Сторінка
2
по-друге, не включені питання фінансових відносин, пов'язані з передачею експлуатуючою організацією (оператором) радіоактивних відходів, що утворюються при знятті з експлуатації ядерної установки, спеціалізованому підприємству по поводженню з радіоактивними відходами, зняттям з експлуатації ядерної установки, рішення про зняття з експлуатації якої було прийняте уповноваженим органом до закінчення встановленого у визначеному порядку строку її експлуатації;
по-третє, експлуатуюча організація (оператор) здійснює відрахування коштів на спеціальний рахунок, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого нею від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Звідси виникає питання щодо обліку витрат на управління РАВ, тобто чи мають вони враховуватись в собівартості продукції, на які Закон не дає чітких роз’яснень;
по-четверте, Закон України “Про систему оподаткування” не передбачає створення фонду зняття з експлуатації ядерної установки і спеціального Державного фонду управління радіоактивними відходами;
по-п`яте, у Законі відсутні чіткі юридичні прописи і норми застосування фінансово-кредитних інструментів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Зауважимо, що така ситуація призвела до певних економічних наслідків, негативно позначившись на стані функціонування галузі, а саме:
· до початку 2005 року орган державного регулювання ціноутворення в електроенергетиці (НКРЕ) не враховував відповідні кошти при визначенні тарифу на електроенергію, що відпускається експлуатуючими організаціями;
· державні фонди або інші централізовані форми накопичення фінансових ресурсів на зняття з експлуатації АЕС і заходів управління РАВ АЕС та інших виробників РАВ в Україні не створені;
· експлуатуюча організація не формує резервів на передачу радіоактивних відходів, які утворюються при знятті з експлуатації ядерної установки, спеціалізованому підприємству по поводженню з радіоактивними відходами, і лише розпочинає формування внутрішніх резервів на зняття з експлуатації, але навіть при цьому заходи носять обмежений характер.
Відносини з питань забезпечення ядерної та радіаційної безпеки регулюються нормами трьох правових галузей – екологічного законодавства (як природоохоронні відносини), ядерного законодавства (як відносини в галузі використання ядерної енергії) та господарського/фінансового законодавства (як відносини суб’єктів господарювання), в тому числі фінансові відносини в галузі використання ядерної енергії.
Основні суперечності для створення Державного фонду управління РАВ існують в галузі законодавства, що регламентує функціонування податково - фінансової системи країни та фінансових відносин суб’єктів господарювання. При цьому основні суперечності, які виникають при застосуванні законодавства з питань оподаткування, існують в теоретично-концептуальних підходах до визначення статусу державних цільових фондів.
З огляду на це, пропонується внести зміни в Закон України “Про систему оподаткування”, який визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників щодо можливості організації даного позабюджетного фонду як реалізації конституційного права громадян.
Враховуючи, що створення Державного фонду управління РАВ є реалізацією статті 50 Конституції України щодо права кожного громадянина України на безпечне життя і здоров’я, довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди, на наш погляд, використання поняття „державний цільовий фонд” саме в тому розумінні, як воно пропонується автором, в законодавчій термінології було б цілком логічним і дозволило б оперувати ним при запровадженні вищезазначеного спеціального фонду.
Звісно, такі пропозиції зумовлюють необхідність внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” щодо визначення основних термінологічних понять і відповідно механізмів утворення державних цільових бюджетних та позабюджетних фондів. Відповідно виникає необхідність перегляду положень Закону України “Про систему оподаткування”, що стосуються системи справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів і становить систему оподаткування. З огляду на зміни, що мають бути внесені до концептуальних засад згаданого Закону, на наш погляд, необхідно внести відповідні зміни і до інших статей Закону України “Про систему оподаткування”.
Отже, зміни до основоположного Закону України “Про систему оподаткування” потягнуть за собою і зміни до інших законодавчих документів, безпосередньо пов’язаних з системою оподаткування і вирішенням державних завдань. До таких документів належить і Бюджетний кодекс України.
Головною ідеєю змін, які необхідно внести до законодавства щодо утворення державного централізованого джерела управління радіоактивними відходами, є виключення фінансових ресурсів цього фонду з доходів державного бюджету, що дозволить накопичувати та зберігати кошти протягом тривалого часу з метою використання їх тільки на цілі створення Державного фонду управління радіоактивними відходами.
Завантажити реферат