Сторінка
4

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Актуалізація художніх компонентів уявлення світу природи засобами мистецтва має особливе значення в процесі розвитку позитивного ставлення до природи, на заняттях з образотворчого мистецтва, музики, літератури. Скажімо, ставлення учнів до поля, озера чи лісу буде формуватися значно ефективніше, коли поряд з науковою інформацією вчитель буде використовувати поезію, математичні порівняння, логічні завдання, класичні літературні твори, музичні п'єси, твори живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва.

Цілеспрямована корекція дій на певні взаємозв'язки в образі світу особистості, внаслідок чого виникає психологічний дискомфорт, зумовлений розумінням неефективності застарілих стратегій індивідуальної екологічної діяльності. Створення біотопних експозицій у природничому музеї, коли цілеспрямовано до природного ландшафту додаються недопалки або залишки молочних пакетів. Відвідувачі музею милуючись чудовими панорамами, несподівано помічали ці «прикраси». Людське око відразу притягувала ця різка невідповідність загальній картині. Більшість людей були налаштовані на милування, а сміття в експозиції блокувало цей процес: виникала внутрішня напруга. Саме в цьому невеликому обсязі панорами особливо гостро відчувалася неприродність, чужинність цих слідів індивідуальної людської діяльності, відвідувачі відчували дискомфорт.

Поведінка людини може розглядатися з погляду тих природних об'єктів, яких вона стосується. Скажімо, якщо школяр забув своєчасно полити кімнатні квіти, його можна запитати: «Що квіти могли б про тебе подумати?», або в нього є домашній улюбленець й він забув за ним прибрати то відповідно: «А уяви себе на його місці, тобі було б приємно, якщо він доглядав би за тобою як ти за ним?». Безумовно, з погляду рослин чи домашнього улюбленця він «виглядає» безвідповідальною, жорстокою людиною.

Процес психологічного моделювання стану природних об'єктів сприяє кращому розумінню цього стану, що поглиблює уявлення школярів про певний об'єкт. Крім того, такий механізм актуалізує відповідну поведінку стосовно об'єкта.

Під час вивчення життя риб у зимовий період учням пропонується затиснути пальцями власний ніс і, не відкриваючи рота, протриматися, скільки можливо, потім відпустити один палець і відкрити доступ повітря в одну ніздрю. Свої відчуття в цій ситуації учні проектують на стан риб, які перебувають під льодом, коли їм не вистачає кисню. Звільнення однієї ніздрі для дихання супроводжується значним полегшенням, моделюючи стан риб після того, коли будуть пробиті лунки в товщі льоду.

Метод екологічної ідентифікації має на меті педагогічну актуалізацію співпереживання людини за стан природного об'єкта, а також співчуття йому. Це стимулює проекцію особистих станів на природні об'єкти через ототожнення з ними (співпереживання), а також переживання особистих емоцій та почуттів з приводу стану природних об'єктів (співчуття). Таким чином формується суб'єктивізація природних об'єктів.

Актуалізації екологічної активності особистості, спрямованої на надання допомоги й сприяння благу природних об'єктів, стимулює прояви співучасті, підтримки, опіки, тобто діяльної участі в життєвих ситуаціях природних об'єктів. При цьому турбота про світ природи спонукає школярів до підвищення своєї екологічної компетентності – до оволодіння необхідними знаннями, уміннями й навичками. Адже для того, щоб надати кваліфіковану допомогу будь-якому природному об'єкту, слід знати й уміти, що і як потрібно зробити.

Потужний потенціал для екологічного виховання має ознайомлення учнів з реалізацією охорони природи у традиціях українського народу (розчищення джерел і криниць, екологічні толоки, приваблювання й охорона птахів, Різдвяні та Новорічні свята з традиційним Дідухом замість ялинки). Це дає можливість мотивувати і структурувати діяльність учнів через організацію екологічний клубів або рухів.

Ефективна організація емоційно насичених очікувань майбутніх контактів особистості зі світом природи. Наприклад, перед екскурсією до лісу вчитель налаштовує учнів на те, що вони «йдуть у гості до лісу». Адже, коли збираються в гості, відповідно одягаються, не смітять. Найефективніше реалізація цих методів відбувається в умовах еколого-психологічного тренінгу, спрямованого на корекцію екологічної свідомості його учасників. Наведемо загальноприйняті методи реалізації екологічного виховання:

обґрунтування вчителем теми, як життєво важливої, а не надуманої;

формулювання запитань, які б спонукали молодших школярів до розмови;

спрямування вчителем розмови в екологічному напрямку;

залучення учнів до оцінки подій, вчинків, явищ суспільного життя і на цій основі формування ставлення до навколишньої дійсності, до своїх громадських і моральних обов'язків.

Метод педагогічного спостереження – спеціально організоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження буває пряме й опосередковаке, відкрите й закрите, самоспостереження. При організації спостереження важливо мати його план, визначити його термін, фіксувати результати.

Метод гри. Екологічні ігри та завдання дають учневі змогу відчути себе частиною природи, реагувати на проблеми, викликають бажання допомогти природі, захистити її від небезпеки. Сюжетні ігри з екологічним змістом допомагають молодшим школярам ознайомитися з діяльністю людей, які досліджують стан природи та охороняють її.

Отже, для виховання справжньої людини, яка б, крім гуманізму, любові до природи, акуратності та всіх інших якостей, мала сформований екологічний світогляд, педагогу необхідно шукати творчі шляхи для виховання молодших школярів. Для формування екологічної свідомості учитель повинен організовувати екскурсії, екологічні свята, відроджувати традиції, створювати дискусійні екологічні клуби та багато чого іншого.

Аналіз практики роботи вчителів-новаторів показує, що формування в учнів екологічних знань у процесі викладання математики може відбуватися в таких формах навчальної діяльності:

розв’язування молодшими школярами задач із природничим змістом;

складання учнями задач із екологічним змістом;

побудова діаграм, графіків про зміни в природі;

короткі повідомлення учнів екологічного характеру на уроці;

еколого-тематичні заняття гуртка, екскурсії;

написання рефератів, оформлення планшетів, альбомів на екологічні теми.

Проте природоохоронне виховання не ефективне в межах одного предмету. Це робота багатопланова й має реалізовуватися в певній комплексній системі інтегрованих уроків.

Для впровадження екологічного виховання в шкільну програму та інтегрування її з іншими предметами в навчально-виховному процесі вчителеві необхідно донести до учнів загальні й фундаментальні закони природи, розвивати в них самостійну відповідальність за екологічний стан довкілля та природи навколо себе, залучати школярів до масової природоохоронної й екологічної діяльності, формувати базу їхнього світогляду, любов до навколишнього середовища.

Історично склалося, що математика виникла з практичних потреб людини на основі задач, висунутих самим життям і розвивалася в процесі знаходження їхнього вирішення, тобто пошуку екологічних пріоритетів. Пошуки розв’язань окремих задач спонукали вчених розробляти нові методи досліджень, створювати досконалі алгоритми, відкривати невідомі закономірності.