Сторінка
17
Проаналізувавши результати констатувального експерименту ми виявили, що більше моралезнавчої інформації діти отримують від близького соціуму та книг. Тому, при виборі улюбленого героя більшість дітей обрало саме літературних героїв ( Попелюшку, Русалочку, Кирилу- Кожум’яка). Врахувавши гендерні показники вибору ми виявили, що більшість хлопчиків обирали улюбленим героя ЗМІ. Ми пов’язуємо це з недостатньо детальним вибором художніх творів. Як наслідок головними героями є в більшості представники жіночої статі, а на обговорення другорядних героїв якими можуть бути чоловіки не звертається достатня увага. Аргументуючи свій вибір героя діти вказували на їх моральні якості та головні цінності, і під час бесіди ми дізнались, що їх моральні знання знаходяться на рівні ознак та понять. Саме це спонукало нас провести опитування, щоб встановити рівень їх розуміння, і ми виявили, що більшість дітей у обох групах добре розуміють моралезнавчі поняття, значення таких цінностей як любов, чесність, дружба.
Дослідивши ціннісні орієнтації за адаптованою до старших дошкільників методикою М. Рокіча ми виявили, що вони є подібними. Діти надають перевагу таким цінностям як життя, здоров’я та краса; дружба, гра та спілкування; доброта, турбота та любов; сім’я, людина; батьківщина, хоча рейтинг вибору за першим місцем у обох групах відрізняється, але жодна дитина не обрала на перше місце такі цінності як праця та батьківщина. Ми не вважаємо такий вибір негативним, адже хоч ці цінності є дуже важливими вони не обов’язково мають бути найважливішими ціннісними орієнтаціями особистості. Але жодна дитина не вказала на їх важливість. З чого ми можемо зробити висновок, що у дітей добре розвинені соціальні ціннісні орієнтації та недостатньо сформовані громадські та національні. Ця ситуація враховувалась нами при створенні програми виховання цінностей. В процесі роботи ми спостерігали, що художня література цікавить дітей. Вона допомагає дітям засвоїти емоційно-ціннісні поняття, зрозуміти зміст емоцій та почуттів, засвоїти моральні норми та правила, приклади правильної поведінки, сформувати ціннісні орієнтації . Діти порівнювали себе з героями творів, переймали їх поведінку, відображали зміст творів у своїх іграх. Таким чином, ми бачимо, що художня література має сильний вплив на емоційно-ціннісну сферу розвитку, формує ціннісно-дієву компетенцію. І щоб підтвердити цю думку, ми провели констатувальний експеримент. Зміни, які ми виявили у експериментальної групи є більш відчутними, ніж у контрольної. У них більшого значення набули соціальні цінності, піднялись в рейтингу громадські та національні, тоді як в контрольні групі ситуація майже не змінилась. Діти обох груп добре розуміють моральний зміст художніх творів , виокремлюють правило поведінки, проте дітям контрольної групи було важче охарактеризувати риси та цінності героїв, пояснити їхні вчинки. У експериментальній групі більша кількість дітей краще запам’ятала героїв казки. У порівнянні з контрольним експериментом, більша кількість дітей експериментальної групи обрала своїм літературного героя. Якості, якими діти характеризували героїв змінили позиції сили та матеріальних цінностей на позиції дружби, допомоги, любові, позитивних моральних рис характеру.
В ході роботи ми отримали такі результати на констатувальному етапі експерименту:
1. Бесіда «Твій ідеал» . В експериментальній групі 39,6% дітей улюбленими героями вважають героїв літературних творів, та 60,4 % супергероїв мультфільмів та кіно. Результати контрольної групи мають не значні відмінності – 42,8% обрали улюбленими літературних героїв, та 57,2% - героїв мультфільмів і кіно.
2. Модифікова методика М. Рокіча. У експериментальній групі дослідження ціннісних орієнтацій дітей свідчать, що на перше місце 33.3% дітей обирали доброту, турботу та любов, 26,6% дітей віддали перевагу дружбі, грі та спілкуванню, 26,6% такі цінності як сім’я, людина, та 13,5 % обрали життя, здоров’я та красу. Жодна дитина не обрала на перше місце працю і батьківщину. У контрольній групі схожі показники. Більшість дітей на перше місце обирали сім’ю, людину – 40%, дружбу, гру та спілкування обрали 33,3%, доброту, турботу та любов вибрали 20% дітей та одна дитина обрала життя, здоров’я та красу - 6,7%. Аналогічно експериментальній, жодна дитина контрольної групи не обрала на перше місце працю та батьківщину
На контрольному етапі ми отримали такі результати:
1. Ранжування важливих цінностей. У контрольній групі 66,7% дітей не важливими вважають Батьківщину, людину, спілкування та пізнання; 26,6% тільки людину і пізнання, і одна дитина (6,7%) обрала пізнання. У експериментальній групі ситуація значно краща. Троє дітей (20%) обрали всі цінності важливими, 53,2% вибрали не важливими пізнання і Батьківщину, 13,4% пізнання, і 13,4% людину.
2. Модифікована методика М. Рокіча. В експериментальній групі 26,6% дітей на перше місце обрали дружбу, гру, 26,6% сім’ю, 20% дітей обрало природу, 13,4% дітей обрало доброту, турботу і любов та стільки ж (13,4%) обрали життя, здоров’я та красу. У порівнянні з формувальним етапом суспільні цінності стали більш значимі, також більшого значення набули природа, життя, здоров’я та краса. Батьківщина і праця які на формувальному етапі займали в рейтингу сьоме та восьме місце з восьми можливих, піднялись до сьомого та дев’ятого з одинадцяти можливих. Пізнання опинилось останнім у рейтингу, адже до важливих його віднесли тільки двоє дітей. У контрольній групі 33,4 % дітей на перше місце обрали доброту, турботу і любов, 26,6% дружбу та гру, 26,6% обрали сім’ю і 13,4 обрали спілкування. Праця з сьомого місця з восьми опинилась на сьомому з одинадцяти. Батьківщина з восьмого місця з восьми опинилась на 10 з одинадцяти. Пізнання знаходиться останнє в рейтингу, адже його не віднесла до важливих жодна дитина контрольної групи.
3. Порівняння рівнів ціннісного розвитку на констатувальному та контрольному етапах. рівень ціннісного розвитку залишається в більшості середнім у обох групах( 59,4% експериментальна група та 59,4 контрольна, на констатувальному етапі було 59,4% та 60,4% відповідно), трішки збільшився високий рівень обох груп (33,9% експериментальна група та 26,4 % контрольна, а на констатувальному етапі було 26,4% та 19,8% відповідно), а в експериментальній зменшилась кількість дітей, які мають низький рівень – 6.7 %, тоді як на констатувальному етапі цей показник був 14,2%.
Тому, ми можемо зробити висновок, що розроблена програма, була ефективною і гіпотеза дослідження підтвердилась : художня література є дієвим засобом формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку за умови правильного добору та використання художніх творів гуманістичного спрямування, проведення систематичної роботи з емоційно-ціннісного розвитку, забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний і діяльнісний розвиток особистості.