Сторінка
5

Проблемне навчання на уроках праці

Перший етап — виконання завдань за зразком. Для трудового навчання цей етап характерно виражений у V і VI класах. Від його організації значною мірою залежить успіх дальшого розвитку пізнавальної самостійності. Тут потрібно вміло поєднувати репродуктивність і творчість, дотримуватись ряду умов:

— виконуючи дії за зразком, постійно йти до творчості;

— самостійну роботу організовувати так, щоб учень, виконуючи завдання, свідомо прагнув досягти мети;

— під час роботи, за зразком розвивати вміння саморегуляції та самоконтролю;

— завдання за зразком добирати за принципом зростаючої трудності;

— у процесі виконання завдань спрямовувати учнів на виявлення власної ініціативи.

Другий етап — «співробітництво» учня з учителем під час виконання завдання. Вчитель організовує активну діяльність учнів і в процесі цієї діяльності розвиває в них пізнавальну самостійність.

Третій етап — самостійна активність учнів (учні виконують завдання без допомоги вчителя, але під його керівництвом).

Четвертий етап — творча активність. На цьому етапі найбільш повно виявляються пізнавальні здібності учнів, розвивається вміння самостійно «бачити» проблеми, формулювати й доводити їх, застосовувати знання на практиці.

Типи проблемних ситуацій

Дидактично й методично обґрунтовані способи створення проблемних ситуацій можуть бути знайдені тільки в тому разі, коли вчителю відомі загальні закономірності їх виникнення.

Наука довела, що джерелом виникнення проблемних ситуацій і рушійною силою їх розв'язання є протиріччя.

Психологи встановили, що найсприятливіші умови для творчого мислення складаються тоді, коли людина стикається з протиріччями, які вона не в змозі пояснити на основі наявних знань і досвіду, коли перед нею виникає проблема, яку необхідно розв'язати. Розумове утруднення переборюється напруженою роботою мислення, активними пошуками виходу з ситуації. Мислення активізується під час зіставлення наявних знань з новими обставинами, при бажанні зрозуміти причини і суть нових фактів і явищ, пояснити протиріччя.

Отже, проблемні ситуації в процесі навчання виникають, коли учні стикаються з суперечливими фактами, закладеними в предметах і явищах природи, або з невідповідністю між відомими знаннями чи способами дії і невідомими, тобто тими, які потрібно здобути в процесі пізнання.

Розглянемо приклади таких випадків.

Під час роботи на токарних верстатах семикласники повинні використовувати вимірювальні прилади підвищеної точності. Учитель Чернігівської середньої школи № 22 В.Г. Джевага вирішив з'ясувати з учнями суть підвищення точності штангенциркуля проблемно. Він підібрав два однакові на вигляд штангенциркулі, але різної точності (один до 0,1 мм, а другий — 0,05 мм). Показавши їх учням, сформулював завдання; «З'ясуйте, яким чином в одному зі штангенциркулів досягнуто значно більшої точності вимірювання».

Перед учнями постає проблема: «Чому в однакових штангенциркулях точність вимірювання різна?». Одна сторона закладеного в цій проблемі протиріччя — штангенциркуль має точність вимірювання 0,1 мм, друга — такий же за будовою інший штангенциркуль має вищу точність вимірювання (0,05 мм). Сторони протиріччя в цьому випадку представлені повно, явно виражені, об'єктивно зв'язані. У свідомості учня їх взаємне існування викликає протест: «Як це може бути?». Але реальне існування сторін протиріччя спонукає до встановлення істини. В учня виникає бажання ліквідувати конфлікт між сторонами протиріччя, але ж для цього потрібно розв'язати проблему.

Такі завдання дуже ефективні. Вони, як правило, гостро конфліктні, швидко і створюють проблемні ситуації і приводять до свідомого засвоєння знань.

Проблемні ситуації, що виникають на основі протиріч процесу пізнання, менш конфліктні, але вони мають великий розвиваючий і виховний ефект. Однією з сторін такого протиріччя є дана інформація (відоме в завданні), а другою — невідоме, те що потрібно знайти в результаті розв'язання навчальної проблеми. У формулюванні проблеми ці сторони протиріччя пов'язані так, що відоме в завданні «сигналізує» учневі не тільки про існування нового знання чи способу дії, а й створює передумови його відкриття.

Прикладом такої ситуації може бути фрагмент уроку швейної справи середньої школи № 3 м. Чернігова. Після того, як учні вивчили всі види машинних швів, учителька Р.В. Драгунова дала їм практичне завдання — обробити зріз неправильної форми, зроблений нею на тканинах. Спочатку учні не помітили складності цього завдання. Та коли почали його виконувати, виявились утруднення, які викликали проблемну ситуацію. Через нерівність зрізу його не можна було обробити підрубним швом. Не задовольнили й смужки тканини, вирізані по поздовжній, косій і поперечній нитці, які застосовуються під час обробки зрізів обкантовувальним швом. Виникла невідповідність між відомими і невідомими (новими) способами дії. В існуванні нового способу дії учні не сумніваються, вони з досвіду знають, що такі зрізи можна обробити. Постає питання: «Як це зробити?».

На основі цих суперечностей і невідповідностей можна виділити ряд таких проблемних ситуацій:

1. Коли проявляється невідповідність між наявними знаннями та способами дії за новими вимогами.

Один з прикладів такої ситуації наведений вище (фрагмент уроку швейної справи). Та слід зазначити, що проблемна ситуація може виникнути, коли проявиться невідповідність між одними й тими самими за характером знаннями, але нижчого й вищого рівня. Так, до ознайомлення з суттю капілярних явищ учні вважають, що боронування застосовується тільки, для розпушування ґрунту і для знищення бур'янів. Щоб розширити знання учнів про цей агротехнічний захід, перед ними можна поставити таке запитання: «З якою метою перед висіванням деяких культур ґрунт ущільнюють коткуванням?». Це суперечить знанням учнів. Вони з досвіду знають, що перед посівом ґрунт завжди розпушують, а тут роблять навпаки. Така невідповідність викликає проблемну ситуацію зазначеного типу.

Крім того, проблемна ситуація може виникнути, коли є наявна невідповідність між науковими і практичними (побутовими) знаннями.

Наприклад, до з'ясування наукових основ польоту літака учні VI класу вважають, що основною умовою його руху є обертання повітряного гвинта. Проте, коли під час виготовлення моделі літака постало питання: як вигнути лопаті?, виникла потреба з'ясувати, з якою метою вигинають лопаті гвинта. Що відбудеться, коли помилитися у виборі напряму їх вигинання? Чи полетить модель літака, якщо лопаті гвинта залишити не вигнутими? Ці питання створюють проблемну ситуацію вище зазначеного типу.

Наведемо ще один приклад. До вивчення теми «Електротехнічні роботи» учні V класу вважають, що в батареї кишенькового ліхтаря «міститься» струм, який витрачається на горіння лампочки. Коли весь струм витратиться, батарею слід замінити. Таке уявлення не відповідає початковим відомостям про струм, тому в даному випадку слід створити проблемну ситуацію.

2. Коли учні стикаються з ситуацією, в якій з різноманітних знань чи способів дії потрібно вибрати необхідні.