Сторінка
1
Вважають, що обдарованими дітьми народжуються, але, обдарованими особистостями стають в процесі вдосконалення самого себе.
Кожен з нас вважає себе особливим та талановитим. Але в кожного талант проявляється по різному. Комусь потрібно багато років щоб зрозуміти свою унікальність та зуміти розвинути її, а хтось володіє нею від народження.
Метою роботи є виявлення позитивного досвіду організації освіти обдарованих дітей в Німеччині.
Об’єктом дослідження виступає педагогічна підтримка та освіта обдарованих дітей. Навчання, виховання та вдосконалення здібностей талановитої молоді як в Україні, так і в країнах світу в цілому.
Предметом роботи є засоби освіти обдарованих дітей в Німеччині.
Завдання:
Розглянути педагогічні засади обдарованості.
Систематизувати напрямки педагогічної підтримки обдарованих дітей.
Узагальнити особливості підходів до розвитку потенціалу обдарованих дітей в Німеччині.
Схарактеризувати засоби роботи з обдарованими дітьми в Німеччині.
Методи дослідження даної праці є наступними:
- теоретичні: вивчення літературних джерел, конкретно-історичний аналіз, сходження від конкретного до абстрактного;
- статистико-математичні: метод рейтинг, кореляція, рангування;
- інтегративні: вивчення передового педагогічного досвіду.
Проблема обдарованості в педагогічній теорії
Існує принцип «освіта тривалістю вжиття». Зараз воно стає базовим для кожної людини нашого часу, що веде до постійної модернізації освіти. Освіта, в свою чергу, стає найважливішою та фундаментальною основою для кожної сфери людської діяльності. Сьогодні освіта – важливий засіб і ресурс становлення креативної особистості, здатної та готової до життя в суспільстві. Адже, освіта не просто готує майбутніх спеціалістів під конкретні робочі місця, а й розширює загальний світогляд людини. Тому освіта – найголовніше для кожного з нас.
Та на сьогодні гостро постає питання про спеціально-створену освіту для дітей з особливими здібностями або, інакше кажучи, обдарованих дітей.
Дослідження організації освітньої діяльності в зарубіжній вищій школі свідчить про значне зростання інтересу до проблематики творчих здібностей, формування творчої особистості та з урахуванням цього – вдосконалення форм і методів навчання. Особливо чітко це спостерігалось на початку 60-х років минулого століття, коли в Англії, Німеччині, Франції, а потім вже й в інших країнах дуже посилено велися дослідження проблеми креативності та обдарованості.
Обдарованість являє собою своєрідне поєднання здібностей, котре, в свою чергу, забезпечує людині успішне виконання тієї чи іншої діяльності та виявлення надзвичайних природних здібностей. Під поняттям «обдарованість», взагалі, розуміють сукупність різноманітних здібностей, котрі дозволяють особистості досягти значних результатів в тій сфері, котра є досить вагомою для людини.
У психології обдарованість окреслюється декількома значеннями, такими, як:
якісно-своєрідне поєднання здібностей, які забезпечують успішність виконання діяльності;
загальні здібності, що обумовлюють широту можливостей людини, рівень її діяльності;
інтелект або розумовий потенціал;
сукупність задатків, природних даних , характеристика степеня вияву своєрідності природних передумов, та т.д.
Складна та багатогранна проблема роботи з обдарованими особистостями потребує якісних нововведень на рівні теорії та практики. Науковці пропонують різні підходи до побудови освітнього процесу обдарованих дітей.
Обдарованість сприймається кожним по різному. Для когось це безцінний дар, а для інших це відхилення, яке взагалі негативно сприймається оточуючими. Саме тому, можна зробити висновок, що окрім позитивних проявів обдарованості, існують також і негативні:
індивідуалізм;
різниця швидкості мислення й письма;
нестабільність інтересів;
нетерплячість;
підвищена вимогливість;
У системі роботи з обдарованими та здібними дітьми одним із домінуючих напрямків є науково-дослідницька та пошукова діяльність. За для підтримки обдарованих дітей, як в нашій країні, так і по всьому світі, створюють спеціально-підготовлені школи, ліцеї, гімназії. Призначення подібних заходів полягає у підготовці школярів до науково-практичної діяльності, тобто виховання майбутніх вчених, дослідників, які в подальшому зроблять великі та значимі внески до розвитку нашої держави.
В нашому суспільстві склався такий стереотип, якщо дитина обдарована, це, в свою чергу, означає що вона повинна мати відмінні оцінки з кожного предмету, який вона вивчає в школі. Але насправді це не так. Адже якщо дитині притаманна яскраво виражена обдарованість в одному напрямку, то в іншому дитина може мати абсолютне відставання. І це не є дивним, тому що більшість дітей концентруються лише на тих предметах чи на тих напрямках, в яких вони мають явний успіх.
Потрібно відмітити той факт, що велика кількість обдарованих дітей не намагаються себе реалізувати та стають невстигаючими через низьку самооцінку. Тому, велику роль в відкритті потенціалу обдарованої дитини відіграє вчитель, та методи навчання, які він застосовує.
Задля підтримки обдарованих дітей в Україні 8 серпня 2007 року було створено та утверджено Кабінетом Міністрів України Інститут обдарованої дитини. На сьогоднішні день колективом Інституту досягнуто вагомі результати, які дозволили якомога точніше визначити потенціал, можливості, розвиток та потрібну підтримку обдарованих дітей. Саме тому місце такого Інституту серед інших наукових закладів надзвичайно високе. Даний Інститут має свою конкретні положення, котрі занесені до спеціально створеної «Концепції діяльності Інституту». Кожне з положень виходить, перш за все, з прав кожної дитини на вільний розвиток, відпочинок, дозвілля, всебічну участь у культурній та творчій сфері, а також із завдань освіти щодо сталого розвитку людської особи.
Упродовж останніх десятиріч обдарованість у дітей почала досліджуватися більш глибоко та детально. Допомагають в цьому різноманітні олімпіади, учнівські турніри, наукові товариства, конференції, виставки, літні школи та різноманітна табори. Для поглибленого вивчення ряду предметів у роботі з обдарованими дітьми у загальноосвітніх навчальних закладах широко використовується диференційоване навчання. Створюється суспільні лабораторії та регіональні центри наукової, науково-технічної і художньої творчості. Проблема обдарованості частіше обговорюється у засобах масової інформації.
Загальновизнаним є, що неординарні, обдаровані від природи діти характеризуються активною життєвою позицією, енергійністю, самостійністю, мають схильність до досліджень, та негативно реагує на різноманітні перешкоди та заборони. Всі ці моменти дуже заважають вписатися у стандарти освітянського і соціального простору.
Очевидно, що обдаровані діти вимагають посиленої уваги, специфічних форм і методів розвитку їхніх потенційних можливостей. Саме тому одним з самих важливих завдань сьогодення є пошук та підтримка обдарованих дітей, створення умов для розвитку та індивідуальної роботи з ними. Дана проблема потребує, перш за все, об’єднання зусиль усіх органів виконавчої влади та громадянських організацій для вироблення єдиної загальнонаціональної системи пошуку, виявлення, розвитку і підтримки обдарованих дітей.