Сторінка
1

Вартість капіталу як мір а прибутковості

Базове положення економічної теорії полягає в тому, що з часом гроші втрачають свою вартість. На це впливає безліч факторів: інфляція (загальне підвищення цін призводить до зниження купівельної спроможності); ризики, що з часом підвищуються (непевність у поверненні вкладених коштів чи можливість несприятливої зміни вартості цінного паперу); схильність до ліквідності (можливість реалізувати активи, щоб одержати гроші). Зміна вартості грошей з часом впливає на те, що інвестор, вкладаючи кошти розраховує, як зміниться їх майбутня вартість (з урахуванням отриманих відсотків) відповідно до їх теперішньої вартості (з урахуванням ризиків). Вкладаючи кошти інвестор сподівається на збільшення їх вартості й відповідно визначає норму прибутку (необхідну ставку доходу), на яку може погодитись. Розрахунок зміни вартості грошей з урахуванням цієї норми прибутку є визначенням майбутньої вартості інвестиції (Future Value).

де Ρ — початковий депозит; г — річна ставка відсотка; η — кількість років, реалізації проекту.

Якщо виплати відбуваються частіше, ніж раз на рік, потрібно скорегувати останню формулу з урахуванням кількості нарахувань протягом року (пі):

З позиції суб'єкта, що залучає капітал, необхідна ставка доходу є вартістю капіталу, яку буде сплачено за його користування; це рівень доходу, який має сплатити емітент, щоб спонукати інвестора

ризикнути і придбати акції чи облігації, випущені емітентом. Основне завдання фінансиста — досягти найвищої ефективності та прибутковості активів і водночас підтримувати на найнижчому рівні вартість капіталу, що залучається з різних джерел.

На вартість капіталу можуть впливати такі фактори: частка заборгованості у структурі капіталу фірми; фінансова стабільність; оцінка інвесторами надійності цінних паперів. Наприклад, при високому рівні заборгованості та фінансовій нестабільності інвестори купуватимуть цінні папери фірми тільки тоді, коли їх ризики компенсуватимуться великими доходами. А стабільна фінансова репутація, низька заборгованість дають змогу фірмі випускати цінні папери з нижчою вартістю капіталу.

Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів з метою врахування ризику і непевності, що пов'язано з часом. При визначенні ставки дисконту базовими є такі принципи: з двох надходжень вищу дисконтну ставку має те, що надійде пізніше; що нижчий рівень ризику, то нижча дисконтна ставка; з підвищенням процентних ставок на ринку, підвищується дисконтна ставка. У фінансах вартість капіталу — це те саме, що й ставка дисконту. Висока дисконтна ставка (ставка доходу, який повинна сплатити фірма) означає низьку оцінку цінних паперів, а низька ставка дисконту — високу оцінку акцій чи облігацій. Оскільки продаж цих цінних паперів забезпечує емітента інвестиціями, то вартість фінансування підвищується, коли ціна цінного паперу знижується і зменшується, коли ціна цінного паперу підвищується.

Капітал, що залучається через випуск цінних паперів, інвестується для збільшення доходу фірми. Цей дохід (чи майбутні грошові потоки) вимірюється шляхом розрахунку теперішньої вартості майбутніх доходів та їх порівнянням з вартістю інвестицій. Емітент, залучаючи кошти для реалізації певного проекту, намагається оцінити теперішню вартість майбутніх доходів (грошових надходжень) з урахуванням вартості капіталу, яку буде сплачено інвестору. Теперішня вартість майбутніх доходів (Present Value) є зворотним значенням майбутньої вартості, визначеної за допомогою складного відсотка:

або

де FV—вартість майбутніх надходжень.

Теперішня вартість є основою для порівняння прибутковості різних проектів та інвестицій за певний період. Прибутковість інвестицій — це теперішня вартість грошових потоків за вирахуванням витрат на інвестиції. Коли теперішня вартість грошових потоків за вирахуванням витрат на інвестиції зводиться до нуля, одержуємо внутрішню ставку доходу (IRR — Internal rate of return).

Чиста теперішня вартість (Net Present Value)

де С — початкові витрати; Af — щорічні грошові потоки, k — ставка дисконту; / —порядковий номер року відповідно до грошового потоку, що надійшов у цей рік.

Якщо NPV > 0, проект прийнятний; якщо NPV < 0, проект слід відхилити; якщо NPV= 0, то отримуємо IRR (внутрішню ставку доходу).

Таким чином, чиста теперішня вартість є сумою очікуваних грошових потоків, дисконтованих за ставкою дисконту проекту, зменшеною на вартість коштів, інвестованих у проект.

Внутрішня ставка доходу визначається як коефіцієнт дисконтування, при якому NPV = 0. Визначити прибутковість інвестицій, можна порівнянням внутрішньої ставки доходу з вартістю капіталу. Якщо ця ставка перевищує вартість капіталу, фірма одержує більший дохід, ніж витрачає на сплату залученого капіталу. Якщо внутрішня ставка доходу нижча від вартості капіталу, фірма отримує менше, ніж витрачає для залучення коштів.

Розглянемо умовний приклад:

Інвестиції (С) становлять 1000 грн; грошові потоки за роками відповідно (А) — 200, 300, 350 та 500 грн, ставка дисконту (г) 8 %.

Визначимо чисту теперішню вартість (NPV) і проаналізуємо, чи доцільно залучати інвестиції.

Σ 1088,00 грн

Отже, NPV = 1088 - 1000 = 88 грн.

Оскільки NPV= 0, проект прийнятний, його внутрішня ставка доходу вища від вартості капіталу.

Для полегшення розрахунку доцільно застосовувати спеціальні таблиці процентних факторів майбутньої та теперішньої вартості, де на основі двох змінних — кількості років реалізації проекту та ставки дисконту розраховано значення коефіцієнтів зміни вартості: