Сторінка
1
Мета: Розкрити причину періодичної зміни властивостей елементів і їх сполук у світлі закономірної зміни будови електронних оболонок атомів. Розвивати пізнавальну активність школярів, вдосконалювати навики виконання самостійних робіт.
Формувати вміння учнів характеризувати хімічні властивості елементів за їх місцем в періодичній системі.
Наочні засоби навчання: Періодична таблиця, таблиця, картки з індивідуальними завданнями, перфокарти, ребуси, кросворди, схеми, картки для самостійної роботи.
Тип уроку: Комбінований.
План уроку
І. Вступ (вчитель).
ІІ. Контроль і корекція знань.
1. Робота з індивідуальними картками (для слабо відстаючих учнів).
Картка № 1
Визначити кількість електронів у елементів № 6,7,8.
Картка № 2
Визначити число променів і нейтронів у хімічних елементів № 3,4,5.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Фронтальна бесіда.
Вчитель – що таке атом?
– яка будова його?
– ск. видів атомів вам відомо?
– чим відрізняються атоми різних елементів?
– чому атоми електронейтральні?
– з чим співпадає в атомі порядковий номер?
ІV. Вивчення нового матеріалу.
- Видатний датський учений Нільс Бор розробив початкову квантову теорію будови атома. Цей учений фізик працював в лабораторії Резерфорда з 1911 року, а згодом очолив (1916 р.) Інститут теоретичної фізики Копенгагенського університету.
Йому належать праці щодо теоретичного пояснення періодичного закону Д.І. Мендєлєєва і по теорії атомного ядра. За ці заслуги в 1992 році Нільс Бор був нагороджений Нобелівською премією.
- У своїх положеннях Бор зробив висновок, що енергія електронів у атомі змінюється не безперервно, а стрибками – дискретно. Тому в атомі можливі не будь-які енергетичні стани електронів, а лише визначені тобто квантові. Перехід із одного стану в інший відбувається стрибкоподібно і супроводжується виділенням або поглинанням енергії.
- Основні положення своєї теорії Бор сформулював так:
1. Електрон може обертатися навколо ядра не будь-як, а лише по строго визначеним орбітам. Ці орбіти Бор назвав стаціонарними.
2. Рухаючись по стаціонарним орбітам електрон не випромінює енергію.
3. Випромінювання енергії відбувається при стрибкоподібному переході електрона з однієї орбіти на другу.
4. Енергія цього випромінювання дорівнює різниці енергії атома в кінцевому і вихідному станах.
- В 1924 році французький фізик де Брайль передбачив, що електрон як і фотон має проявляти хвильові властивості. Цю енергію було підтверджено експериментальними дослідженнями у 1924 році Де вісоном і Джермаром в США, Том соном в Англії і Татарковським в Росії незалежно один від одного. Дослідження показали, що електрон поводить себе як хвиля з різним запалом енергії.
- Ми знаємо, що загальне число електронів в атомі відповідає протонному числу, тобто порядковому номеру елемента і утворює його електронну оболонку.
- Електрони цієї оболонки мають різний запас енергії тому одні сильніше притягуються до ядра і розміщені ближче до нього, а інші – слабкіше і розміщені дальше від ядра. Ось чому електрони розмішені навколо ядра шарами.
- Кожний електронний шар складається з певної кількості орбіта лей відповідної форми. Будова електронних шарів (Таблиця)
S
І |
P
ІІ |
L
ІІІ |
F
ІІІ |
Висновок: Електрони заповнюють ел. шари у порядку послаблення прийняття їх до ядра, на кожній орбіта лі є не більше 2-х електронів і електрони заповнюють орбіта лі по одному, а потім по два (пара).
Вч. – Розглянемо як будуються електроні шари атомів хім. елементів у порядку зростання зарядів їхніх ядер.
Мета: Розглянути електронну будову атома Н. Не.
|
Номер електронного
шару Число електронів
Форма орбіталі
Висновок: Оскільки на І електронному шарі може перебувати лише два електрони то перший шар в атомі Гелію завершений.
Мета: Розглянути порядок заповнення електронних шарів ІІ періоду.
Робота з підручником.
(Учні записують в своїх зошитах будову атомів елементів ІІ періоду).
- Який ви бачите зв’язок між номером періоду і кількістю електронних шарів.
Висновок: Номер періоду вказує на кількість електронних шарів.
Мета: Встановити причини валентності.
(За період визначаємо кількість зовнішніх валентних електронів в атома).