Сторінка
9
розуміння зв’язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тексту множинного вибору, відповідей на запитання i тощо;
розуміння зв’язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв'язки в іноземній мові;
розуміння зв’язного тексту з наявними незнайомими елементами: здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв’язки;
розуміння зв’язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане i т. п
Отже, в методичному плані навчання аудіювання − це спеціально організована програма дій з текстом, що сприймається на слух. Оскільки це внутрішня діяльність, яка не піддається спостереженню, то необхідно поступово навчати окремих дій, які є складовими компонентами аудіювання. Ці дії розглядаються як проміжні цілі навчання аудіювання. Досягнення проміжних цілей відбувається поетапно. На кожному етапі формуються відповідні механізми аудіювання мовленнєвих одиниць різних рівнів: 1) словоформи, вільного словосполучення, фрази; 2) понадфразової єдності; 3) цілого тексту. 3а допомогою цих дій розвивається механізм прогнозування, який відіграє дуже важливу роль у сприйманні мовлення на слух.
Усі ці дії формуються під час виконання цілісної системи вправ, яку буде розглянуто в наступному підрозділі.
Система вправ для навчання аудіювання
Під системою вправ розуміють організацію взаємопов’язаних дій розташованих в порядку зростання мовленнєвих труднощів, з урахуванням послідовності становлення мовленнєвих умінь і навичок в різних видах мовленнєвої діяльності .
Послідовність формування вмінь і навичок сприйняття мови на слух реалізується ієрархічною побудовою вправ, які розділяють на дві підсистеми − мовні (підготовчі) та мовленнєві, які в свою чергу розділяються на групи − вправи для зняття лінгвістичних труднощів аудіювання та вправи для позбавлення психологічних труднощів аудіювання, включаючи відповідні типи та види вправ.
Під час побудови системи вправ для аудіювання слід враховувати наступне: 1) взаємодію аудіювання і говоріння як двох форм усного спілкування; 2)взаємодію підготовчих та мовленнєвих вправ, їх дозування та послідовність виконання залежать від мовної підготовки учнів та їх мовленнєвого досвіду; 3)поступове зростання труднощів, що дозволить гарантувати посильність виконання вправ на різних етапах навчання.
Мета підготовчих вправ полягає в тому, щоб заздалегідь (до слухання тексту) зняти труднощі лінгвістичного і психологічного характеру, що дозволить аудитору зосередити свою увагу на сприйнятті змісту.
Враховуючи фактори, що впливають на сприйняття мовленнєвих повідомлень, в підготовчих вправах можна виділити дві групи: 1) вправи, спрямовані на зняття труднощів лінгвістичного характеру і 2) вправи, спрямовані на подолання труднощів психологічного характеру. В результаті виконання вправ першої групи формуються наступні вміння:
виділення з мовленнєвих повідомлень незнайомих явищ, їх диференціювання та розуміння; 2) співвіднесеність звукових зразків з семантикою; 3) визначення значення слів (за допомогою словотворчої здогадки); 4) визначення контекстного значення різних лексичних одиниць і граматичних конструкцій; 5)розпізнавання і осмислення синонімічних і антонімічних явищ.
Друга група підготовчих вправ сприяє розвитку: 1) прогностичних умінь; 2)обсягу короткочасної і словесно-логічної пам'яті; 3) механізму еквівалентних замін; 4) мовленнєвого слуху; 5) вміння згортати (редукувати) внутрішнє мовлення.
Мовленнєві вправи сприяють формуванню вмінь сприймати мовленнєві повідомлення в умовах, наближених до природного мовленнєвого спілкування. Вони навчають: а) визначати найбільш інформативні частини повідомлення; б)вилучати прогалини в розумінні за рахунок прогнозування на рівні тексту; в)співвідносити текст із ситуацією повідомлення; г) членувати аудіотекст на смислові куски та визначати основну думку в кожному з них; д) письмово фіксувати основну частину інформації.
До першої підсистеми входять некомунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи. Некомунікативні вправи включають вправи на сприйняття, впізнавання або диференціацію звука, термінального тону, лексичної одиниці, граматичної структури; умовно-комунікативні: вправи на аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень тощо на рівні фрази.
До цієї підсистеми вправ відносяться також вправи, спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання (ймовірного прогнозування, уваги та аудитивної пам'яті, осмислення). В цілому вправи цієї групи спрямовані на подолання ізольованих, штучно виділених труднощів, вони є лише першою сходинкою до формування вмінь аудіювання.
До системи вправ для навчання аудіювання входять дві підсистеми: 1) вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання і 2) вправи для розвитку вмінь аудіювання.
До першої підсистеми включаються три групи вправ:
вправи для формування фонетичних навичок аудіювання (фонематичного та інтонаційного слуху);
вправи для формування лексичних навичок аудіювання;
вправи для формування граматичних навичок аудіювання.
Перша підсистема вправ. Мета вправ першої підсистеми − сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. Формування слухових навичок передбачає розвиток в учнів фонематичного та інтонаційного слуху.
Наведемо приклади вправ першої підсистеми.
I. Вправи, спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання.
Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння. Такі вправи привчають учнів до точності слухання, що полегшує розуміння словоформ у мовленнєвому потоці і навчає диференціації подібних словоформ, які звучать. Для вправ підбираються пари слів, що відрізняються лише одним звуком.
Вправа 1. Мета: сформувати навички диференціювання слів, які відрізняються одним голосним звуком.
Завдання: Listen to the pairs of words and repeat them after the speaker:
Law − low, saw – so, let – lit, rid –red, dead – dad, lug – lag, beg – bag
Вправа 2. Мета: сформувати навички диференціювання слів, що римуються.
Завдання: Listen to the groups of words and find the words that have a rhyme:
sort − pot − part − port (1, 2, 4);
cut – but – put – pat (1, 2, 4);
rye – cry – fly – boy (1, 2, 3);
feet – eat – meet – feel (1, 2, 3).
Вправа 3. Мета: сформувати навички диференціювання речень.
Завдання: Listen to the sentences and put “+” if they are identical or “−” if they are different in meaning:
1. This is a lamp and that is a book. / That is a book and this is a lamp (+).
2. I like this toy. / I like this boy (−).