Сторінка
5

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Зміни, що виникли в екології за останні роки, викликають реальну загрозу життєдіяльності людей не лише в нашій країні, а й в усьому світі. Цим і зумовлена актуальність знаходження нових підходів у навчально-виховній діяльності школи та виховання екологічної культури молодших школярів у цілому.

Розгляд завдань екології показав, що необхідність упровадження екологічного виховання в молодших класах на всіх освітніх етапах навчально-виховного процесу є нагальною потребою, яка з кожним роком стає гострішою, адже природнича ситуація в країні постійно погіршується.

Реалізація в навчальній роботі засад екологічного виховання учнів робить уроки математики більш цікавими та змістовними. Участь учнів в екологічному русі забезпечує їхню більш високу пізнавальну активність і глибоку ґрунтовність набутих знань.

Звертаючи увагу на необхідність упровадження екологічного виховання в навчальні дисципліни початкової школи, слід зауважити, що вчителі, які будуть добирати й застосовувати матеріали екологічного характеру на уроках, повинні робити це дуже обережно, щоб не перетворити урок математики (чи якийсь інший) екологічного характеру в урок природознавства. Тому найкращим варіантом буде застосування інтегрованих уроків змішаного типу.

Через екологічну роботу в школі програмований матеріал з усіх основних наук органічно пов'язується на уроках з місцевим життям, традиціями, духовними набутками рідної сторони тощо.

Як показує практика, формування екологічної культури в школі при вивченні навчальних дисциплін має забезпечуватись тісним зв'язком шкільного навчання з життям, що дає можливість школярам якнайкраще зрозуміти явища природи та їх взаємозв'язки, залучає учнів до активної участі в охороні природи, турботи про неї й підтриманні її природного вигляду.

Деякі учні проживають у містах і не мають можливості часто бувати один на один з природою, самостійно спостерігати ті чи інші природні явища та процеси, бачити її первозданний вигляд, що часто й зумовлює недбалість школярів до навколишнього середовища в цілому.

У процесі підбору екологічно спрямованого матеріалу важливим критерієм є його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами:

залученням учнів до добору необхідного матеріалу для уроку, адже вони можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про охорону місцевих рослин, тварин, добирати ілюстрації, виготовляти малюнки.

вільний вибір учнями відповідних об'єктів для спостережень за ними впродовж певного часу, задля отримання необхідної інформації та відповідей на поставлені заздалегідь питання, з наступним обговоренням у класі їх результатів;

систематичність використання екологічно спрямованого матеріалу;

реалізація учнями проектів екологічного змісту (створення презентацій, публікацій, доповідей, фото та їх захист) відповідно до певних навчальних тем, запропонованих учителем, які вивчаються або будуть вивчатися у майбутньому.

Природоохоронні відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рік, учитель має чітко визначити обсяг екологічних знань та вмінь, які необхідно засвоїти учням.

Вивчення новаторського досвіду екологічного виховання молодших школярів на уроках математики

Одним із завдань нашого дослідження було вивчення попереднього педагогічного досвіду формування екологічної культури молодших школярів на уроках математики.

Учитель Л. Різник формує екологічну культуру молодших школярів під час екскурсій, прогулянок, подорожей, серії «уроків милування». Учні на її уроках ознайомлюються з правилами поводження в лісі, біля річки, а також учать правила збирання лікарських рослин, ягід, грибів, плодів, насіння дерев. Під час цих екскурсій учителька пропонує розв’язування усних задач екологічного спрямування.

Задача 1. Одне дерево виділяє 20 л кисню за добу, скільки необхідно дерев для одержання 200 літрів кисню?

Задача 2. Одне дерево виділяє 20 л кисню за добу. За скільки днів одне дерево виділить 60 л кисню з цієї території?

Задача 3. Кожної години на північній півкулі випадає 2000 т кислотних дощів. Скільки тон води випадає за 1 день?

Задача 4. Одній травоїдній пташці вагою 1 кг за рік необхідно з’їсти у 10 разів більше рослин, ніж її маса. для Скільки кілограмів рослин необхідно на рік для 3 таких пташок?

Задача 5. Щоб зберегти 1 дерево необхідно 20 кг макулатури. Скільки необхідно макулатури, щоб зберегти 50 дерев?

Задача 6. Якщо втратити 1 мм ґрунту з 1 га – поле втрачає 240 кг фосфору, а калію в 3 рази менше. Скільки калію втрачає земля?

Для молодших школярів учитель організовує похід екологічними стежками до пам'ятників природи, знайомить з історією рідного краю. Для молодших школярів пропонуються доступні види практично-природоохоронної діяльності:

– догляд за кімнатними рослинами, шкільними квітниками;

– участь в озелененні школи;

– прибирання та догляд за певною територією школи;

– підгодівля птахів узимку, розвішування годівниць;

– догляд школярів за домашніми і шкільними акваріумами [80, 83].

Учитель із дітьми проводить: фенологічні спостереження, читання тематичних віршів, казок, творів. Ігрові форми роботи: вікторини-головоломки, аукціони, ігри. Наприклад, гра «Відгадай за голосом». Учитель ставить аудіозапис з голосами різних птахів або тварин, учні повинні назвати того, кому належить цей голос, гра «Лікарські рослини». Учитель демонструє школярам картинки або гербарій росин, вони повинні вгадати рослину і сказати її назву, визначити, чи є вона лікарською.

Учитель О. Іванова розробила серію уроків навчання екологічної грамоти з іграми для учнів першого класу. Ось деякі з ігор: гра «Співаю як зозуля». Учитель просить учнів сказати, як саме співає зозуля (ку-ку), далі учні повинні знайти як найбільше слів природничого змісту, у якому є склад «ку» (куниця, кущі, окунь і т.д.); гра «Додай необхідну літеру до назви дерева». На дошці записані слова, але в них загубилася одна літера і всі інші перемішалися, учні повинні розставити літери по місцям та сказати назву дерева.

Цікаві для учнів є ті уроки математики, на яких є можливість виконувати приклади, записуючи їх паличкою на піску або ж пограти в математичні ігри з екологічним змістом. Наприклад, гра «Збери горішки». Перед дітьми на столі стоїть таця, на ній лежать горіхи різних розмірів: ліщина, грецький, кеш’ю та арахіс. Школярі розглядають горіхи, їх форму та структуру, а потім учитель просить допомогти білочці розсортувати горішки по кошикам: «Де в нас м'які горішки? А де кругленькі?» і т.д. Учні рахують кількість горішків у кожному кошику, а тим часом білочка розповідає про кожний з них. Гра «Відгадай, яку я маю назву?». Школярі декілька хвилин самостійно розглядають клумбу, далі вчитель пропонує їм пограти в гру, у якій вони зможуть показати свої знання природи. Учитель задає орієнтир певної квітки, а школярі повинні знайти її на малюнку якомога швидше. Наприклад: «Яка квітка росте ліворуч від троянди? Праворуч від жовтого тюльпана?». Гру можна ускладнювати, задаючи певну кількість квітів. Завдання формують обчислювальні навички, розвивають мислення, швидкість реагування, увагу. Гра «Склади стежину». Школярі розв'язують екологічні завдання, кожне з яких є продовженням або початком іншого. Наприклад, завдання ґрунтується на розв'язуванні кругових прикладів. Перемагають ті учні, які найшвидше знайдуть зв’язки між прикладами та правильно їх розв’яжуть. Цікаве завдання «Віднови пейзаж». Учням необхідно розв'язати приклади, записані на одному боці геометричної фігури. Правильно розв’язавши приклади, отримують певний фрагмент картини. Клас можна розбити на команди, у кожній з яких лише частина пейзажу. Коли всі приклади розв’язані, школярі складають з окремих фігур цілісний пейзаж. Наприклад, «Кицькин дім». Школярі об’єднуються в команди і задають по черзі одне одному питання на тему «Що найбільше шкодить екології?», визначають переможця. Далі згадують казку «Кицькин дім», завдання – швидко врятувати звірів, визначити, які помилки вони зробили при поводженні з вогнем, написати правила поводження з вогнем на природі.