Сторінка
1
Актуальність теми обумовлена зміною філософії вітчизняного бізнесу, зародженням нових компаній, пошуками компаніями нових довгострокових і ефективних джерел фінансування і зацікавленістю в публічних розміщеннях.
Абревіатура IPO зараз достатньо популярна не тільки на Заході, але і на пострадянському просторі. IPO - це один із способів фінансування підприємства: компанія отримує капітал в результаті публічного розміщення своїх нових акцій на фондовій біржі.
2005 рік став роком початком IPO-рухів в Україні. Відразу три українські компанії провели первинні розміщення акцій на альтернативному майданчику Лондонської фондової біржі - «Ukrproduct Group» (11 млн.дол.), «Cardinal Resources» (20,17 млн. дол.), «XXI Век» (138,70 млн. дол ) та Луцький автомобільний завод (16 млн. дол.), що входить до корпорації «Богдан», акції якого розміщувались через Франкфуртську фондову біржу. Передбачається, що в 2007-2008 роках відбудеться збільшення до 12 міжнародних лістингів.[1,2]
При цьому розміщення на міжнародних торгових майданчиках має наступні переваги: можливість отримання великих премій до чистої вартості активів; якісні інвестори; висока ліквідність акцій; низькі ризики; поліпшення міжнародного іміджу компанії; високі вимоги до звітності припускають велику фінансову і операційну дисципліну на підприємстві.
Ще однією перевагою IPO над взяттям кредиту є вплив внутрішніх чинників: у кожної компанії є обмеження на отримання позикових засобів, співвідношення позикового і власного капіталу компанії, її кредитний рейтинг, мета фінансування і так далі. В цілому залучення позикових засобів є лише частиною рішення проблеми фінансування. IPO зовсім не завжди застосовують для залучення коштів. Як показує досвід, метою майже третини всіх IPO є продаж акцій, тобто реалізація компанії її власниками.[3]
Але найголовніший розвиток ринку IPO сприяє зростанню економіки України в цілому. За допомогою IPO залучаються значні інвестиції, що стимулює загальне економічне зростання. Масове проведення IPO допомагає переливу капіталу в економіці, структурній перебудові, розвитку переробних і наукоємких галузей.
Процес IPO вимагає багатьох структурних, управлінських, а головне, культурних змін бізнесу. Репутація компанії, прозорість її фінансової і управлінської системи є наріжним каменем будь-якого успішного IPO. Для виходу на міжнародний ринок компанія повинна змінити систему корпоративного управління, включаючи фінансову і управлінську звітність.
Серйозними бар'єрами для здійснення IPO можуть стати висока вартість лістингу і можлива нестабільність цін на акції. Крім того, існуюче законодавство не дозволяє компаніям виходити на міжнародні ринки під українським прапором. Для української юридичної особи акції повинні випускатися в національній валюті. Також українська компанія не може випустити більш ніж 25% акцій за кордоном. У таких умовах доводиться шукати іноземний «дах» для IPO, що серйозно збільшує тривалість і знижує ефективність процесу.
Для ефективного розвитку ринку первинних розміщень важливо створити стабільні і передбачені правила відносин бізнесу і влади, законодавчу основу для захисту прав власності. Не менш важливою умовою для розвитку IPO буде створення ефективної інфраструктури українського фондового ринку. Ну і, нарешті, необхідно завершити формування сприятливого правового середовища фондового ринку, при якому проведення IPO буде ефективним для емітентів і привабливим для інвесторів.[2]
Аналізуючи вищевказане, можна зробити висновок, що український бізнес потребує довгострокових капіталовкладень, необхідних для розвитку економіки і підвищення інвестиційного іміджу країни. І ринок первинних розміщень з цієї точки зору є одним з нових і перспективних способів залучення іноземного капіталу. Необхідно відзначити при цьому, що вихід українських компаній на ринок первинних розміщень представляється вельми складним і тривалим процесом, пов'язаним з певними витратами і вкладеннями.
Світовий капітал шукає свого застосування на нових ринках. Україна, у свою чергу, - це величезний ринок, який ще чекає свого відкриття. Є можливість показати західним інвесторам колосальний економічний і виробничий потенціал країни. Головне скористається цією можливістю і своєчасно відкрити свій ринок.
Література:
1. Задорожна Р. Первинне публічне розміщення цінних паперів як засіб розвитку фондового ринку України //Економіст. - 2006. - №4. - С48-50.
2. http://www.zerkalo-nedeli.com/nn/show/601/53611/
3. http://www.dl.mk.ru/article.asp?artid=86530