Сторінка
3

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Інструментом для залучення учнів до пізнавальної діяльності є завдання-запитання, вправи, проекти, ігри, вікторини, творчі завдання, загадки екологічного змісту. Значну роль в екологічній освіті молодших школярів відіграють і позакласні заняття: екскурсії, турпоходи, КВК, свята на екологічну тематику.

Процес пізнання природи та її законів нелегкий. Він здійснюється поступово, шляхом спостережень та відкриттів. Головна роль у цьому процесі належить учителеві. На уроках і в позаурочний час він формує в учнів вміння приймати екологічно правильні рішення, виховувати почуття любові й бережного ставлення до природи, вчить застосовувати набуті знання в повсякденному житті.

Екологічна освіта й виховання молодших школярів здійснюється на міжпредметній основі. Провідна роль належить таким навчальним предметам, як «Я і Україна», «Природознавство», «Українська мова», «Читання» та «Математика». Зміст діючих програм дає змогу сформувати в дітей елементарні природничі та природоохоронні уявлення й поняття, виробити окремі природоохоронні вміння й навички, розкрити взаємозв'язки між неживою та живою природою й людиною.

Екологічне виховання молодших школярів здійснюється на всіх етапах навчання в школі, для кожного з яких ставиться певна мета і завдання, до них добирається відповідна методика з урахуванням вікових особливостей та екологічного потенціалу учнів.

Розглянемо завдання екологічної освіти за певними етапами шкільної освіти.

Перший етап (1–4 класи) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу й неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.

Під час екологічного виховання та освіти використовують загальноприйняті методи виховання й навчання.

Отже, для застосування екологічної освіти в навчально-виховній діяльності учнів молодших класів мають бути використані не лише ті уроки, які передбачені навчальною програмою, а й їх варіативні складові, які повинні відповідати загальним педагогічним вимогам. Екологічне виховання в школі покликане не лише забезпечити школярів базовими екологічними знаннями з екології, але й допомогти наладити взаємозв'язок між природою та учнями. Учитель зобов’язаний допомогти школярам у вирішенні проблеми розуміння значення природи для людей, у переконанні щодо необхідності виховання доброго ставлення до неї, у формуванні почуття відповідальності за навколишнє середовище, в усвідомленні важливості природоохоронної діяльності.

Математична наука знаходить широке використання в розв'язанні ряду основних питань екології: вивчення біосфери як цілісної природної системи, прогнозування й оптимізація взаємодії між біосферою та суспільством, раціональне використання й охорона природних ресурсів, вивчення різних видів забруднень середовища та методів боротьби з ними.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з екологічного виховання молодших школярів

Екологічна освіта – порівняно нова галузь педагогічної теорії та практики. Вона має забезпечувати реалізацію принципових загально-дидактичних положень, таких як системність і систематичність, наступність і неперервність, гуманізація і науковість. Необхідність реалізації цих принципів посилює інтегруючу функцію навчальних предметів початкової школи.

На кожному етапі навчальної діяльності необхідно дати початкові уявлення та знання про природу й людину, як основу екологічної культури та створити умови для аналізу природного довкілля. Завдання екології можна сформулювати так:

– формування системи знань про природу;

– досягнення розуміння взаємозв'язків і взаємозалежностей, що існують у природі.

А.Н. Захлєбний виділив такі принципи екологічної освіти та виховання:

взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів;

принцип співпраці та принцип прогностичності;

принцип міждисциплінарності та єдності теорії й практики;

принцип неперервності;

єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності в практичній діяльності по її збереженню, догляду за нею й поліпшенню її якісного та кількісного складу.

Дещо по-іншому підходять до розв'язання цієї проблеми В.П. Горощенко, І.О. Степанов. Для них характерне ототожнення термінів «природоохоронне виховання» й «екологічне виховання», що спрямовує процес екологічного виховання переважно на охорону природного середовища існування людини. До принципів виховання вони відносять:

принцип комплексності екологічного виховання до інших напрямів виховної роботи;

принцип використання навчальної (виховної) функції природи, яка змінюється й охороняється;

принцип сполучення проблем охорони природи у світовому та місцевому масштабах.

Ми вважаємо, що в основу екологічного виховання потрібно покласти такі положення:

у процесі екологічного виховання молодших школярів слід враховувати взаємозв'язок глобального, національного та краєзнавчого підходів до розкриття екологічних проблем сучасності;

екологічна освіта та виховання – це складові частини цілісного процесу виховання;

забезпечення єдності інтелектуального й емоційного сприймання навколишньої дійсності та практичної діяльності з її поліпшення та захисту від різних впливів;

збереження принципів систематичності, безперервності, міждисциплінарності в змісті й організації екологічної освіти й виховання.

Характерною особливістю концепцій екологічного виховання різних наукових шкіл є аналіз впливу природи, її явищ і процесів на становлення особистості школяра – його соціального, фізичного, інтелектуального, морального та художньо-естетичного розвитку.

На основі міждисциплінарного підходу до вирішення екологічних проблем рядом дослідників було розроблено та апробовано імітаційні екологічні ігри, спрямовані на моделювання предметного змісту екологічної діяльності. Але слід відзначити той факт, що більшою мірою імітаційні екологічні ігри досить успішно використовуються в процесі екологічної освіти й мають на меті вдосконалення практичних навичок застосовувати знання в конкретній ситуації.

У процесі моделювання беруть участь не один чи декілька, а всі учні класу. Прикладами можуть бути: імітація дощу (у структурі пояснення кругообігу води), складання листів-описів за слідами тварин та птахів на снігу (під час екскурсії в природу). Особливого сенсу тут набувають почуття, які посідають дуже важливе місце в екологічному вихованні учнів.

Упорядкована діяльність учителя та учнів, повинна бути спрямованою на досягнення поставленої мети навчання та виховання. В екологічному вихованні та освіті діють загальноприйняті методи екологічного виховання.

Актуалізацію асоціативних зв'язків між різними психічними образами у контексті порушеної перед учнями проблеми часто використовують для встановлення певної аналогії між будь-якими проявами природних об'єктів і відповідними соціальними проявами. Уявлення, що виникає при цьому, сприяє розвитку суб'єктивного ставлення учнів до феномену, що вивчається. Прикладами можуть бути використані такі асоціативні образи, як «танці бджіл», «шлюбний сезон у тварин», екологічна «піраміда».