Сторінка
8
Поезія посідає важливе місце в житті дитини не тільки тому, що це один з найефективніших засобів засвоєння мови свого народу, смислової систематизації слів, а передусім як спосіб задоволення нагальної потреби інтелектуального і духовного зростання особистості, засвоєння моральних норм та правил, способів дій у різноманітних ситуаціях, емоційного розвитку. Жартівливі вірші сприяють розвитку почуття гумору. Рима віршів, їх мелодійність збуджують емоції дитини, роблять її сприйнятливішою до закладеного в цих творах змісту
Отже, художня література відіграє вагому роль у процесі формування цінностей, гуманних почуттів. Вона активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність. Забезпечує розуміння і прийняття моральних норм як єдиних правильних варіантів поведінки. Художне слово призводить до великих змін в емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку, змінює відношення до речей, перебудовує суб’єктивний світогляд. Необмежені можливості формування моральних цінностей та емоційного розвитку мають такі перлини народної творчості, як казки, байки, прислів`я, вірші та ін. У творах фольклору через його героїв яскраво постає ідеал українського виховання: здорова, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість. Занурюючись у казковий світ, дитина занурюється у глибини своєї душі, вчиться оволодівати цим підсвідомим простором. Повернувшись до реального світу, вона почувається впевненіше, починає усвідомлювати власну спроможність упоратися з очікуваними труднощами. Байки тактовно висміюють негативні якості характеру, навчають ставитись з гумором до життя, містять повчальний зміст. Поетичні твори мають велику силу впливу на емоційний розвиток, та засвоєння ціннісних орієнтацій.
Отже, на першому етапі нашого дослідження ми здійснили аналіз метолодогічної літератури та дослідили генезис поняття «цінності» у педагогіці, психології та філософії, особливості їх формування у дітей та роль художньої літератури у цьому процесі.
У педагогіці цінності виступають як моральний принцип виховання, як умова для формування моральних відносин між вихователем і вихованцями, як засіб розвитку інтелектуальної культури. З психологічної точки зору на цінностях будується механізм регуляції життєдіяльності. Для філософських наук цінності – об’єкти інтересів особистості, що дозволяють усвідомити буття.
Формування цінностей у дошкільників значно відрізняється від формування цінностей у дорослих та має ряд своїх особливостей. Вагому роль у формуванні цінностей у дошкільників відіграє дорослий, який є не тільки прикладом для наслідування у якого дитина копіює шаблони поведінки, а й організатором виховного процесу. Ціннісні орієнтаці дошкільника визначаються свідомо та підсвідомо, формуються в ході набуття особистого досвіду. Більш ефективно здійснюється формування цінностей за умови створення змістовного, емоційно-позитивного та виховуючого середовища. Особливе значення для засвожння цінностей має емоційне забарвлення.
Серед усіх засобів ефективним у формуванні цінностей дослідники визначають емоційну активність та художню літературу. Художня література активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває її емпатійність, емоційність, забезпечує розуміння та приняття моральних норм як єдиних вірних варіантів поведінки. Художнє слово призводить до змін у емоційній сфері дитини, сприяє появі живого відгуку. У творах народного фольклору через його героїв яскраво постає ідеал національного виховання: здорова, розумна, духовна, гуманна, культурна, щаслива людина; вільна, оригінальна та неповторна особистість.
Підсумовуючи сказане можна стверджувати, що художня література відіграє вагому роль у формуванні цінностей у дошкільників.
Діагностика розвитку цінностей у старших дошкільників
Метою нашої роботи було теоретично обґрунтувати та систематизувати педагогічні умови формування цінностей у старших дошкільників засобами художньої літератури. Для реалізації цієї мети ми організували експериментальну роботу, у якій взяли участь 30 дітей старшого дошкільного віку (Див. Додаток А). Дослідницька робота проводилася в ДНЗ № 23 «Берізка» м. Рівного і складається з трьох етапів експерименту: констатувальний, формувальний і контрольний.
Під час констатувального експерименту ми визначали початковий рівень сформованості емоційно-ціннісної сфери та розвитку цінностей у дітей та провели дослідження в спеціально визначених групах дітей старшого дошкільного віку (контрольній та експериментальній).
Метою констатувального експерименту було визначити сформованість моральної свідомості, ціннісних орієнтацій, та встановити рівень розвитку цінностей у дітей. Для цього ми використовували методи бесіди з батьками; опитування дітей «Твій ідеал» та «На якого героя ти хочеш бути схожим?» для встановлення пріоритетних для дітей цінностей, розуміння моралезнавчих понять, якостей характеру; дослідження особистісних ціннісних орієнтацій з допомогою модифікованої методики М. Рокіча.
На початку нашої роботи ми провели індивідуальну бесіду з батьками дітей з метою виявити шляхи надходження до дітей моралезнавчої інформації. Ми виділили такі шляхи, як ЗМІ, близький соціум, книги, заняття. В ході бесіди ми задавали батькам питання які, поділили відповідно до шляхів надходження інформації.
Близький соціум: «Ви, чи хтось з вашої родини пояснює своїй дитині правила поведінки?», « Чи розповідаєте Ви, чи хтось з Вашої родини про цінності, такі як життя, здоров’я, любов, справедливість?» .
Книги: « Чи читаєте Ви дітям? Які книги і як часто?», « Читаючи книги зупиняєтесь на моральному змісті, пояснюєте вчинки героїв, правила поведінки висвітлені в творах?»,
ЗМІ: « Ви контролюєте зміст телевізійних програм, які переглядає Ваша дитина?», « Обираючи програму чи мультфільм для перегляду Вашою дитиною, ви враховуєте моральний зміст, якості героїв, головні цінності?»,
Заняття: « Чи розповідає Вам дитина, про які цінності, моральні норми вона дізналась на заняттях? Які і як часто?» «Як вважаєте, звідки Ваша дитина отримує більше інформації морального змісту: від Вас, вихователя, книг чи ЗМІ?».
Підсумовуючи результати ми обраховували який шлях надходження інформації отримав більшу кількість стверджувальних відповідей. В результаті 40% дітей експериментальної групи отримують моралезнавчу інформацію від близького соціуму, 26,6% дітей з книг, 26,6 %з занять, та 6,8% зі ЗМІ. Діти контрольної групи більше моралезнавчої інформації отримують також від близького соціуму 33,0%, книг – 33,0%, на заняттях 20,6% та 13,4% від ЗМІ (Див. Рис. 1)
Отже, ми бачимо, що діти більше моралезнавчої інформації отримують від сім’ї та книг, і в констатувальній групі ці шляхи знаходяться на одній позиції, що підкреслює роль художньої літератури в отриманні моралезнавчої інформації, в тому числі і про ціннісні категорії. Не можна не зауважити високий показник отримання інформації на заняттях, що свідчить про систематичну і досконалу роботу вихователів в напрямку емоційно-ціннісного розвитку та духовного виховання.