фізичних та юридичних осіб, які функціонують у межах існуючого законодавчого поля України; відсутності привабливої інвестиційної альтернативи щодо залучення "тіньових" некримінальних капіталів у легальну вітчизняну економіку;

6) високої динаміки зростання кількості кримінальних структур і їх відносно безкарної діяльності, інтеграції організованої злочинності із суб'єктами легітимної економічної діяльності, недостатніх зусиль держави щодо обмеження процесу легалізації кримінальних авторитетів (і в тому числі в суспільно-політичному житті);

7) слабкості механізмів суспільно-правового захисту громадян і підприємств від економічних зазіхань та силового тиску з боку злочинних угруповань, а також досить неефективної дії системи попередження, недопущення або суттєвого обмеження можливостей встановлення контролю за діяльністю легального бізнесу та масштабних проявів здирництва з боку мафіозно-кримінальних структур;

8) майже повної правової незахищеності суб'єктів економічної діяльності від зловживань, утисків, протидії та дискримінаційних вимагань з боку непрофесійних, несумлінних та нечесних чиновників державного апарату на всіх його функціональних рівнях;

9) відсутності досконалого, стабільного і збалансованого законодавства, яке б максимально чітко регламентувало та процедурне забезпечувало потреби та узгодження інтересів суб'єктів економічної діяльності; поширення правового нігілізму представників владних структур, а також більшості населення країни, що активно (а подекуди і агресивно) бореться за виживання в несприятливих соціально-економічних умовах;

10) посилення міждержавної інтеграції "кримінально-тіньових" секторів економіки і суб'єктів (їх спільнот), що займаються "чорною" економічною діяльністю; подальша інтернаціоналізація "кримінально-тіньових" відносин;

11) поширення келійності у організації, а також наявності чисельних процедурних вад, що мають місце у проведенні приватизації економічно перспективних об'єктів, переважно практичного ігнорування принципів конкурентності і доступності для легальних капіталів (в тому числі закордонних) об'єктів приватизації, що відбувається за умови штучного заниження величини їх справжньої ринкової вартості у співставленні із світовими цінами на аналогічні об'єкти;

12) швидкої втрати історичних, глибоко притаманних українському народу

моральних традицій, етичних норм поведінки, що лежать в основі соціальної престижності чесної, кваліфікованої праці, поваги до приватної і спільної власності, а також становлять вихідну базу щодо дотримання кодексів підприємницької та робітничої честі тощо.

Головною закономірністю "тіньового" господарства, і особливо його "чорної" складової (а це легко визначається навіть емпірично), є те, що вона не тільки паразитує на існуючих недоліках офіційної економіки, але також значно їх посилює та поширює.

Як результат, кримінальна складова процесів "тінізації" базується на джерелах проїдання і привласнення накопичених у минулому суспільних багатств. Ми є свідками того, як миттєво "розтанули" величезні наднормативні запаси, що були накопичені на державних підприємствах (особливо у машинобудівному комплексі України). Хто на цей час може виміряти рівень втрат централізованих і децентралізованих (на підприємствах) оборонних запасів, що існували на момент проголошення державної незалежності? Хто визначить справжні обсяги проїдання суспільного виробничого капіталу за умов, коли внаслідок інфляції амортизаційні відрахування впали настільки, що вже неспроможні відтворити і десятої частки функціональних потреб економіки (до того ж і ті вартісні крихи амортизаційних залишків здебільшого мали нецільове функціональне використання)? До цього слід добавити і лавиноподібне зростання зовнішньої заборгованості (з нульової позначки до межі, що перевищила десять мільярдів доларів), що стало потужним живлячим джерелом "тіньовиків", а також ті доходи, що були отримані на посередницьких "кидках", які базувались на використанні протягом чотирьох років так званого ефекту "дворівневої" економіки.