Сторінка
18
Торговці цінними паперами вправі здійснювати такі види діяльності по випуску та обігу цінних паперів:
а) діяльність по випуску цінних паперів;
б) комісійну діяльність по цінних паперах;
в) комерційну діяльність по цінних паперах.
Діяльністю по випуску цінних паперів визнається виконання торговцем цінними паперами за дорученням, від імені і за рахунок емітента обов'язків по організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери.
Комісійною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.
Комерційною діяльністю по цінних паперах визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок [1].
У розділі ІІІ містяться визначення фондової біржі, її правове положення із змінами, внесеними згідно із Законом № 283/96 – ВР від 09.07.96. У статтях 37, 38, 39 йдеться про захист майнових прав інвесторів, державний контроль за випуском і обігом цінних паперів. В сучасній економіці України особливу роль відіграє (на ринку цінних паперів) антимонопольний комітет України, який здійснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обігу цінних паперів. (Статтю 38 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 82/95 – ВР від 02.03.95).
Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні. Цим законом визначаються мета та форми державного регулювання ринку цінних паперів, органи, що здійснюють державне регулювання, зокрема, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність і відносини з іншими державними органами з питань регулювання та контролю на зазначеному ринку.
В законі визначаються учасники ринку цінних паперів та мета державного регулювання ринку цінних паперів. Так, учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та особи, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів [2].
Згідно другої статті цього закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:
- реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів та їх похідних;
- створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;
- одержання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів;
- забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів;
- гарантування прав власності на цінні папери; - захисту прав учасників фондового ринку;
- інтеграції в європейський та світовий фондові ринки;
- дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства;
- запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів;
- контролю за прозорістю та відкритістю ринку цінних паперів [Держ. рег. р. д. н.].
Одним з основних законів, який регулює правові відносини на ринку цінних паперів є Закон України “Про Національну депозитну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”. Цей закон визначає правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні [21, с. 316].
Даний закон містить декілька розділів:
1) загальні положення;
2) депозитарна діяльність;
3) учасники Національної депозитарної системи;
4) особливості електронного обігу цінних паперів;
5) регулювання діяльності національної депозитарної системи;
6) прикінцеві положення.
Національна депозитарна система складається з двох рівнів.
Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників і цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.
Верхній рівень - це Національний депозитарій України (далі - Національний депозитарій) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.
Обслуговування обігу державних цінних паперів, у тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України. Особливості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами встановлюються Державною комісією з цінних паперів та Фондового ринку спільно з Національним банком.
У разі одержання відповідного дозволу депозитарії та зберігачі можуть вести реєстри власників іменних цінних паперів.
Ведення реєстрів власників іменних цінних паперів є виключною діяльністю суб'єктів підприємницької діяльності і не може поєднуватися з іншими видами діяльності, крім депозитарної.
Для впорядкування ринку цінних паперів та його подальшого розвитку. Президентом України виданий ряд указів, серед яких найбільш вагомими на ринку стали укази “Про корпоратизацію” (1993 р.), “Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії” (1994 р.), “Про державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” (1995 р.), “Про внесення змін і доповнень до указу Президента України від 25 травня 1994 року № 247 “Про електронний обіг цінних паперів та Національний депозитарій” (1996 р.), який, пізніше, частково використано для формування відповідного Закону України.
Регулювання ринку цінних паперів в Україні законодавчо здійснюється також великою кількістю відомчих нормативних актів відповідних державних органів, які, в основному, розкривають делеговані їм конкретні регулюючі повноваження на інвестиційному та фінансовому ринках і сфері приватизації, встановлені чинним законодавством України. З прийняттям у 1996 році законів України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про внесення змін до Закону України”, “Про цінні папери та фондову біржу” Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляє та затверджує нормативні акти про цінні папери і контролює їх виконання з питань, що входять до її компетенції. Іншими державними органами, які участують в цих процесах, с Фонд державного майна, Національний банк, Міністерство фінансів, Антимонопольний комітет України.
Завантажити реферат