Сторінка
7
6. З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо мова йде про державні підприємства.
7. З ініціативи Національного банку України, якщо мова йде про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених законодавством.[2.с.3] Цілісний погляд на етапи проведення фінансового оздоровлення окремого підприємства становить так звана класична модель санації, що широко використовується як основа для розробки механізму фінансової санації господарюючих суб`єктів у країнах з розвинутою ринковою економікою (рисунок 1.2.2) [20.с.28]
Відповідно до класичної моделі санації процес фінансового оздоровлення підприємства починається з виявлення (ідентифікації) фінансової кризи. Наступним етапом санації є проведення причинно-наслідкового аналізу фінансової кризи. На основі поданої інформації (первинні бухгалтерські документи, рішення зборів акціонерів, фінансові плани та таке інше) визначаються зовнішні та внутрішні фактори кризи, вид кризи, її глибина і якість фінансового стану фірми.
У рамках аналізу здійснюється експертна діагностика фінансово - господарського стану підприємства, аналізуються його сильні і слабкі сторони. На основі результатів причинно - наслідкового аналізу, відповідно до класичної моделі санації, робиться висновок про санаційні можливості підприємства, доцільність чи недоцільність санації відповідної господарської одиниці. Якщо виробничий потенціал підприємства зруйнований, ринки збуту продукції втрачені, структура балансу незадовільна, то приймається рішення про консервацію та ліквідацію підприємства.
У протилежному випадку санація буде означати лише відстрочку ліквідації підприємства у часі і нічого, крім додаткових збитків, власникам і кредиторам не дасть. Ліквідація може здійснюватися на добровільній основі й у примусовому порядку.
Добровільна ліквідація підприємства-боржника – це процедура ліквідації неспроможного підприємства, що здійснюється позасудовими органами на підставі рішення власників чи угоди, укладеної між власниками цього підприємства і кредиторами та під контролем кредиторів.
Примусова ліквідація підприємства – це процедура ліквідації неспроможного підприємства, що здійснюється за рішенням арбітражного суду (як правило, у процесі провадження справи про банкрутство).
У разі, якщо підприємство має реальну можливість відновити платоспроможність, ліквідність і прибутковість, а також має досить підготовлений управлінський персонал, ринки збуту товарів і виробництво продукції відповідає пріоритетним напрямкам економіки країни, то приймається рішення про розробку санаційної концепції з метою проведення фінансового оздоровлення з одночасним визначенням цільових орієнтирів. Чим раніше на санаційноспроможному підприємстві почнеться санація, тим більші шанси на її кінцевий успіх.
У разі прийняття рішення на користь санації варто здійснити невідкладні заходи щодо поліпшення ліквідності, платоспроможності підприємства й оптимізації структури капіталу у бік зменшення питомої ваги кредиторської заборгованості. Йдеться про реалізацію так званої першочергової програми. Цією програмою можуть бути передбачені такі санаційні заходи:
Что за пустота!!!!!!!!!!!
1 см
Рисунок 1.2.2 – Класична модель санації
лізинг замість купівлі, зворотний лізинг, факторинг, заморожування інвестицій, збільшення власного капіталу, пролонгація заборгованості, акції з розпродажу товарів за зниженими цінами та деякі інші.
Окремим аналітичним блоком у класичній моделі є формування стратегічних цілей і тактики проведення санації. При визначенні цілей санації варто враховувати, що кожне підприємство має обмежені ресурси й можливості збуту продукції і може здійснювати свою діяльність у рамках правового поля держави, у якій воно знаходиться. Цілі мають бути реальними і піддаватися кількісному (чи якісному) виміру. Головною стратегічною метою санації є відновлення ефективної діяльності підприємства в довгостроковому періоді. Для її досягнення варто узгодити тактичні цілі, а саме:
- сферу діяльності, асортимент продукції та її споживачів;
- основні вартісні цільові показники (виторг, прибуток, ліквідність і таке інше);
- соціальні цілі.
Лише за умови досягнення консенсусу щодо тактичних цілей між сторонами, відповідальними за прийняття рішень, можна досягти головної стратегічної мети санації.
Стратегія уявляє собою узагальнену модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів компанії. Конкретні оперативні заходи в санаційній стратегії не відображаються. Кінцевою метою цієї стратегії є досягнення довгострокових конкурентних переваг, які забезпечили б компанії високу рентабельність. Суть стратегії полягає у виборі найкращих варіантів розвитку фірми та в оптимізації політики капіталовкладень.
Відповідно до обраної стратегії розробляється програма санації, що являє собою послідовний перелік основних етапів і заходів, які передбачається здійснювати в ході фінансового оздоровлення підприємства. Конкретизують програмні заходи в плані санації. Програма формується на основі комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх резервів, висновків про можливості залучення стороннього капіталу і стратегічних завдань санації.
Наступним елементом класичної моделі санації є її проект, що розробляється на базі санаційної програми і містить у собі техніко – економічне обґрунтування санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення стратегічних цілей, конкретні графіки і методи мобілізації фінансового капіталу, терміни освоєння інвестицій та їх окупності, оцінку ефективності санаційних заходів, а також прогнозовані результати виконання проекту.
Завантажити реферат