Сторінка
11

Екoлoгічне вихoвaння мoлoдших шкoлярів у прoцесі вивчення мaтемaтики

Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету – навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями знань про природу при вивченні курсів «Я і Україна» і «Природознавство», оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, учитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи й організовувати їх обговорення.

Зокрема, використовуючи дослідницький метод, шляхом спостережень можна спостерігати за народними прикметами. Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Цей метод рекомендується вчителеві використовувати переважно в позакласній роботі.

Нижче наводимо види роботи вчителя з учнями відповідно до застосування того чи іншого методу на уроках «Я і Україна» та «Природознавство». Таким чином, доцільно застосовувати такі методи екологічного виховання молодших школярів:

пояснювально-ілюстративні бесіди;

пояснення або художня розповідь;

опис або відповіді на запитання.

Доцільний метод пізнання природи накопичення чуттєвого досвіду. Інформація, що здобута в ході дослідження, є основою певних теоретичних узагальнень, висновків, встановлення або підтвердження вже засвоєних закономірностей. З допомогою досліду відбувається глибше пізнання об’єктів природи.

Наші спостереження свідчать, що дослід дає змогу відтворити явище або процес у спеціально створених умовах, простежити за його ходом, побачити ті ознаки, які безпосередньо в природі помітити неможливо. Специфіка досліду полягає в тому, що він допомагає отримати явище в так би мовити у «чистому вигляді», а саме: уникнути впливу побічних факторів, досліджувати явище в різних умовах, припиняти дослідний процес на будь-якій стадії або повторювати його декілька разів, вивчати його більш ретельно, ділити на окремі частини, виділяти цікаве. Таким чином, досягається глибина дослідження суті явищ і законів природи, підвищується обґрунтованість висновків, які можуть бути зроблені на основі досліду.

Необхідність проведення дослідів у початкових класах зумовлена насамперед тим, що більшість природознавчих уявлень і елементарних понять формується тільки на основі чуттєвого досвіду, який ще погано розвинений у дітей молодшого шкільного віку.

Це стосується тієї частини змісту, засвоєння якої іншими методами буде неефективним. Досліди потрібні для встановлення певних властивостей. Наприклад, скільки б діти не спостерігали за зразком корисної копалини, вони не зможуть визначити, міцна вона чи крихка, горить чи не горить, тоне у воді чи плаває. Для цього необхідно спробувати її розламати, підпалити, вкинути у воду, тобто виконати досліди.

Наші спостереження показали, що причинно-наслідкові зв’язки між об’єктами та функціональні залежності між величинами, які їх характеризують, школярам можна дослідити за допомогою вчителя залежність обсягу рідини від нагрівання й охолодження, значення води, тепла, світла, повітря для життя рослини, що надасть їм можливість спостерігати природні явища в штучному середовищі.

У процесі навчання досліди необхідні й у тих випадках, коли явище в природі триває довго, і школярі не можуть спостерігати за ним від початку до кінця, або на певному уроці виникає потреба в детальному вивченні чи загостренні уваги молодших школярів на частині такого явища.

Застосування екологічних дослідів має цілий ряд переваг для формування екологічної культури, оскільки передбачає:

– активну участь школярів у навчально-виховному процесі;

– нагромадження суми достовірних конкретно-образних уявлень про навколишнє середовище, фактичних знань, які є матеріалом для подальшого усвідомлення, узагальнення, систематизації, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, що існують в природі;

– виявлення факторів негативної дії на довкілля та пошуки шляхів їх усунення чи хоча б послаблення їх впливу.

Дослід може виступати прийомом у структурі інших методів, тобто за його допомогою розв’язується конкретне дидактичне підзавдання. Як прийом, дослід здебільшого використовується демонстраційно і слугує джерелом емпіричного фактичного матеріалу, або спонукає до актуалізації засвоєного змісту.

Пропозиції щодо формувального експерименту

Аналіз літературних джерел відносно структури переконань, урахування можливостей управління процесом засвоєння знань, навчальною діяльністю дозволяє виділити й обґрунтувати наступні умови формування екологічних переконань у процесі навчання учнів математиці:

об'єктивізацію зв'язку математичних знань з елементами екології й охорони природи;

повноту розкриття суттєвих властивостей виділених екологічних і природоохоронних понять;

спрямованість процесу засвоєння екологічних і природоохоронних знань на висвітлення суспільних цінностей і моральних норм поведінки;

підбір цікавої екологічної інформації, яка забезпечує емоційний вплив на учнів;

використання в процесі керівництва засвоєнням екологічних і природоохоронних знань методів, прийомів організації пізнавальної діяльності, зміст і послідовність яких забезпечують творчий рівень активності учнів на кожному з етапів формування переконань.

Упровадження екологічної освіти в початковій школі ми вважаємо одним із найпотужніших важелів зміни негативного впливу людства на навколишнє середовище в майбутньому: від руйнівного, недбалого, споживацького до конструктивного, бережливого, відновлювального.

Щоб досягти позитивних результатів екологічного виховання необхідно впроваджувати в систему навчально-виховної діяльності такі заходи:

формувати педагогам екологічно орієнтовані стосунки й цінності, які будуть спрямовані на подолання недбалого ставлення учнів до навколишнього середовища;

сприяти тому, щоб засвоєні учнями знання й моральні принципи гуманної поведінки, щодо навколишнього середовища, стали невід'ємною частиною особистості;

учитель має розвивати в школярів почуття особистої відповідальності за стан навколишнього середовища не лише навколо себе, а й на національному й глобальному рівнях;

розкривати учням у доступній формі сутність сучасних проблем екології, її стан на сьогоднішній день, причини та можливі шляхи їх вирішення;

звертати увагу на актуальність проблем екології не лише для людства, а й для кожної людини окремо;

розвивати вміння молодших школярів приймати відповідальні рішення з питань охорони навколишнього середовища й діяти відповідно до них;

залучати школярів до практичної діяльності під час вирішення проблем навколишнього середовища місцевого значення (прибирання притоків річок, лісів, парків, пропаганда екологічних проблем, насадження клумб, дерев тощо);

розвивати в учнів почуття самоповаги, гідності, розуміння труднощів та перешкод, з якими вони зустрінуться під час вирішення екологічних проблем.

Екологічно спрямований матеріал, який учитель використовує на уроці, може залучатися для ілюстрування й конкретизації основної навчально-виховної програми; для чуттєвого досвіду учнів та актуалізації їх знань; для збудження екологічного інтересу школярів до нових навчальних тем; перевірки знань, умінь та навичок учнів; закріплення чи поглиблення вивченого матеріалу; підвищення їхньої екологічної активності; зв'язку навчання з життям.