Сторінка
25
В країнах з ринковою економікою пенсійні фонди створюються державними і приватними фірмами; корпораціями та підприємствами для виплачування пенсій і допомоги робітникам та службовцями. В останні роки ці заклади відіграють все більшу роль в інвестиційній діяльності, залучаючи значні кошти та інвестуючи їх переважно в акції приватних компаній. Створений в Україні позабюджетний пенсійний фонд постійно має труднощі з ресурсами, що пов’язано з нестабільним економічним становищем у країні.
Лізингові компанії здійснюють довгострокову оренду виробничих споруд, транспортних засобів, обладнання. Компанія купує обладнання чи іншу техніку і надає її інвестору на декілька років на умовах кредиту. По закінченню строку лізингу майно може бути викуплене інвесторами за залишковою вартістю.
Небанківські і банківські фінансово-кредитні заклади можуть об’єднуватися в корпорації та консорціуми, залучаючи таким чином величезний інвестиційний капітал і здійснюючи спільну інвестиційну діяльність.
Функціональні учасники інвестиційного процесу.
Самими поширеними функціональними учасниками інвестиційного процесу вважаються:
- фірми-ріелтери – це фірми-посередники по торгівлі нерухомістю. Ріелтери працюють на комісійній основі за договорами з продавцями нерухомості. Плата за послуги фірми в більшості випадків коливається від 3 до 10 відсотків від суми угоди в залежності від складності об’єкта та кон’юнктури ринку нерухомості. Законодавством багатьох країн не передбачається обмеження розміру комісійних, тому максимальні відсотки в ряді випадків можуть бути значно вищими. Як правило, в договорах з власником нерухомості передбачаються строки реалізації об’єкта, в Україні ж попит на нерухомість не вивчений, а тому строки її реалізації встановити важко. Ріелтери намагаються укласти з клієнтами ексклюзивні договори на продаж нерухомості, щоб комісійні не отримала конкуруюча фірма. В Україні створено Асоціацію ріелтерів, функції якої поки що зводяться до методичної організації сертифікатних курсів для своїх членів. В майбутньому розвиток цього дуже важливого елементу інфраструктури ринку інвестиційних товарів вимагає створення комп’ютеризованої інформаційної мережі, участі ріелтерів у процесі приватизації, реалізації не тільки жита, але й промислових та інших об’єктів.
Різноманітне коло послуг інвестору надають інжиніринго-консалтингові фірми.
- Інжиніринго-консалтингові фірми - це такі фірми, які розробляють на договірній основі різного роду документацію: інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну тощо. Вони накопичують банки даних про умови розміщення тих чи інших об’єктів на галузевих, територіальних та міжрегіональних рівнях конкуренції, нормативи, технічні умови здійснення будівельно-монтажних робіт, про регіональні рівні цін на інвестиційні товари, публікують цю інформацію в періодичних довідниках. Інжинірингова фірма намовлення окремого інвестора дає техніко-економічне обґрунтування проекту, розробляє бізнес-план, може здійснювати супроводження (моніторинг) проекту, авторський та технічний нагляд за його виконанням. Будівельно-монтажні роботи ведуть широко-спеціалізовані будівельні фірми, які виконують весь комплекс робіт за інвестиційним проектом: проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних та інших і здають інвестору готовий проект (об’єкт). На ринку пропонують свої послуги також порівняно невеликі фірми, які спеціалізуються на окремих видах ремонтно-будівельних та монтажних робіт.
- Фірма девелопер – юридична особа, яка бере на себе функції управління та відповідальності за повну реалізацію інвестиційного капіталу. Така фірма звичайно здійснює самостійно пошук найбільш оптимального місця вкладання коштів інвестора, розробку проекту, його фінансування, реалізацію, введення в експлуатацію, вона може стати компаньйоном інвестора. Як правило, за свої послуги девелопер отримує від 5 до 10 відсотків від загальної суми інвестицій. В договорі з девелопером також передбачаються умови, згідно з якими інвестор може відмовитись від проекту. А фірма-девелопер стає його власником і відшкодовує інвестору збитки за неотримані прибутки.
- Індивідуальні вкладники чи споживачі.
Індивідуальні особи представляють собою фізичних осіб, які спроможні в процесі ринкової взаємодії користуватися правами та виконувати зобов’язання (стосовно надання інвестиційного капіталу, його використання та виконання зобов’язань у цьому аспекті).
Індивідуальні вкладники намагаються отримати дохід від інвестицій з найменшим ризиком (це можуть бути інвестиції в підприємства, фірми, цінні папери тощо). Окремі особи, що виступають споживачами, намагаються використати позичений капітал з максимальною користю для себе, створюючи таким чином умови для максимального задоволення потреб постачальників інвестиційного капіталу. При цьому інвестори (постачальники) вкладають кошти, враховуючи безпечність, дохідність, зростання та ліквідність вкладів.
Тому, основним завданням суб’єктів інвестиційної діяльності треба вважати правильне оцінювання співвідношення ризикованості проектів і очікуваної їх прибутковості. Тому однією з основних проблем в сучасній теорії інвестицій є ефективне формування і стратегія управління інвестиційним портфелем. Інвестиційний портфель представляє собою сукупність різноманітність активів суб’єкта інвестування, які формуються згідно з його інвестиційною політикою.