Сторінка
5
Можна згадати й інші класифікаційні ознаки групування цінних паперів. Наприклад, одні цінні папери можуть купувати будь-які особи (юридичні й фізичні); а інші – тільки юридичні, у зв’язку з чим створюються дві різні групи цінних паперів. Крім цього, існує поділ цінних паперів на ті, що реєструються, і ті, що не реєструються. За формою випуску – цінні папери, які підлягають приватному (без публічного оголошення). За способом розповсюдження – до безпосередньо розповсюджуваних і до розповсюджуваних тільки через дилерів. Існують три групи цінних паперів, зв’язаних із наявністю і видом їхнього викупу (відкликання) емітентом: папери з можливістю викупу всього випуску,, викупу частини випуску і взагалі без права викупу. Є цінні папери, що індексуються і не індексуються, коректуються і не коректуються, папери з дисконтом і без нього, ті, що оподатковуються й неоподатковуються, навіть такі папери, як платні (котрі купують), так і розповсюджувані безплатно (преміальні).
Кількість типів, видів, різновидів й модифікацій цінних паперів значно більша, ніж є в ужитку термінів. Тому, з одного боку, деякі види цінних паперів можна визначити тільки описово, а з іншого – той самий термін використовується у назвах різних цінних паперів. Прикладом цього може бути термін “сертифікат”.
Слово “сертифікат” французького походження (certificat), сягає своїми коренями до латинських “безсумнівний” (certus) і “роблю (facio). Загальне значення цього слова – документ, що засвідчує той чи інший акт. Термін “сертифікат” є досить поширеним у різних сферах економічної діяльності. Наприклад, у зовнішній торгівлі сертифікат якості підтверджує якість товару, у морській справі видають сертифікат про мореходність судна. У термінології фондового ринку користуються поняттями глобального ощадного; інвестиційного і компенсаційного сертифікатів.
Так звані глобальні сертифікати вже давно застосовуються у світовій практиці обороту цінних паперів. Такий документ замінює, хоч і тимчасово, певну кількість цінних паперів у їхньому первинному вигляді – на звичайних бланках. Глобальний сертифікат має ті самі реквізити, що й окремо оформлений цінний папір і може бути доказом під час розгляду позову в суді. Завдяки цьому компактний документ спрощує діловодство і забезпечує гарантію безвідкличності зобов’язань елемента та гарантію здійснення прав інвестора. Глобальний сертифікат зручно зберігати в депозитарії, котрий веде загальний облік прав щодо цінних паперів.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про Національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, “глобальний сертифікат – документ, оформлений на весь випуск цінних паперів у бездокументарній формі, крім приватизаційних паперів, які засвідчують право власника на безплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, який підтверджує право на здійснення операцій з цінними паперами цього випуску в Національній депозитній системі” [№ І. 3].
Видача такого сертифіката практикується в Росії, і його власник набуває права вимагати від елемента виконання його зобов’язань. У старому ж сертифікаті вказується кількість цінних паперів, їхні види і номінальна вартість.
Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення договірного терміну суми депозиту й оплати відсотків за користування ним.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений термін), до запитання, іменні та на пред’явника [5, с. 6].
Іменні сертифікати обертанню не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є недійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу – “ощадний сертифікат”, найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер сертифіката, дату випуску, суму депозиту, термін вилучення вкладу (для строкового сертифіката), найменування (ім’я) власника сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або іншої вповноваженої на це особи, печатку банку.
Інвестиційний сертифікат – вид пайового інвестиційного цінного паперу, що випускається інвестиційним фондом або іншим інституціональним інвестором і засвідчує права на володіння паєм в інвестиційному фонді або у відповідальному фонді іншого інституціонального інвестора.
В інвестиційному сертифікаті можна бачити приклад накопичення коштів для їх наступного цільового використання. Сертифікати даного інвестиційного фонду можуть конвертуватися в сертифікати інших фондів, які мають таке саме підпорядкування. Інвестиційні сертифікати випускаються в документарній або в бездокументарній формі. Українським законодавством термін розміщення їх не обмежується, однак випуск похідних цінних паперів від інвестиційних сертифікатів не допускається. І ще одне застереження: власниками інвестиційних сертифікатів не можуть бути особи, обмежені в правах щодо цінних паперів.
Відповідно до Указу Президента України від 19.02.94 р. № 55/94 “про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” інвестиційним сертифікатом визначається “цінний папір, який випускається виключно інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право його власникові на отримання доходу у вигляді дивідендів”.
З багатьох видів цінних паперів виберемо акції, облігації, ощадні сертифікати та векселі як найпоширеніші й розглянемо їх докладніше.
Основні характеристики акцій.
Акція – цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.
Акції можуть бути іменними та на пред’явника, привілейованими та простими.
Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про власника, час придбання акцій, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів (форма № 1).
Завантажити реферат