Сторінка
9
В ході опитування були отримані наступні результати.
Рис. 2. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Як ви звичайно проводите свій вільний час?», ( %)
Майже всі учні у свій вільний час спілкуються з однокласниками та друзями – 93,5 %. Значна кількість учнів (79,8 %) віддають перевагу спілкуванню у соувальних иережах (Вконтнакте, Одноклассники, Facebook та ін.). 41,8 % - проводить свій вільний час з сім’єю та 38,7 % відвідують гуртки та секції. Слід звернути увагу, що жоден учень з класу не приймає участі у соціальних програмах.
Рис. 3. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Ви спілкуєтесь з однолкасниками після уроків»
92,6 % з опитаних учнів спілкуються з однокласниками після уроків та тількі 7,4 % не спілкуються.
Рис. 4. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Де ви спілкуєтесь з однолітками після уроків», ( %)
Більша половина учнів спілкується з однолітками після уроків на вулиці – 59,4 %, значна частина опитаних спілкується вдома (49,1 %) та у шкільних гуртках і секціях (35,1 %).
Рис. 5. Розподіл відповідей учнів на запитання: «У вас є бажання допомогти одноліткам, які мають залежність від нароктичних речовин»
У 72,6 % учнів є бажання допомогти одноліткам, які мають залежність від нароктичних речовин та 27,4 % не проявилии ініціативи з цього питання.
Рис. 6. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Чи є у вас бажання прийняти участь у молодіжній програмі «У тебе є вибір» проти вживання наркотичних речовин»
61,6 % учнів бажають прийняти участь у молодіжній програмі «У тебе є вибір» проти вживання наркотичних речовин та 38,4 % не погодились.
Рис. 7. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Чи впроваджуються у вашій школі соціальні програми щодо профілактики вживання наркотичних речовин?», (%)
Більшість учнів – 71,7 % відповіли, що у їх школі не впроваджуються школі соціальні програми щодо профілактики вживання наркотичних речовин та 28,3 % не знають відповіді на це запитання.
Рис. 8. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Чи існують ефективні способи боротьби із наркотиками?»
39,2 % учнів впевнені, що існують ефективні способи боротьби із наркотиками та стільки же учнів вагаються з відповідю. 21,8 % - вважають, що не існує ефективних шляхів боротьби з наркотичною залежністю.
Рис. 9. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Як Ви вважаєте хто повинен спілкуватися з підлітками щодо припинення вживання наркотичних речовин?», (%)
68,9 % учнів вважають, що спілкуватися з підлітками щодо припинення вживання наркотичних речовин має людина, що позбавилася цієї залежності. Однакові кількість учнів (41%) вважають, що це повинні бути друзі та социальний педагог, 35,4 % обрали психолога та 29,1 % - нарколога.
Рис. 10. Розподіл відповідей учнів на запитання: «На вашу думку, які форми впливу на наркозалежних людей, з метою позбавлення від цієї звички, є більш ефективні?»
Більша половина учнів серед усіх форм впливу на наркозалежних людей 62,5 % обрали власний приклад, 46,7 % - тренінги та 29,1 – індивідуальні психологічні консультації. Незначна кількість учнів віддали перевагу лекціям – 6,9 % та бесідам – 8 %.
Рис. 11. Розподіл відповідей учнів на запитання: «Чи є у вас друзі, що вживають наркотичні речовини?»
78,1 % учнів відповіли, що серед їх друзів є ті, що вживають наркотичні речовини та лише 21.9 % відповіли, що ні.
Таким чином, отримані результати дозволяють зробити наступні висновки.
1. Найчастіше учні проводять свій вільний час з друзями та однолкасниками на вулиці.
2. Більша половина учнів проявили бажання допомогти одноліткам позбавитись від наркотичної залежності та прийняти участь у соціальній програмі «У тебе є вибір».
3. Відповідно до відповідей учнів у ХЗОШ № 51 не впроваджуються соціальні програми щодо попередження та профілактики вживання наркотичних речовин.
4. Не всі учні знають, що існують ефективні способи боротьби із наркотиками.
5. Учні вважають, що спілкуватися з підлітками щодо припинення вживання наркотичних речовин має людина, що позбавилася цієї залежності.
6. У великої кількості опитаних учнів є друзі, що вживають наркотичні речовини.
З огляду на отримані результати є доречним впровадження соціально-педагогічної програми «В тебе є вибір»
Профілактика адиктивної поведінки у загальноосвітньому навчальному закладі
Розрізняють загальну та індивідуальну профілактику адиктивної поведінки. Загальна профілактика — комплекс заходів щодо виявлення причин, які породжують протиправне діяння, і умов, що сприяють здійсненню правопорушень, з подальшим їх усуненням з метою формування вільного від різних проявів залежної поведінки суспільства (впровадження інноваційних методик профілактики адиктивної поведінки з метою формування здорового способу життя учнів та вміння чинити опір негативному тиску однолітків; виявлення серед молоді лідерів, які за принципом «рівний-рівному» могли б інформувати своїх однолітків, проводити з ними семінари, круглі столи, тренінги; проведення навчальних
ігор та вправ з метою розвитку у юнаків навичок спілкування, уміння працювати в групі, планувати свій день, тиждень, місяць, рік тощо).
Індивідуальна профілактика — сукупність правових, соціальних,психологічних, медичних та інших методів впливу на окрему особистість з метою не допустити виникнення схильностей до різного роду залежностей.
Основна мета індивідуальної профілактичної роботи з неповнолітніми: вживання вичерпних заходів для запобігання першій спробі вжити наркотики, алкоголь, тютюн та інші психоактивні речовини, які викликають залежність; сприяти повній відмові від них у разі початку немедичного їх уживання.
Успішна реалізація профілактичних завдань можлива за умови своєчасного вияву учнів «групи ризику». З цією метою використовують спостереження вчителів, соціальних педагогів та психологів, медичні обстеження учнів; спеціалізовані групові заняття, рольові ігри, психологічні тренінги; відвідування місця проживання учнів; інформацію соціальних служб, рейди працівників органів внутрішніх справ у місцях концентрації молоді тощо.
Важливою психолого-педагогічною умовою функціонування системи психологічної та педагогічної профілактики адиктивної поведінки учнів є діагностико-корекційне забезпечення навчально–виховного процесу на основі спільної діяльності педагогічного колективу, психологічної та медичної служби, які забезпечують здійснення профілактичного моніторингу (систематичного контролю і відстеження показників можливих умов та факторів наркогенного та алкогенного ризику; діагностику осіб, схильних до адиктивної поведінки та тих, що мають досвід наркотизму або алкоголізму, забезпечуючи при цьому гарантію психосоціального розвитку особистості, її душевного благополуччя, індивідуальності); формування психологічної грамотності учасників навчально-виховного процесу, соціального і педагогічного середовища, інтелектуальне і духовне зростання, саморозвиток і самореалізацію кожної особистості.