Сторінка
6

Проблемне навчання на уроках праці

Цей тип проблемної ситуації дуже часто виникає в трудовому навчанні під час конструювання, складання технології виготовлення виробу, встановлення режиму різання тощо.

Наприклад, учителька Р.В. Драгунова з успіхом використовує його на уроках під мас конструювання одягу. На плакаті з рисунком моделі одягу пропущено один з елементів (наприклад, не намальовано рукав плаття). До плаката даються вирізки з паперу цього елемента, але різних моделей. Ці вирізки вчителька по черзі прикладає до плаката і пропонує учням вибрати модель, яка найбільше відповідає даній моделі одягу. Обговорення кожного з фрагментів пов'язано із створенням проблемних ситуацій цього типу.

Другим прикладом такого типу проблемної ситуації може бути ситуація, створена на уроці в сільській школі з теми: «Конструювання сільськогосподарської техніки (навчальних посібників)», яка вивчається в VIII класі. Вчитель повідомляє учням, що з агротехнічної точки зору доцільно висівати культуру вику в суміші з вівсом. Після збирання врожаю їхнє насіння треба розділити. Для цього потрібна спеціальна машина. Щоб створити діючу модель такої машини, необхідно запропонувати технічний пристрій, який би забезпечив розподіл насіння. Виникає проблемна ситуація: який же з відомих принципів розподілу насіння різних культур для цього використати? Що взяти за основу — те, що різна вага зерен цих культур, чи те, що різна їх форма, а може, одночасно і перше, і друге?

3. Коли йде пошук шляхів використання наявних знань і способів дії у принципово нових умовах.

У процесі трудового навчання виникає багато проблемних ситуацій, для розв'язання яких потрібно використати саме ті, а не інші теоретичні знання. Так, під час виконання електротехнічних робіт «виникла» потреба обладнати праску сигнальною лампочкою, робоча напруга якої 6,3В. Учні знають, що в побуті є електричні прилади з сигнальними лампочками. Бачили вони й праски, в ручки яких вмонтовані лампочки. Крім того, їм відомі теоретичні основи електричних кіл. Але ж лампочка має робочу напругу 6,3В, а напруга мережі 220В. Постає проблема: як здійснити живлення лампочки?

Часто застосування відомих знань разом із засвоєнням деяких нових відомостей може привести до формування в учнів нових знань чи способів дії. Скажімо, на занятті технічного гуртка під час виготовлення моделі з жерсті, виникла потреба з'єднати деталі у незручному для паяння місці. Перед учнями виникла проблема: як виконати цю операцію? Замінити спосіб кріплення деталі не можна, бо значно ускладниться конструкція моделі і порушаться технічні вимоги до неї. Ліквідувати цю трудність шляхом зміни технології збирання моделі теж не можна. Учні потрапили у «безвихідне» становище. Помітивши утруднення, вчитель розповів їм про існування в природі явища капілярності, про його закономірності і поставив завдання використати це явище для з'єднання деталей даної моделі.

Розв'язання цієї ситуації привело до засвоєння нового способу дії.

4. Коли наявне протиріччя між теоретично можливим шляхом розв'язання задачі та його практичною нездійсненністю або недоцільністю.

Наприклад, після вивчення пасової передачі вчитель ставить запитання: «Чому на практиці не використовуються пасові передачі з передаточним числом більшим п'яти?» Для учнів це питання зразу переростає у проблему. В принципі пасову передачу можна виготовити з будь-яким передаточним числом, але практика обмежує теоретичні можливості. Наявне протиріччя приводить до виникнення проблемної ситуації.

Такі ситуації часто виникають під час повідомлення учням технічних проблем сучасного машинобудування. Так, розповідаючи про механічні властивості сталі, вчитель повідомив учням, що навіть невеликий процент домішок фосфору і сірки у сталі значно зменшує її міцність. Видалити ж зовсім ці домішки поки що практично неможливо. Перед учнями постає проблема: чому ж не можна повністю видалити із сталі шкідливі домішки? Що заважає цьому? Учнів зацікавлює, як же видаляються з металів і вводяться в них різні домішки. Такі проблемні ситуації сприяють розширенню політехнічного кругозору учнів, привчають їх до всебічного аналізу практичних знань.

5. Коли проявляється невідповідність між конкретним технічним об'єктом і його схематичним зображенням.

У технічних рисунках, принципових, кінематичних і радіо електротехнічних схемах, які широко використовуються в трудовому навчанні, зображено суттєві елементи деталей, механізмів, а все несуттєве випущено. Для учня це несуттєве – невідоме. Спостереження показують, що чим менший досвід роботи із схематичними зображеннями, тим більшу роль в їх розумінні відіграють несуттєві елементи деталей і механізмів. Так, під час виконання електротехнічних робіт учитель добився, щоб учні навчилися креслити схеми різних з'єднань опорів. Але коли їм було дано опори (реостати) і провідники, то виявилося, що майже ніхто з них правильно не склав навіть найпростішого електричного кола.

Схематична наочність для учнів V-ІХ класів виступає як задача з неповними даними. Утруднення, що виникають при цьому, можна використати для створення проблемних ситуацій.

Робота з графічним зображенням вимагає розвинутої просторової уяви. Перехід від креслення до реального предмета і навпаки, вміння за кожним символом схеми бачити деталь, вникнути в характер взаємозв'язку деталей виробу вимагають напруженої, творчої розумової діяльності учнів. Використання проблемних ситуацій сприяє розвитку цих умінь і навичок у роботі з графічним зображенням, допомагає формувати технічне мислення учнів.

Найсприятливіші умови для створення проблемних ситуацій під час роботи з графічним зображенням виникають тоді, коли в їх «статиці» необхідно побачити «динаміку» процесів. Так, будь-яка кінематична схема, крім об’ємного уявлення об'єкта, вимагає ще уявлення руху окремих її частин і умовиводів про принцип дії всього механізму. У роботі з радіоелектротехнічними схемами виникають ще складніші завдання — за статичним зображенням схеми проаналізувати роботу пристрою, встановити співвідношення електричних величин тощо.

6. Коли виникають утруднення під впливом «психологічного бар'єру» попереднього досвіду.

Широко відома психологічна закономірність — вплив попереднього досвіду на процес засвоєння нових знань і способів дії, у науковій літературі зустрічається під назвами «психологічний бар'єр» попереднього досвіду, «явище інтерференції» і «явище від'ємного переносу». Оскільки ця закономірність у навчальному процесі виступає як перешкода, утруднення на шляху до нового, то варто користуватися поняттям «психологічний бар'єр попереднього досвіду».

Суть цього психологічного явища полягає в тому, що вироблені в процесі практичної діяльності вміння і навички гальмують встановлення нових способів дії. Учні не можуть звільнитися від звичних способів дії й піти шляхом нових, оригінальних рішень.

Розрізняють два види цього явища: асоціативне і репродуктивне гальмування. Репродуктивне гальмування спостерігається тоді, коли замість нового способу виконання дії проявляється інший, раніше засвоєний. Воно може використовуватись для створення проблемних ситуацій тільки в тому разі, коли виникає потреба його запобігти. Асоціативне гальмування проявляється при заміні раніше засвоєних способів дії новими. Це — досить ефективний засіб створення проблемних ситуацій.