Сторінка
1
СПЕКУЛЯТИВНІ УГОДИ
Поширеними біржовими операціями є спекулятивні угоди, які укладаються з метою отримання прибутку в умовах коливання цін. Спекулятивний прибуток отримують з різниці між ціною біржового контракту в день укладення і ціною в день його виконання. , Виділяють різні види спекулятивних угод. Так, спекулянти можуть скуповувати біржові контракти з метою їх наступного продажу за більш високою ціною. Цей вид спекуляції називається грою на підвищення цін. Спекулянтів в цьому випадку називають "биками", а купівлю біржового контракту - довгою позицією. Продаж раніше купленого контракту при спекуляції на підвищення цін називають ліквідацією. Інший вид спекуляції - гра на зниження цін. Спекулянти продають біржові контракти з метою подальшого їх відкупу за нижчими цінами. Таких спекулянтів прийнято називати "ведмедями", продаж контракту - короткою позицією, а його подальший відкуп -покриттям. Ще один вид спекуляції - це спекуляція на співвідношенні цін одного і того ж товару або взаємопов'язаних товарів, або цін на товари з різними термінами поставки. У цьому виді спекуляції найбільш відомою є операція типу спред (спрединг, або стредл). Ця операція полягає в одночасній купівлі і продажу ф'ючерсних контрактів з різними термінами поставки з метою отримання комерційної вигоди від різниці в котируванні цін цих позицій (наприклад, купівля березневих і продаж травневих контрактів). Залежно від часу володіння біржовими контрактами виділяють Дві групи спекулянтів. Перша з них - скалпери (scalpers), або джобери; вони вивчають найбільш незначні коливання цін і ліквідують контракти через кілька хвилин або годин після придбання, забезпечуючи тим самим ліквідність ринку. Друга група - це позишн трейдери (position traders), або фло-трейдери (floor traders), які вкладають гроші у спекулятивні операції на порівняно тривалий період часу (дні, тижні, місяці). Ця група спекулянтів сприяє переходу капіталу з одного ринку на інший і визначає рівень спекулятивної активності на товарних біржах. 6.5. ТОВАРНИЙ АРБІТРАЖ Найважливішим інструментом економічної системи ринку є товарний арбітраж, в який входять: * операція з метою отримання прибутку від різниці в цінах на один і той же товар на двох або декількох ринках. Різниця в цінах може виникнути у зв'язку з коливаннями попиту і пропозиції на окремих ринках, державним втручанням, під впливом валютних чинників тощо; * операції на одному і тому ринку, здійснювані з метою отримання прибутку від незначної різниці в котируванні цін на товари з різними термінами поставки - "арбітраж у часі". Ціни на біржові товари з поставкою у різні терміни знаходяться на різних рівнях під впливом як вартісних чинників (витрати на зберігання), так і співвідношення попиту та пропозиції і зміни оцінок перспектив розвитку виробництва і споживання. Як правило, в умовах збалансованого попиту та пропозиції і сприятливих перспектив пропозиції співвідношення цін на товар з різними термінами поставки характеризуються контанго, а при недостачі готівкового товару -беквардейшн. Постійні зміни оцінок поточного і перспективного співвідношення попиту і пропозиції приводять до нестабільності співвідношень цін на товари з різними термінами поставки і формують основу для "арбітражу у часі". Наприклад, 1 лютого товар з поставкою у березні продається за 1020 грн. за 1 т, а з поставкою у травні - за 1070 грн. за 1 т. У зв'язку з сезонною активізацією попиту і зниженням виробництва через страйк 25 лютого ціна на товар з поставкою у березні підвищується до 1120 грн. за 1 т, а в травні -до 1140 грн. При проведенні "арбітражу у часі" 1 лютого можуть бути куплені 10 контрактів на товар з поставкою у березні і продані 10 контрактів з поставкою у травні. 25 лютого раніше куплені 10 контрактів з поставкою у березні продаються, а 10 раніше проданих контрактів з поставкою у травні відкуповуються. Прибуток з такої операції становитиме 30 грн. за 1 т. Значно складніша і серйозніша проблема використання географічної різниці у цінах на сільськогосподарську продукцію. Ця різниця виникає як результат відмінностей природних та економічних умов регіонів. Однак купуючи дешеву продукцію в одному регіоні з метою її продажу за більш високими цінами в іншому регіоні, необхідно пам'ятати про витрати на транспортування, зберігання, про втрати в дорозі, зниження якості частини товару тощо. Все це арбітражисти враховують у своїх розрахунках. Вони спираються при цьому на відмінності, що традиційно склалися між цінами на ринках фізичних товарів у різних регіонах. Якщо у біржових контрактах така різниця виявилася порушеною, то арбітражист неодмінно цим скористається, і ціни будуть приведені до нормального співвідношення. Крім проблеми координації цін на географічне віддалених ринках існує проблема стабілізації цін на один і той же товар у різні періоди. Добре відомо, що жива худоба восени продається за нижчою ціною, ніж в інші періоди року. Кукурудза у період збирання і відразу після неї буде коштувати дешевше, ніж через декілька місяців, оскільки в ціну будуть включені витрати на зберігання. Ще більш очевидна ця істина для сезонної продукції, яка швидко псується і вимагає спеціального обладнання і великих витрат на зберігання. Аналізуючи динаміку зміни цін щодня і щомісяця протягом року за тривалий період, трайдер, який спеціалізується -на тимчасовій різниці в цінах та іменується спредером, встановлює, що ціни на даний товар у різні періоди взаємопов'язані. Так, лютневі і квітневі Ціни на яловичину на англійських ринках щорічно змінюються і можуть бути вищими або нижчими. Однак існує певна закономірність: Ціна за фунт живої ваги худоби у лютому на 2 центи нижча, ніж у квітні. Знаючи вказану закономірність, спредер під час торгів раптом виявляє, що на живу худобу на біржі встановилася лютнева ціна 75 центів за фунт, а квітнева - 79 центів. Різниця між ними становить 4 центи, що вдвічі перевищує багаторічну
Завантажити реферат1 2