Сторінка
3

Будова електронних оболонок атомів елементів перших трьох періодів

в) відрізняються між собою на кілька груп СН2 і мають однаковий якісний і кількісний склад;

г) містять однакову кількість атомів Карбону і Гідрогену.

7. Етил — це:

а) насичений вуглеводень складу С2Н«;

б) одновалентний радикал складу С2Н5;

в) насичений вуглеводень складу C3Hg;

г) одновалентний радикал складу СН3.

8. Яка формула пропану?

a) CН4; б)С2Н2; в)С3Н8; г)С4Н10.

Ненасичені вуглеводні

1. Яка речовина належить до ненасичених вуглеводнів?

а)С5 Н12; б)С3 Н8; в)С2 Н6; г)С2 Н4

2. Вкажіть формулу найближчого гомолога ацетилену:

а)С4 Н8; б)С2 Н4; в) С3 Н4; г)С3 Н6.

3. У якій речовині є кратні зв'язки?

а) метан; б) пропан; в) ацетилен; г) бутан.

4. Яка структурна формула ацетилену?

Н

а) Н — С = С — Н; б) Н — С—С=С—Н;

Н Н Н

в)Н—С=С—Н; г)Н…С::С…Н.

5. Який тип реакцій характерний для ненасичених вуглеводнів?

а) реакції заміщення; б) реакції приєднання;

в) реакції обміну; г) реакції розкладу.

6. У промисловості ацетилен добувають:

а) термічним розкладанням бутану; б) розкладанням метану при 1500°С;

в) розкладанням метану при 600°С; г) термічним розкладанням пропану.

7. Етилен можна одержати:

а) при взаємодії ненасичених вуглеводнів з водою;

б) при термічному розщепленні насичених вуглеводнів;

в) при взаємодії етану з хлором;

г) при взаємодії ацетилену з водою.

Полімери. Бензен. Природні джерела вуглеводнів

1. Полімеризація — це:

а) процес послідовного сполучення молекул низькомолекулярної речовини з утворенням високомолекулярної;

б) процес послідовного почергового сполучення молекул насиченого і нена-сиченого вуглеводнів;

в) процес розриву кратних зв'язків;

г) процес приєднання молекул водню до низькомолекулярних речовин.

2. Мономерною ланкою поліпропілену є:

а) — СН2 — СН — СН2 —; б) — СН2 — СН—;

СН3 СН3

СН3 СН3

в) —СН2—СН—СН2 г)—СН2—СН —СН2—.

СН3

3. Реакція полімеризації належить до реакцій:

а) обміну; б) приєднання; в) заміщення; г) розкладу.

4. Яка формула не є формулою бензену?

5. Яка формула хлоробензену?

а) C6H4Cl; б) C6H7Cl; в)С6 Н5Сl; г)С7 Н3Сl3.

6. Бензен не взаємодіє із:

а) бромом при освітленні ультрафіолетовим промінням;

б) бромною водою і .розчином калій перманганату;

в) воднем; г) нітратною кислотою.

7. Який мономер використовується для добування поліетилену?

а) пропілен; б) етилен; в) бутилен; г) метан.

Д.І. Менделєєва

Я не вірю, що Єдність

Тільки душ окремих сума,

В.І. Сумійленко.

“Думи буття”

До відкриття періодичного за­кону Д. І. Менделєєвим у хімії панувало повне безлад­дя. Хіміки блукали в пітьмі; від­криття вони робили, покладаючись виключно на свої інтуїцію та експериментальний хист . Не було в них тоді ні «хімічного компаса», ні «хімічної карти», які допома­гали б їм безпомилково вибирати правильний шлях у вивченні ре­човин, їх властивостей й перетво­рень.

Проте слід зауважити, що свій величний І чудовий храм-елементарій російський хімік зводив не на голому місці. Були і в нього славні попередники — Й. Деберейнер, А. де Шанкуртуа, Д. Ньюлендс, Л. Мейєр. Усі вони намагалися по-своєму класифікувати хі­мічні елементи, відшукати зако­ни взаємозв'язку між ними. Так з'явилися на світ відомі «тріади Деберейнера», «октави Ньюлендса», «спіраль де Шанкуртуа» і таб­лиця Л. Мейєра. Але це були лише перші спроби, перші намагання . Класифікації були недосконалими і неповними, вони охоплювали далеко не всі елементи. Поперед­ники Д. І. Менделєєва не зуміли відкрити і збагнути найголовнішо­го, найістотнішого . внутрішньо­го, генетичного взаємозв'язку між усіма хімічними елементами.

На початку 1869 р. Менделєєв приступив до роботи над другим випуском «Основ хімії». Він зі­брав величезний літературний ма­теріал про 63 хімічні елементи, відомі на той час, та їх сполуки, вивчив безліч праць вітчизняних і зарубіжних учених. Дмитро Івано­вич ясно бачив, що назріла необ­хідність об'єднати розрізнені, розпорошені хімічні знання в єдину струнку систему Так, у результаті копіткої праці та завдяки світло­му природному розуму Д І. Менделєєва з'явилося одне з найвидатніших відкриттів XIX століття — періодичний закон та періодична система хімічних елементів . Проте геніальне відкритий було визнане не відразу.

У 1871 р., спираючись на пері­одичний закон, Д. І. Менделєєв зробив свої знамениті передбачення про існування і властивості ще невідомих науці елементів, зокре­ма аналогів бору, алюмінію, си­ліцію, які він назвав відповідно «екабором», «екаалюмінієм», «екасиліцієм». Справжній тріумф періодичного закону прийшов лише через кілька років.

Наприкінці 1875 р. француз П. Лекок де Буабодран за допомо­гою спектроскопа виявив у піре­нейській цинковій обманці новий елемент — галій. Але, як зазначив автор: «Винятково мала кількість речовини, що нею я володів, не дала змоги мені відокремити нове тіло від надлишку цинку, що є його супутником.