Сторінка
9

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Однією з педагогічних умов ефективного формування екологічної культури молодших школярів є цілеспрямоване та системне планування уроків, виховних заходів з використанням екологічно спрямованого матеріалу, зв'язок його з життям. Проаналізувавши стан екологічного виховання в початкових класах, ми дійшли таких висновків:

теоретичний матеріал недостатньо пов'язується з практичною діяльністю, не ілюструється конкретними прикладами з життя;

при роботі із школярами рідко використовуються завдання творчого характеру з екологічної тематики;

учнів здебільшого не спонукають до наведення конкретних прикладів із їхнього життя.

Відвідування уроків з природознавства й математики дозволяє зробити висновки про те, що вчителі повідомляють учням інформацію про навколишнє середовище й народні традиції, але не дають конкретні рекомендації про природозбереження. При цьому діти слухають, читають, спостерігають, зіставляють нову інформацію про природні об’єкти з раніше засвоєною і запам’ятовують. Користуючись цим методом, учитель доводить до відома учнів зміст, сутність і значення народних традицій ставлення до природи.

Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, учителеві необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразовому відтворенні здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (іншими словами застосовувати репродуктивний метод). Наприклад, учитель називає народні прикмети щодо пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше, або взяті з власного життєвого досвіду.

Експериментальне дослідження показало, що для визначення впливу математики на рівень розвитку екологічної культури молодших школярів потрібні екскурсії. На уроках математики вчителеві частіше треба застосовувати задачі екологічного спрямування. Екологічне виховання учнів на уроках математики здійснювати в таких напрямках:

розкриття закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;

з’ясування насамперед ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;

складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;

аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів;

можливість розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;

виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища.

Дидактичні матеріали, необхідні для здійснення екологічного виховання на уроках математики, ми систематизували за напрямками:

цікаві задачі з природничим змістом;

цікаві повідомлення;

проведення екскурсій з природознавства, з елементами математики;

проведення інтегрованих уроків;

інтегрована позакласна робота;

проведення екологічних ігор.

Нами зроблені висновки, що методи навчання, які застосовує вчитель для формування екологічних переконань учнів, повинні забезпечувати активну пізнавальну діяльність протягом усього процесу засвоєння екологічних знань. У зв’язку з цим головне місце в системі роботи вчителя повинні зайняти проблемно-пошукові методи екологічного спрямування.

Для формування в учнів спрямованості на природоохоронну діяльність, учителеві доцільно не лише надавати певну інформацію екологічного характеру, а й ставити завдання-проблему, яку школярі повинні вирішити та доповісти про результати. Складність проблеми, методи, способи й роль учителя в її вирішенні залежить від вікових особливостей учнів та їхньої екологічної підготовки.

Під час планування екологічного виховання на уроках математики добір методів навчання, на нашу думку, повинен забезпечувати високий ступінь самостійності учнів під час виконання завдань з екологічної тематики. У зв’язку з цим, поряд з методами організації навчальної діяльності під керівництвом учителя, слід застосовувати методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них повинні мати:

робота учнів з книжкою та додатковою інформацією здобутою самостійно в процесі вирішення екологічної проблеми;

складання й самостійне розв’язування учнями математичних задач на основі фактичного матеріалу наданого учителем екологічного чи природоохоронного змісту;

виконання поставлених учителем завдань дослідницького характеру з заданої теми учнями.

Розглянемо більш детально методи та способи запровадження екологічного виховання в навчально-виховний процес, які дозволять сучасним педагогам використовувати на всіх уроках елементи екологічного характеру.

Нами було організовано експериментальне дослідження з формування екологічної культури молодших школярів у процесі навчально-виховної діяльності. Експеримент проходив у три етапи.

На першому етапі були визначені завдання дослідження, наукова проблема, була розглянута педагогічна і навчально-методична література з цього питання, вивчався досвід роботи вчителів початковий класів з проблеми екологічного виховання та формування основ екологічної культури в учнів 2–4 класів, формулювалася гіпотеза й завдання дослідження.

На другому етапі експериментального дослідження були розроблені завдання констатувального експерименту.

На третьому етапі проводився констатувальний експеримент, відбувся аналіз та узагальнення одержаних експериментальних даних, з'ясовувалися подальші перспективи отриманих результатів для виховання екологічної культури на уроках математики.

На початку експерименту в школі було проведено контрольні зрізи з метою визначення рівня сформованості екологічної культури учнів молодших класів. Нами були визначені наступні критерії та рівні оцінювання контрольних завдань:

високий рівень: учень ґрунтовно, послідовно виконує екологічні завдання;

достатній рівень: учень виконав всі завдання, але є порушення в послідовності;

середній рівень: при викладі матеріалу екологічного характеру учень припускається незначних помилок;

низький рівень, екологічні знання поверхневі, учневі не вдається дати всі правильні відповіді.

З метою формування екологічної культури молодших школярів засобами математики нами були підібрані різноманітні завдання екологічного характеру:

Екологічні запитання за тематикою – «Природа – наш дім», «Природа й мистецтво», «Культура поводження в природі», «Як ми допомагаємо природі», «Ми – друзі природи», «Дивне поруч», «Жаліти треба вміти», «Рослини під нашим захистом», «Звірі і птахи взимку», «Де живуть наші менші брати», «Про тих, кого ми любимо».

Завдання на встановлення рівня екологічної освіти для молодших школярів.

Завдання 1.

Завдання 2.

Написання учнями твору про природу.

Завдання 3.

Конкурс на кращий малюнок на екологічну тему.

Завдання 4.

Складання екологічних задач з екологічною тематикою.

Завдання 5.

Проведення екологічної операції «Моє подвір'я – моя турбота».

Завдання 6.

Проведення екологічної імітаційної гри.

Завдання 7.

Бесіди з такою тематикою: «Первоцвіт», «Чисте місто», «Чарівна клумба» і т.д.