Сторінка
1

Фінансування заходів з управління радіоактивними відходами

Стратегічною метою для України є впровадження стандартів Європейського Союзу в усіх галузях економіки. Особливості сучасного етапу європейської інтеграції України полягають у створенні необхідних передумов для гармонічного влиття до європейського загалу. Це здійснюється шляхом поглиблення демократичних реформ, підвищенням стандартів життя людей, адаптацією вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу і безумовно, розширенням практичного співробітництва у багатьох сферах, передусім - колективної безпеки.

Ядерна безпека у сфері колективної безпеки посідає першу позицію, оскільки ядерні ризики та ядерні аварії мають транскордонний характер і є загальною проблемою для світової спільноти. Основні ядерні ризики пов’язані з мирним використанням атомної енергії – виробництвом АЕС електроенергії. Частка АЕС у виробництві електроенергії в Європейському Союзі до приєднання 10 нових членів у травні 2004 року становила близько 35%, а в експлуатації перебувало 145 ядерних енергетичних реакторів. У країнах – нових членах Європейського Союзу працюють 18 ядерних енергетичних реакторів. Перебувають в експлуатації дослідні реактори і значна кількість установок, призначених для утилізації та зберігання відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів.

Враховуючи розширення Європейського Союзу, у листопаді 2002 року Європейська Комісія схвалила пропозиції щодо нового “ядерного пакету” Євратому, які затверджують основні існуючі на сьогодні стандарти з безпеки і моніторингу згідно з принципами МАГАТЕ. Ці пропозиції містять також вимоги щодо створення, управління та використання фондів зняття з експлуатації ядерних установок та заходів з управління РАВ. В багатьох країнах ЄС фінансування цих заходів здійснюється за рахунок централізованих державних фінансових ресурсів – фондів. Розроблення власної національної стратегії фінансового забезпечення виводу з експлуатації ядерних енергоблоків та організація необхідних заходів з радіоактивними відходами має бути важливим напрямом удосконалення фінансового механізму забезпечення екологічної безпеки.

Вважаємо за доцільне використати в Україні досвід Фінляндії, Швеції та інших зарубіжних країн стосовно організаційно-методичних підходів до формування державного централізованого фонду фінансових ресурсів для здійснення заходів з ядерної та радіаційної безпеки як таких, що дозволять державі акумулювати державні фінансові ресурси без оперативного витрачання їх на заходи другорядного характеру. Механізм утворення державного фонду управління РАВ, на нашу думку, сприятиме підвищенню надходжень фінансових ресурсів на заходи з ядерної та радіаційної безпеки, частковому самофінансуванню робіт підприємств з ядерної та радіаційної безпеки за рахунок платежів підприємства за забруднення, і дозволить акумулювати необхідні кошти для виведення з експлуатації АЕС, захоронення РАВ, витрачаючи їх виключно на цільові заходи.

Аналізуючи цей напрям, слід зосередити увагу на створенні і функціонуванні Державного фонду управління радіоактивними відходами, що вимагає вирішення низки завдань, а саме - визнання на державному рівні необхідності комплексного розв’язання проблеми організаційно-фінансового механізму управління радіоактивними відходами, до яких належать і атомні енергоблоки АЕС, що виводяться з експлуатації, на якісно новому рівні економічного та соціального розвитку країни. Слід зазначити, що це, в свою чергу, може бути досягнуто через вирішення комплексу завдань шляхом удосконалення національного законодавства.

Як зазначалося в розділі 2, пунктом 2 статті 16 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-XII [1] визначено, що державні та інші цільові фонди, які не передбачені цим Законом, можуть формуватися виключно за рахунок прибутку підприємств, який залишається після виплати всіх податків та зборів (обов’язкових платежів), що визначені в статті 14 та 15 цього Закону. Відрахування в такі фонди проводяться виключно на добровільних засадах. Таким чином, державні фонди або будь-які інші цільові фонди накопичення фінансових ресурсів з метою використання їх для управління РАВ та зняття з експлуатації та управління РАВ в Україні досі не створені, так само як і несформований механізм фінансування заходів з ядерної та радіаційної безпеки.

Спроби вирішити це питання є фрагментарними. Так, проблематика накопичення фінансових резервів на зняття з експлуатації започаткована в Законі України “Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки” від 24 червня 2004 №1868-IV [2]. У цьому Законі наведено визначення фінансового резерву як коштів цільового фінансування і цільових надходжень, що формуються експлуатуючою організацією (оператором) за час здійснення нею експлуатації ядерної установки на рахунку із спеціальним режимом використання та використовуються з метою фінансування розробки проекту зняття з експлуатації відповідної ядерної установки та заходів, передбачених цим проектом.

Проте, даний Закон України має ряд недоліків і не вирішує всіх проблем, пов’язаних з формуванням фінансових резервів для управління РАВ та зняття з експлуатації. Серед них:

по-перше, сфера дії закону стосується тільки атомних електростанцій, що на даний момент знаходяться в комерційній експлуатації і не враховують порядку накопичення фінансових резервів для управління РАВ інших суб’єктів використання ядерної енергії, включаючи припинення діяльності та зняття з експлуатації науково-дослідних ядерних установок;