Сторінка
9

Ринок цінних паперів та його роль у формуванні інвестиційного потенціалу регіону

Випуск цінних паперів в обіг може здійснюватися шляхом підписки на них або безпосередньо купівлі-продажу за готівку. Підписка, за змістом, також є своєрідною угодою купівлі-продажу, виконання якої відстрочене в часі. Тобто між продавцем цінних паперів та покупцем укладається угода, яка передбачає, що оплата вартості куплених цінних паперів, здійснюватиметься частинами протягом певного періоду. Безпосередня купівля-продаж їх може бути здійснена в результаті переговорів, обміну листами або участі в аукціоні.

Слід нагадати, що в Україні до 1996 року тривав розвиток первинного ринку, який характеризувався такими параметрами, як передача державної власності через приватизаційні майнові та компенсаційні сертифікати, акціонування та приватизацію суспільного виробництва, розвиток ринкових відносин, створення фондового ринку, зміна системи управління виробництвом, зміна суспільної свідомості. І лише в 1996 році, з прийняттям Закону “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, зроблено перший важливий крок у створенні вторинного ринку цінних паперів, його подальшого формування і розвитку.

Отже, формування і розвиток первинного ринку в умовах складного економічного становища сприятиме: по-перше, залученню фінансових ресурсів для розвитку виробництва підприємств у процесі їх акціонування; по-друге, збільшенню обсягу ринку цінних паперів і, зокрема, зростанню обсягів його капіталізації; по-третє, появі та розвитку вторинного ринку цінних паперів [25, с. 198].

Рух цінних паперів від одних інвесторів до інших (або від посередника до інвестора) називається їх обсягом. Взаємодія суб’єктів ринку в процесі обігу цінних паперів називається вторинним ринком. Вторинний ринок виникає, як об’єктивна закономірність системи, що розвивається в умовах формування ринкових відносин, коли капітал-власність і капітал-функція відділяються один від одного і починають функціонувати як окремі елементи ринку. Головною релігійною силою цього процесу виступає прибуток. Розвиток вторинного ринку цінних паперів сприяє розширенню фінансового ринку, роблячи його більш динамічними, водночас і вразливішим.

Нормальне функціонування вторинного ринку цінних паперів забезпечують декілька важливих елементів:

- створення законодавчої бази (механізму реалізації взаємовідносин учасників даного ринку);

- розвитку ринку капіталів (за умов формування ліквідних цінних паперів під час їх розміщення);

- створення національної депозитної системи, яка сприятиме підвищенню ефективності проведення операції з цінними паперами;

- створення розгалуженої інформаційної системи (включаючи відповідну статистичну звітність);

- формування дієвої системи розрахунків і платежів;

- постійний розвиток інфраструктури вторинного ринку цінних паперів та інші.

Між первинним та вторинним ринками цінних паперів існує ряд відмінностей. Наприклад, предметом угоди купівлі-продажу на вторинному ринку є цінні папери, які були придбані раніше в процесі випуску. Тобто на вторинному ринку здійснюються наступні за першими угоди купівлі-продажу. Дохід від продажу цінних паперів на вторинному ринку належить не емітенту, як це має місце на первинному ринку, а власникам зазначених паперів (інвесторам чи ділерам), які виступають на вторинному ринку в ролі продавців. Ще одна відмінність полягає в тому, що на вторинному ринку купівля-продаж цінних паперів не може здійснюватись шляхом підписки.

Термін “вторинний ринок”, як правило, застосовується у відношенні до цінних паперів, що перебувають в обігу. Він не застосовується по відношенню до цінних паперів закритих випусків. Головна функція даного ринку полягає в тому, щоб постійно створювати та зберігати можливість для потенційних інвесторів – придбання у власність цінних паперів. Вторинний ринок формується на основі активної взаємодії посередників з інвесторами та між собою. Від стану цієї взаємодії залежить стан ринку цінних паперів в цілому. На вторинному ринку потенційні інвестори мають можливість зробити вибір відносно того, які саме цінні папери доцільно придбати, за допомогою яких краще здійснити в них інвестування. На зазначеному ринку інвестор також має змогу здійснювати продаж власних цінних паперів у вигідний йому час. Перераховані елементи інвестиційної діяльності мають важливе значення для інвесторів, а також для емітентів [7, с. 17].

Поділ ринку цінних паперів на “первинний” і “вторинний” є найбільш поширеним. Але іноді в іноземній літературі можна зустріти поняття “третинного” і “четвертинного” ринків. Але, за змістом, цими термінами називають деякі способи вторинної торгівлі цінними паперами. В США, наприклад, про третинний ринок мова йде в тих випадках, коли купівля і продаж цінних паперів, які котируються на фондовій біржі, здійснюються на позабіржовому ринку, а четвертинним ринком називають торгівлею цінними паперами без участі посередників, учасниками якої в більшості випадків є інституційні інвестори.

Вторинний ринок цінних паперів завжди представляє собою складну і різноманітну сукупність різних систем взаємодії. Тобто система вторинного ринку складається з ряду підсистем, які, по суті, є повними системами торгівлі цінними паперами. По відношенню до останніх, вторинний ринок є більш широкою системою. Одночасно він є менш широкою системою у порівнянні з ринком цінних паперів. До числа підсистем вторинного ринку відносяться біржовий та позабіржовий ринки цінних паперів [№ 5, с. 113].

Таким чином, формування і розвиток вторинного ринку цінних паперів сприяє: по-перше, розвитку відносин власності (цінні папери переходять у власність від одного суб’єкта ринку до іншого); по-друге, переливанню капіталу з однієї сфери діяльності в іншу, що пояснюється зміною права власності на цінні папери; по-третє, формуванню цивілізованого та сучасного ринку цінних паперів (на світових ринках вторинний обіг значно переважає первинний); по-четверте, розширенню фінансового ринку, роблячи його набагато динамічнішим (за незначні проміжки часу шляхом випуску цінних паперів акумулюються величезні фінансові ресурси); по-п’яте, розширенню кола учасників ринку цінних паперів, що підвищуватиме його професійний рівень; по-шосте, одержанню державою додаткових коштів, які можуть бути використані в загальнодержавних цілях; по-сьоме, створенню можливостей для підвищення ліквідності не лише цінних паперів, які знаходяться в обігу, а й економіки країни в цілому.

В сьогоденні держава відіграє визначальну роль у всіх сферах життя: політичній, господарській, соціальній, фінансовій. Головним мотивом активізації діяльності держави на ринку цінних паперів є складна ситуація з дефіцитом державного бюджету, що є характерним практично для всіх постсоціалістичних країн. Для держави ж найбільш безпечним методом покриття бюджетного дефіциту є емісія своїх цінних паперів, які найчастіше розміщуються серед інвесторів на досить привабливих умовах і які відразу потрапляють на вторинний ринок. Такими цінними паперами в Україні є облігації внутрішньої державної позики, хоча державою здійснюється також випуск казначейських зобов’язань.