Сторінка
24
В період економічного занепаду кредитна експансія здійснюється з метою стимулювання економічного розвитку за допомогою “дешевих грошей”. Протягом 1995 року та більшої частини 1996 року НБУ здійснював політику кредитної експансії через зниження облікової відсоткової ставки, що призвело (і повинно було призвести) до збільшення питомої ваги довгострокових кредитів, зростання інвестицій.
Політика кредитної рестрикції здійснюється з метою стимулювання інвестиційної активності. Подорожання кредитних ресурсів вимагає від інвесторів вкладень лише в найбільш прибуткові проекти, сприяє залученню вкладів на депозити фінансово-кредитних установ.
Національний банк опосередковано впливає на інвестиційну діяльність також через регулювання норми обов’язкових або мінімальних резервів (при збільшенні норм зменшується розмір кредитних ресурсів, при зниженні норм відбувається збільшення кількості кредитних операцій і збільшення частки довгострокових кредитів, що стимулює інвестиційний процес).
На інвестиційну діяльність усе більший вплив справляють позабюджетні фонди, через які держава формує додаткові джерела фінансування інвестицій. В Україні створені такі фонди: Державний інноваційний фонд, Фонд сприяння зайнятості населення, Пенсійний фонд, Чорнобильський фонд.
Інститути.
Під інституційними учасниками інвестиційної діяльності слід розуміти систему інститутів (господарських, комерційних та інших), яка здійснює свій вплив на розвиток ринку капіталу. В Україні – це підприємства, організації, господарські товариства, фінансово-кредитні установи та їх об’єднання. Виробничо-господарські суб’єкти інвестиційного процесу можуть здійснювати інвестиції в будь-яких формах: фінансовій, реальній чи інтелектуальній. В той же час, згідно з законодавством України, вони можуть бути співвласниками підприємств з іноземними інвестиціями.
Слід розглянути деякі з інститутів, які найбільш важливі з точки зору акумулювання коштів і розвитку ринку інвестування. Серед них – акціонерні товариства, що були утворені під час акціонування виробництва.
В країнах з розвинутою ринковою економікою більшість акціонерних товариств створюється в інвестиційній сфері, де перебуває в обігу фінансовий капітал (портфельні інвестиції). В нашій країні створення таких господарських товариств – це, по суті, є номенклатурною приватизацією, коли бувші міністерства, відомства та інші установи перетворюють державну власність в акціонерний капітал, намагаючись перетворитися в холдингові компанії. При створенні закритих акціонерних товариств на підприємствах колективної власності використовується лише форма акціонерного товариства, оскільки акції, які не беруть участі в біржових торгах, не мають обігу на інвестиційному ринку, не підлягають вільній купівлі-продажі – це вже не акції, а зовсім інші документи, що лише засвідчують про пайовий вклад (майнові сертифікати).
Інші господарські товариства не беруть такої активної участі в інвестиційному механізмі України. Їх можна вважати такими учасниками лише умовно.
Законодавство України передбачає в процесі реформування економіки створення різних виробничо-господарських об’єднань (корпорацій) у вигляді холдінгових компаній, концернів, фінансово-промислових груп та інших об’єднань. Корпорації створюються, насамперед, з метою кооперування виробничо-фінансової діяльності.
Компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній з метою здійснення контролю і управління ними називається холдінговою компанією. Існує два види холдінгів. Перший вид – чистий холдінг, при якому голова компанії виконує лише функції управління і контролю за діяльністю дочірних фірм. У другому випадку голова компанії, окрім функції управління і контролю, займається також підприємницькою діяльністю як самостійно, так і спільно з дочірними підприємствами.
Фінансово-промислова група (багатогалузевий промислово-банківський торговий концерн) – це велике об’єднання підприємств, банків, торгових домів, які організаційно та юридично є самостійними. Н відміну від холдінгу фінансова група не має головної фірми, яка спеціалізується на управлінні. Фінансово-промислові групи забезпечують вільний обіг капіталу серед різних галузей, що дозволяє здійснювати спільні інвестиції в найбільш перспективні галузі промисловості чи інші види діяльності.
В кожній країні з ринковою економікою існує поширена мережа фінансових, інвестиційних та кредитних інститутів, які є об’єктами інвестиційної діяльності. До них слід віднести комерційні банки, інвестиційні фонди і компанії, страхові компанії, пенсійні фонди.
Кредитні спілки створюються з метою залучення особистих заощаджень громадян для взаємного кредитування. Засновниками – фізичними особами, яких повинно бути не менше п’ятдесяти, створюється кредитна спілка, яка діє на основі договору засновників та статуту, погодженого з Національним банком України.
Кредитна спілка, згідно із статутом, надає позики своїм членам, в тому числі й під заставу майна, приймає від них внески та розподіляє за внесками доходи, виступає поручителем виконання членами спілки своїх зобов’язань перед третіми особами, видає позики таких спілок під незначні відсотки отримують позику, використовуючи її, як правило, в якості інвестицій.