Сторінка
3
Відповідно до положень Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами” від 30 червня 1995 року № 255/95-ВР [3] порядок створення спеціального фонду визначає Кабінету Міністрів України. Враховуючи національну значущість Державного фонду управління радіоактивними відходами, пропонуємо порядок створення спеціального фонду віднести до компетенції Верховної Ради України.
За своєю економічною суттю формування резервів зняття з експлуатації в чинному законодавчому полі означає створення резервів платежів майбутніх періодів за рахунок доходу від реалізації продукції (електроенергії) в звітному періоді. За цією формальною ознакою, відповідно до чинного законодавства, такі кошти можуть нагромаджуватися тільки за рахунок чистого прибутку підприємства.
В умовах регульованого ринку електроенергії це означає, що до складу тарифу на електроенергію, що відпускається АЕС, крім самих відрахувань на зняття з експлуатації і захоронення РАВ, буде включений відповідний податок на прибуток і інші обов'язкові відрахування. Ці кошти будуть додатково оплачені споживачем електроенергії, виробленої АЕС, що в умовах соціально-економічного розвитку України підвищує ризики неплатежів за відпущену електроенергію.
По завершенні експлуатації ядерної установки, експлуатуюча організація розпочне витрачати сформований резерв на зняття з експлуатації та відповідно до чинного законодавства зможе показати ці витрати в складі валових витрат підприємства. Однак, фактичної компенсації для експлуатуючої організації раніше сплаченого податку на прибуток і інших обов'язкових відрахувань не станеться, оскільки, відповідно до податкового законодавства, збитки поточного періоду не покриваються прибутком попередніх періодів. Через те, що експлуатуюча організація як господарююче підприємство не може бути збитковим протягом тривалого періоду часу зняття з експлуатації енергоблоків (10-15 років), остільки в тарифі на електроенергію повторно буде позначений прибуток відповідних розмірів.
З цієї ж причини, а також через тривалий період часу, що залишається до початку зняття з експлуатації, не станеться і компенсації додаткових витрат споживачу електроенергії, виробленої АЕС.
Аргументація проти створення окремого Державного фонду управління РАВ, яку використовує національна експлуатуюча організація НАЕК “Енергоатом”, наступна: світова практика і досвід зняття з експлуатації, накопичений в Україні, підтверджують, що значна частка заходів по зняттю з експлуатації буде реалізовуватися силами експлуатуючої організації, а інші роботи будуть виконуватися на замовлення експлуатуючої організації. Передача енергоблоків, що знімаються з експлуатації іншому господарюючому суб'єкту, при наявності на тому ж майданчику АЕС діючих енергоблоків є недоцільна. Це означає, що з моменту завершення експлуатації першого з сьогодні діючих енергоблоків (через 15-25 років), відповідні кошти будуть систематично повертатися з державного фонду в адресу експлуатуючої організації з одночасними платежами в фонд зі сторони експлуатуючої організації на зняття з експлуатації енергоблоків, які на той момент будуть експлуатуватися.
Проте, на наш погляд, якщо дотримуватися варіанта накопичування коштів на резервних рахунках експлуатуючої організації та йти шляхом, який закріплений Законом України “Про впорядкування деяких питань пов’язаних з забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки” [2], існує загроза залежності наявності фінансового забезпечення для зняття з експлуатації ядерних установок від оперативних фінансових рішень керівництва НАЕК “Енергоатом” як розпорядника цих коштів.
Відсутність в теперішній час фактичного формування фінансових ресурсів означає перекладання тягаря платежів за сьогоднішню експлуатацію АЕС на майбутніх споживачів електроенергії. Такий підхід суперечить одній з визначальних умов стратегічного планування діяльності по зняттю з експлуатації, що передбачає встановлення пріоритету захищеності наступних поколінь, законодавчо закріпленому в ряді нормативно-правових актів.
Також до Державного фонду управління РАВ пропонуємо направляти кошти державного бюджету, що виділяються за відповідними бюджетними програми. Це дозволить організувати систему управління фінансовими ресурсами галузі управління РАВ ефективною та прозорою.
Напрями видатків Державного фонду управління радіоактивними відходами мають, на наш погляд, охоплювати проведення комплексу робіт з організації досліджень, проектування об’єктів по поводженню з РАВ, будівництва і експлуатації цих об’єктів, розробка нормативної документації.
У зв’язку з цим одним з найважливіших документів, що мають бути підготовлені після створення фонду, буде довгострокова стратегія витрачання коштів. Основою довгострокової стратегії витрачання коштів, на нашу думку, може стати Комплексна програма управління РАВ. На базі довгострокові стратегії будуть визначатися річні бюджети фонду.
З огляду на вищезазначене, вважаємо необхідним на державному рівні визначити питання створення централізованого джерела фінансових ресурсів для вирішення комплексу питань управління РАВ як пріоритетне і віднести його формування до головних завдань для вирішення в галузі забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
Завантажити реферат