Сторінка
13

Формування цінностей засобами художньої літератури у дітей старшого дошкільного віку

В ході проведення перших занять дітям важко було пояснити ціннісний зміст деяких прислів’їв та приказок, підібрати слова на позначення якостей характеру. В процесі роботи дітям все краще вдавалось проаналізувати вчинки героїв художніх творів, виділити моральне правило, описати характер героїв, недоліки поведінки. Під час використання художнього слова діти уважно слухали і бурхливо та емоційно реагували: переживали, сердились ( Наприклад на хлопчика, який зламав квітку), викрикували свою негативну чи позитивну оцінку, задавали багато питань,просили прочитати ще раз. В деякі казки діти вносили зміни, виправляли кінцівки, висловлювали свої припущення на рахунок того, як би вони вчини на місці героя.

Особливо зацікавило дітей слухання аудіо казок, які професійно озвучені з додаванням різноманітних звуків (наприклад : скрип дверей, звук кроків). Проте діти не могли уважно дослухати деякі казку до кінця та відволікались. Тому ми призупиняли запис, та розігрували з дітьми почуті ситуації, після чого діти знову продовжували слухати з такою ж цікавість. Слухання організовувалось в таємничій казковій атмосфері, з злегка приглушеним світлом, сидячи на спеціальних подушках.

Отже, в процесі роботи ми спостерігали, що художня література цікавить дітей. Вона допомагає дітям засвоїти емоційно-ціннісні поняття, зрозуміти зміст емоцій та почуттів, засвоїти моральні норми та правила, приклади правильної поведінки, сформувати ціннісні орієнтації . Діти порівнювали себе з героями творів, переймали їх поведінку, відображали зміст творів у своїх іграх. Таким чином, ми бачимо, що художня література має сильний вплив на емоційно-ціннісну сферу розвитку, формує ціннісно-дієву компетенцію. І щоб підтвердити цю думку, ми провели констатувальний експеримент.

Метою контрольного етапу дослідження було перевірити ефективність застосування у навчально-виховному процесі програми формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку засобами художньої літератури. Для цього ми ускладнили використовувану раніше модифікацію методики М.Рокіча. Ми розширили перелік цінностей. До наявних (життя, здоров’я та краса; праця; дружба, гра; доброта, турбота і любов; сім’я; батьківщина) ми виокремили і додали такі цінності, як людина, спілкування, природа; пізнання. Спочатку експериментатор розглянув з дитиною всі картки і обговорив їх значення. Потім, на відміну від попереднього варіанту, попросив дитину обрати важливі для неї цінності, які б вона хотіла мати. І лише тоді вибрати почергово найголовніші. Такі зміни ми впровадили з огляду на те, що в констатувальному експерименті діти обох груп на останні місця в більшості обирали працю і батьківщину, мотивуючи це тим, що залишились тільки ці картки, і жодна дитина не вказала на необхідність цих цінностей. Даний видозмінений варіант дозволить не тільки побачити які ціннісні орієнтації переважають у дітей, але й виявити які цінності вони вважають важливими та необхідними. Методика також проводилась індивідуально, в ігровій формі.

Проаналізувавши результати ми отримали такі дані : у контрольній групі 66,7% дітей не важливими вважають Батьківщину, людину, спілкування та пізнання; 26,6% тільки людину і пізнання, і одна дитина (6,7%) обрала пізнання. У експериментальній групі ситуація значно краща. Троє дітей (20%) обрали всі цінності важливими, 53,2% вибрали не важливими пізнання і Батьківщину, 13,4% пізнання, і 13,4% людину.

Отже, якщо раніше діти обох груп вважали працю і Батьківщину не важливою, то тепер діти контрольної групи віднесли працю до важливих цінностей. У експериментальній групі троє дітей обрали всі цінності важливими. Батьківщину вважають неважливою менша кількість дітей ніж в контрольній групі – 8 дітей. Більшість дітей обох груп обрали не важливим пізнання, що може бути свідченням недостатньо сформованої пізнавальної активності та готовності до школи.

Опрацювавши результати ранжування цінностей ми виявили такі зміни : у експериментальній групі 26,6% дітей на перше місце обрали дружбу, гру, 26,6% сім’ю, 20% дітей обрало природу, 13,4% дітей обрало доброту, турботу і любов та стільки ж (13,4%) обрали життя, здоров’я та красу . У порівнянні з формувальним етапом (Див. Рис. 6) суспільні цінності стали більш значимі, також більшого значення набули природа, життя, здоров’я та краса. Батьківщина і праця які на формувальному етапі займали в рейтингу сьоме та восьме місце з восьми можливих, піднялись до сьомого та дев’ятого з одинадцяти можливих. Пізнання опинилось останнім у рейтингу, адже до важливих його віднесли тільки двоє дітей. У контрольній групі 33,4 % дітей на перше місце обрали доброту, турботу і любов, 26,6% дружбу та гру, 26,6% обрали сім’ю і 13,4 обрали спілкування. Праця з сьомого місця з восьми опинилась на сьомому з одинадцяти. Батьківщина з восьмого місця з восьми опинилась на 10 з одинадцяти. Пізнання знаходиться останнє в рейтингу, адже його не віднесла до важливих жодна дитина контрольної групи.

Рис. 6 Порівняння результатів ранжування цінностей

Таким чином, ми бачимо, що в обох групах ситуація зазнала змін, однак в експериментальній групі вони більш відчутні.

Для підтвердження розуміння дітьми моральних понять, норм та поглядів на моральні цінності ми вирішили інсценізувати з дітьми казку «Зайчикова хатка» та провести опитування для виявлення рівня розуміння вчинків героїв, вміння їх оцінювати з позиції моральності.

Після читання казки за бажанням діти поділили ролі. Кожна дитина отримала елемент костюму героя казки (заячі вушка, лисячий хвостик). Декораціями було штучне дерево, під яким сидів зайчик на пеньочку-стільчику, та з іншго боку зображена на ватмані хатка з вирізаним віконечкам, щоб дітям було видно козу. Діти добре знали зміст казки, тому легко і з задоволенням хх розіграли. Всі були жваві, веселі, активні, тішились костюмами, старались передати і голосом, і жестами, і мімікою обличчя героїв.

Після інсценізації дітям пропонувалось відповісти на такі питання:

1. Яка в казці була хатинка у зайця? У лисиці?

2. Як перехитрила лисиця зайця?

3. Хто допомагав зайчику? Як?

4. Як би ти вчинив, коли хтось потребував твоєї допомоги?

Для обрахунку рівня розуміння вчинків героїв, ми використали такі параметри:

- Розуміють зміст казки;

- Визначають «як і чому перехитрила лисиця зайця;

- Правильно визначають хто і чому допоміг зайцю і як

- Хто не зміг допомогти і чому;

- Вказують, що допомогли б, тому хто потрапить в біду.

За правильно дані відповіді діти могли набрати в сумі 5 балів.

Опрацювавши результати ми визначили, що у контрольній групі правильно розуміють зміст казки 15 дітей (100%), правильно визначають як перехитрила лисиця зайця 100% дітей, Правильно визначають хто допоміг зайчику і як 13 дітей (86.6%), та допомогли б тому, хто потрапить в біду 100% дітей. У експериментальній групі 100% дітей розуміють зміст казки, 100% правильно визначають як лисиця перехитрила зайця, 14 (93,3%) дітей правильно визначили хто допоміг зайчику і як, 100 % допомогли б тому, хто потрапив в біду.