Сторінка
13

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Опрацьовуючи шкільну методичну літературу з екологічної тематики було визначено, що вчителями в недостатньому обсязі розкриваються природничі поняття та завдання, які ставляться перед екологічною освітою молодших школярів в Україні.

Ми дійшли висновку, що в учнів молодшого шкільного віку екологічне навчання й виховання необхідно розпочинати в дошкільних установах, повсякденно здійснювати таку роботу в сім’ї, потім в школі. Для успішного формування екологічної вихованості учнів потрібна цілеспрямована робота вчителя, яка спрямована на виховання основних рис характеру особистості у спілкуванні з природою.

Необхідність упровадження екологічного виховання в шкільну практику, інтегрування природознавства з іншими предметами в навчально-виховному процесі, донесення до учнів загальних і фундаментальних законів природи, розвиток самостійної відповідальності за стан довкілля, залучення учнів до природоохоронної діяльності та формування бази їхнього світогляду.

Важко виявити, що є важливішим в екологічній освіті – практична діяльність, безпосереднє спілкування з природою чи широка словесна інформація про неї в поєднанні з іншими засобами впливу. Для розуміння учнями значення екологічного впливу на людей, спочатку все ж таки необхідно звернути їхню увагу на екологічні повідомлення. Уже шестиліток потрібно залучити до суспільно-корисної природоохоронної праці. Ми визначили, що формувати в учнів молодшого шкільного віку екологічні переконання та екологічну любов не лише можна, але й потрібно.

Для того щоб педагог мав змогу донести до учнів сутність екологічного виховання, йому необхідно не лише розповісти зміст, а й зацікавити їх, поставивши для цього мету, розробивши завдання, і знайшовши найоптимальніші та найцікавіші засоби донесення до школярів необхідності екологічних знань.

У структурі екологічного виховання молодших школярів не розкрито зміст основних положень екологічного виховання, основні принципи екологічної освіти, якими користуються учителі в сучасній загальноосвітній школі для виховання молодших школярів.

Ми виявили, що найбільш ефективними в донесенні до школярів екологічної свідомості є бесіда, наприклад у природоохоронній діяльності, інтерв'ю, гра.

Також ми визначили основні методи екологічного виховання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного навчання, частково-пошуковий, дослідницький. Наприклад, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище й народні традиції, формувати відповідне ставлення до природи (розповідь, опис, пояснення); за допомогою друкованого слова (підручник, додаткова література); наочних посібників (картин, схем, малюнків, натуральних природних об'єктів, матеріалів тощо); практичного показу способів діяльності в природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд з тваринами у кутку живої природи, самостійне насадження молодих дерев або квітів). При такій діяльності учні молодшого шкільного віку не лише слухають, читають, спостерігають, зіставляють нову інформацію про природні об'єкти з раніше засвоєною, запам'ятовують, а й роблять власні висновки, аналізуючи отриману інформацію. Користуючись цим методом, учитель доводить до відома учнів зміст, суть і значення екологічного виховання.

Провівши вичерпний аналіз шкільної освіти в молодших класах з екологічного виховання школярів, ми навели опис основних методів екологічного виховання та приклади їх застосування.

Після проведення узагальнення, ми дійшли висновку про те, що найкращим і наймогутнішим фактором екологічного виховання у молодших школярів є інтегровані уроки, зокрема з математики та природознавства. Будь-яке досягнення необхідних результатів у формуванні екологічного виховання учнів цілком залежить від майстерності й творчості вчителя, екологічна культура якого повинна бути яскравим прикладом для формування її в молодших школярах.

Під час нашої роботи ми змогли визначити, що методи формування екологічної культури повинні спонукати школярів до творчості, зусилля вчителя завжди мають бути зорієнтовані на всю систему екологічних цінностей, спрямовуючи учнів на систему екологічних цінностей, учитель впливає на моральні пріоритети учнів, тому одним із завдань виховання є визначення природніх цінностей. Серед цінностей сучасного українського виховання не знайдеться окремо екологічна, але екологічність, у широкому розумінні цього слова, є в будь-якій цінності сучасного виховання.

Наше дослідження може виступати частиною у структурі інших методичних засобів, тобто за його допомогою вчитель розв’язує конкретне дидактичне підзавдання. Велику роль треба приділяти використанню демонстрацій, як джерелу емпіричного фактичного матеріалу, й спонукати учнів до актуалізації засвоєного змісту.

Проаналізувавши теоретичний матеріал, ми зробили наступні висновки та запропонували деякі способи розв’язання проблеми екологічного виховання в початковій школі. На нашу думку, для успішного здійснення процесу екологічного виховання засобами математики, учителю необхідно якомога більше використовувати на уроках цікавий матеріал, організовувати позакласні виховні заходи, учнівські конференції, вікторини на екологічну тематику. Учителю, для досягнення мети екологічного виховання необхідно здійснювати виховний процес засобами народних традицій, використовувати загадки, прислів’я, перевіряти прикмети щодо зміни погоди тощо.

Рекомендації вчителям початкових класів з екологічного виховання школярів:

1. У ході дослідження виявилось, що на першому етапі формування екологічних переконань найбільш доцільним є використання методів інформаційно-повідомлюючого характеру: розповідь, евристична бесіда, розв’язування задач. У їх реалізації основна роль належить учителю, який в процесі повідомлення інформації виділяє ту чи іншу природоохоронну ідею, орієнтує на неї увагу учнів.

2. У накопиченні знань про явища соціальної дійсності, необхідних для обґрунтування думки, що виникла, уведенні й закріпленні її у внутрішньому плані особистості школяра найбільш результативними виявились: бесіда, спостереження, робота з літературою, екскурсії.

3. При закріпленні екологічних знань у внутрішньому плані й прояві дієвої сторони переконань, що утворилися на їх основі, найбільш ефективними були: бесіди проблемно-узагальнюючого характеру, уроки-конференції, семінари, тематичні ранки.

4. Методи навчання, які застосовує вчитель для формування екологічних переконань учнів, повинні забезпечувати активну пізнавальну діяльність учнів протягом усього процесу засвоєння екологічних знань. У зв’язку з цим, головне місце в системі роботи вчителя повинні зайняти проблемно-пошукові методи.

5. При плануванні екологічного виховання на уроках математики добір методів навчання повинен забезпечувати високий ступінь самостійності учнів під час виконання завдань з екологічної тематики. У зв’язку з цим, поряд з методами організації навчальної діяльності під керівництвом учителя, слід застосовувати методи самостійної роботи учнів. Перевагу в них повинні мати: робота з книжкою та додатковою інформацією, підготовка повідомлень; складання й розв’язання математичних задач на основі фактичного матеріалу екологічного чи природоохоронного змісту, виконання завдань дослідницького характеру.