Сторінка
23
Але прийняті теплові мережі та теплорозподільчі пункти у вкрай незадовільному стані, потребують значних витрат на їх утримання і не вплинуть на збільшення вхідних грошових потоків підприємства. За прогнозом з моменту прийняття квартальних теплових мереж по теплоцентралі збільшаться втрати теплової енергії в мережах з 9,5 % до 18 – 19 %, що призведе до збільшення збитків. Зростання теплових втрат тепла в мережах до 19 % порівняно з періодом до передачі об’єктів має місце збільшення протяжності теплових мереж з 186,7 км. до 348,4 км. та зростання їх об’єму.
Отже, як видно, збільшення обсягу реалізованої продукції ДП “Криворізька теплоцентраль” призведе тільки до поглиблення фінансової кризи. Розглянемо можливість збільшення ціни одиниці продукції.
ДП “Криворізька теплоцентраль” не може самостійно збільшувати тарифи на свої послуги, так як є частиною комунального господарства міста Кривого Рогу. У цьому році міськвиконкомом Кривого Рогу було прийнято рішення про збільшення тарифів з послуг тепло- та водопостачання за рішенням № 544 від 28.08.2006 року, що вступила в дію 15.10.2006 року. Згідно цієї постанови тарифи на послуги ДП “Криворізька теплоцентраль” збільшились майже у два рази. Але й це не призведе до покращення фінансового стану підприємства, оскільки вже у лютому цього року відбулося збільшення закупівельних цін на такі ресурси як природний газ та його транспортування майже у 2,2 рази , електроенергію у 1,8 рази, холодну воду та стисле повітря майже у 1,5 рази. Це вплинуло на збільшення загально виробничих витрат, що входять до складу собівартості продукції.
Реструктуризація активів – наступна група заходів пов’язана зі зміною структури та складу активів балансу. В рамках реструктуризації активів виокремлюють такі види санаційних заходів (розглянемо тільки ті заходи, які можливо застосувати на підприємстві, що досліджується ):
1. Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі, це споруда теплиці та два складських приміщення. Сума очікуваного доходу на місяць складатиме 7 тис. грн.
2. Продаж окремих об’єктів основних фондів. На сьогодні на підприємстві не використовуються будівлі і споруди на суму 350 тис. грн. З урахування коефіцієнта виконання (30%) [23.с.220] очікувана сума надходжень – 245 тис. грн.
3. Рефінансування дебіторської заборгованості – це форма реструктуризації активів, що полягає в переведенні дебіторської заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. Цьому санаційному заходу треба приділити велику увагу, оскільки дебіторська заборгованість ДП “Криворізька теплоцентраль” складає – 123903 тис. грн., станом на 01.01.2006 року (див. дод. А), що складає майже 52 % вартості всього капіталу підприємства. Отже на підприємстві треба розробляти механізм, політику управління дебіторською заборгованістю. Розглядаючи механізм управління дебіторською заборгованістю, виникає необхідність з’ясування сутності об’єкта такого процесу.
Товарна дебіторська заборгованість – це матеріальні ресурси, неоплачені контрагентами. Згідно з П(С)БО 2 [5.с.15] до товарної дебіторської заборгованості належить та, що відображена у статтях “Векселі одержані” та “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.”
У політиці управління дебіторською заборгованістю одним із головних етапів розглядають процес її реструктуризації. Реструктуризація товарної дебіторської заборгованості підприємства є складовою процесу реструктуризації активів і може розглядатися як сукупність заходів спрямованих на підвищення рівня її ліквідності та прибутковості.
Достатній рівень ліквідності дебіторської заборгованості характеризується можливістю (відповідно до термінів кредитної угоди) або дострокової трансформації у грошову форму без значних фінансових втрат. Підвищення рівня прибутковості товарної дебіторської заборгованості пов’язане із забезпеченням зростання доходів (збільшення обсягів реалізації, підвищення ціни реалізації, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасність розрахунків) та зменшення відносних витрат з її обслуговування.
При неможливості використання внутрішніх резервів підвищення рівня платоспроможності, пов’язаних із поточними зобов’язаннями, виникає потреба у реструктуризації товарної дебіторської заборгованості. Обов’язкова цілеспрямованість такого процесу пояснюється необхідністю обґрунтування ефективності форм та порядку проведення.
Проведення роботи з реструктуризації товарної дебіторської заборгованості підприємства потребує чітко визначеної послідовності дій. Концептуальна схема такого процесу зображена на рисунку 3.1.2.
На першому етапі реструктуризаційного процесу керівництво підприємства повинно усвідомити та оцінити наявні проблеми, зрозуміти необхідність їх розв’язання та виявити бажання зробити це за допомогою реструктуризації активів, в тому числі товарної дебіторської заборгованості.
| ||||
|