Сторінка
3
У перекладі з грецької мови слово «проблема» означає задача. Це породило ототожнення понять «навчальна проблема» і «задача», але їх слід розрізняти. Не будь-яка задача може викликати навчальну проблему.
Наприклад, задача для учнів 6 класу: знайдіть кількість матеріалу (жерсті) для виготовлення циліндричної коробочки для цвяхів, розміри якої D = 80, h = 100 (D — діаметр, h — висота) — не є навчальною проблемою. Всі дії її розв'язання учням вже відомі. Залишається знайти результат, який не пов'язаний з новими знаннями чи способами дії. Така задача не включає учня у відносини між відомим і невідомим, не спонукає його до активних пізнавальних дій. Для її розв'язання потрібно здійснити систему відомих перетворень даних умови і знайти кінцевий результат.
Досить поширені задачі пізнавального характеру, але вони теж не проблемні. Наприклад, учитель поставив перед учнями таку задачу. Знайдіть кількість матеріалу, яка необхідна для виготовлення циліндричної коробочки об’ємом 50 см3. Для розв'язання цієї задачі учні довільно вибирають висоту коробочки, знаходять діаметр і визначають кількість жерсті, необхідну для виготовлення виробу. Дії учнів під час розв'язання першої і другої задач майже не відрізняються за характером. Але коли порівняти здобуті результати, виявляється, що у всіх вони різні. Наприклад, у тих учнів, які висоту коробочки взяли 1 см, кількість матеріалу дорівнювала 75 см2, а хто вибрав висоту 10 см - 85 см2. Учитель розповів, що поверхня геометричних тіл при однаковому об'ємі змінюється залежно від його габаритних розмірів, зазначивши, з яких міркувань слід виходити у даному й інших випадках.
Виникала необхідність в активних розумових діях учнів? Ні. Чи дістали учні нові знання? Безперечно. Вони дізналися, що, вибираючи розмір виробу, слід звертати увагу не тільки на зручність у його використанні, а й на витрату матеріалу.
Розглянемо ще одну задачу: виберіть форму й розміри коробочки для цвяхів, щоб вона мала об'єм 50 см3, була зручною у користуванні і для виготовлення потребувала найменшу кількість матеріалу. Для розв'язання цієї задачі треба, насамперед, встановити, якої форми (циліндричної, прямокутної чи якоїсь іншої) слід взяти виріб, щоб задовольнити поставлені вимоги. Потім визначити, при яких розмірах поверхня коробочки буде найменшою.
Ця задача проблемна, її не можна розв'язати, не виконавши досить складних операцій. Для полегшення розв'язання доцільно виділити дві навчальні проблеми: 1) Як залежить площа поверхні тіла від зміни його форми? 2) Як змінюється площа поверхні тіла при зміні його розмірів?
Навчальна проблема викликає певний психологічний стан учня, який сприяє її розв'язанню. Причому невідоме з відомим у навчальній проблемі пов'язані так, що в ході її розв'язання учень повинен «відкрити для себе» нові знання або способи дії, які невидимою ниткою пов'язані з відомим і легко приєднуються до існуючої в учня системи знань.
Невідоме задачі майже завжди розкриває одну сторону явища, взаємозв'язок між певними величинами. Невідоме ж навчальної проблеми завжди пов'язане з узагальненням.
Учений-педагог М.І. Махмутов на основі аналізу логічного аспекту пізнання прийшов до висновку, що поняття діалектичної логіки «проблема» не можна прямо переносити в теорію проблемного навчання. Воно вимагає специфічного відбиття з урахуванням закономірностей навчання. Тобто, поняття «проблема» в умовах навчання трансформується в дидактичне поняття «навчальна проблема». Виходячи з цього, він визначає навчальну проблему як відображення (форму виявлення) логіко-психологічного протиріччя процесу засвоєння, яке визначає напрям розумового пошуку, спонукає інтерес до дослідження (пояснення) сутності невідомого і веде до засвоєння нового поняття або нового способу дії.
Механізм виникнення навчальної проблеми можна розкрити так: об'єктивне протиріччя чи їх сукупність включаються в проблемне завдання (задачу, запитання чи практичне завдання). Виходячи з аналізу відомого й невідомого, учень сприймає умову проблемного завдання: зіставляє відоме з невідомим, яке включає не тільки невідомі знання чи спосіб дії, а й спосіб його знаходження. У процесі такого зіставлення учень усвідомлює протиріччя, закладене в умові завдання. Сприйняття протиріччя, усвідомлення необхідності його розв'язання і в той же час відсутність «засобів» його розкриття викликають, проблемну ситуацію. Під дією таких умов у свідомості учня виникає навчальна проблема. Вона виникає у мисленні, в ідеальній формі як будь-яке судження, поки воно не стане логічно завершеним і не буде виражене в звуках чи знаках письма. Усне чи письмове вираження навчальної проблеми може збігатися з попередньо сформульованим проблемним завданням, але, як показують дослідження, у більшості випадків вони не збігаються. Навіть якщо проблемне завдання ставиться учителем у формі лаконічно вираженої проблеми, учні часто її переформульовують. Це пояснюється тим, що викладені в завданні факти усвідомлюються учнями. Досвід, знання, мотиви можуть надати деякої своєрідності, а часом і нового напряму в розумінні суті завдання. Тому вчителю необхідно стежити за тим, щоб сформульована учнем проблема за змістом не відрізнялася від поставленого завдання.
Найважливішим моментом проблемного навчання є проблемна ситуація. Саме по собі проблемне завдання - тільки база, основа проблемності. Учень може, наприклад, з досвіду знати, як його розв'язати, і в такому разі проблемність не виникає. Або завдання може бути пов'язане з недоступним для учня матеріалом. Він не розуміє, що від нього вимагається. В цьому випадку проблемність теж не виникає. Але коли завдання відповідає можливостям учня, несе в собі нові, необхідні в даний момент знання чи способи дії, без яких неможливе виготовлення виробу чи виконання якогось завдання; коли в учня виникає цікавість, потреба, прагнення його виконати, відкриваються всі умови для вияву принципу проблемності. Психологічний стан учня в таких умовах прийнято називати проблемною ситуацією.
Відомий психолог О.М. Матюшкін поняття «проблемна ситуація» визначає так: «Проблемна ситуація — особливий вид розумової взаємодії суб'єкта і об’єкта; характеризується таким психологічним станом, який виникає в суб'єкта (учня) під час виконання ним завдання і який вимагає знайти (відкрити або засвоїти) нові, раніше не відомі суб'єкту знання чи способи дії». Іншими словами, проблемна ситуація — це психологічний стан учня, який виникає під часі сприйняття умови проблемного завдання і спрямовує його на пошукову діяльність.
Методично правильно створена проблемна ситуація забезпечує виникнення в учнів пізнавального інтересу; розкриває суперечність між пізнавальною потребою і неможливістю задовольнити її за допомогою набутого запасу знань і способів дії, допомагає визначити основну проблему, осмислити її та знайти вихід з утруднення.
Від умілого створення проблемної ситуації великою мірою залежить успіх організації проблемного навчання в цілому.
Важливим етапом проблемного навчання є розв'язання навчальної проблеми. Дехто з учителів праці процес розв'язання навчальних проблем ототожнює з процесом розв'язання звичайних задач, а проблемні запитання і проблемні практичні завдання взагалі не відносить до навчальних проблем. Це призводить по зниження ефективності занять. Навіть, коли правильно сформульована навчальна проблема, вміло створена проблемна ситуація, навчання не досягає бажаного успіху, якщо розв'язання проблеми побудовано неправильно.