Сторінка
9

Формування цінностей засобами художньої літератури у дітей старшого дошкільного віку

Рис. 1 Джерела надходження моралезнавчої інформації до дітей

Щоб визначити перелік цінностей, які діти вважають пріоритетними ми провели бесіду «Твій ідеал», під час якої ставили запитання про улюбленого героя і за які якості дитина вважає його таким. Бесіда проводилась індивідуально з кожною дитиною. Кожній дитині пропонувались такі запитання: «Хто твій улюблений герой? Звідки він?Чому він твій улюблений? Чим він тобі подобається? Чим ти хочеш бути на нього схожий?»

Результати дослідження занесені в таблицю ( Див. Додаток Б). Опрацювавши результати ми виявили, що і в експериментальній групі 39,6% дітей улюбленими героями вважають героїв літературних творів, та 60,4 % супергероїв мультфільмів та кіно. Результати контрольної групи мають не значні відмінності – 42,8% обрали улюбленими літературних героїв, та 57,2% - героїв мультфільмів і кіно. (Див. Рис. 2) .

Найчастіше серед літературних героїв діти обирали Білосніжку, Кирилу-Кожум’яка, Русалочку та Попелюшку, а серед героїв ЗМІ перевагу надали Рапунцель, Добрині-Нікітічу,Людині-павуку, Залізній людині, Русалочкі.

Рис. 2 Результати бесіди «Твій ідеал»

При аналізі відповідей ми звернули увагу на моральні якості та цінності, які вказували діти, аргументуючи свій вибір героя. Пріоритетнішими діти вважають героя, який добрий, допомагає іншим, сильний та хоробрий, має привабливу зовнішність чи одяг. Деякі діти вказували і на інші якості. Наприклад, Задорожна Лєра героєм обрала лисичку за хитрість та розум; Саєнко Вікторія вказала на героїню нового мультфільму Відважну за порятунок мами, яка перетворилась на ведмедя. Проте дівчинка не зауважує, що саме поведінка героїні призвела до цього; Козльонкова Анна обрала героїнею Русалочку за любов до природи, океану, хороше ставлення до рибок, що свідчить про наявні екологічні цінності. Більшість хлопців обираючи героя звертали увагу на матеріальну сторону (крута машина, багато зброї, плащ, що дозволяє літати), проте часто вказували, що вони допомагають та рятують людей, демонструючи гуманістичні цінності. Проте, на відміну від дівчаток, лише декілька хлопчиків обрали своїм улюбленим саме літературного героя, більшість обирала героїв ЗМІ.

Під час бесід з дошкільниками ми дізнались, що їхні моральні знання структуруються на рівні ознак та понять. На запитання «Чому він твій улюблений герой?» досить часто діти відповідали, пояснюючи свій вибір з позиції сили або сміливості: «Нікого не боїться», «Усіх перемагає»; з позиції добробуту: «Він має машину, гарний костюм», «Купує сукні» тощо.

Таким чином, ми бачимо, що більшість дітей обрало героїв ЗМІ, що свідчить про те, що в дошкільному закладі та сім’ї не часто використовують художню літературу. Дітям розповідають казки, обговорюють їх моральний зміст, поведінку та вчинки героїв. Саме тому більшість дітей обираючи героя керувались гуманістичними, естетичними і навіть екологічними цінностями. Однак яскраві, динамічні мультфільми захоплюють дітей красивими, відважними героями і потужно впливають на них, залишаючи в свідомості яскравий образ. Оскільки у дітей наочно образне мислення, і недостатньо розвинена уява, то діти легше та краще сприймають зміст мультфільму ніж прослуханої казки. Тому при створені програми необхідно врахувати ці результати, та унаочнити процес використання художньої літератури.

Під час бесіди ми виявили, що діти часто використовують моралезнавчі поняття, і для того, щоб встановити рівень їх розуміння ми провели опитування. Воно включало в себе такі питання :

1 Кого ти вважаєш добрим?

2 Кого ти вважаєш злим?

3 Що таке дружба?

4 Яку людину ми називаємо чесною?

Результати занесені в таблицю (Див. Додаток В). Оцінюючи результати ми враховували яку кількість точних відповідей дали діти :

0-2 відповіді – діти мають труднощі у розумінні понять;

3-4 – добре орієнтуються в моральних поняттях;

5- точно розуміють поняття.

Опрацювавши результати ми виявили, що 26,4% дітей експериментальної групи найбільш точно відповіли на питання, 59,4 % дітей іноді не могли пояснити одне чи декілька понять, і 14,2 % дітей мали значні труднощі або не змогли відповісти. У контрольній групі точно відповіли на питання 33,3% дітей, деякі неточності у відповідях мали 46,2% та 20,5% не змогли відповісти або відповідали не вірно (Див. Рис. 3 ).

Рис. 3 Результати опитування

У відповідях хорошим діти вважали того, хто посміхається, добрий, дружить з іншими, не ображає дітей, слухається, іноді з позиції користі – ділиться чимось, щось дає, щось приносить. Задорожна Лера хорошою вважає себе, за допомогу батькам, а Ніжник Анна, Танасієнко Настя, Коновалова Катерина, Зубатенко Владислав вважають такими своїх близьких.

Злим діти вважали поганого, непривітного, крикливого, інколи когось з батьків - Базилєв Артем. Ніжник Аня вказала, що таким інколи на неї буває злий тато, проте зазначила що він хороший.

Поняття дружби діти асоціюють з часто повторюваною вихователем фразою « діти, грайтесь дружно», і вказували що дружба це гра з іншими дітьми, лише декілька дітей вказали, що друг повинен допомагати, берегти секрети, дітились іграшками і цукерками.

Поняття чесність виявилось для дітей найскладнішим. Більшість дітей чесною вважали тільки людину, яка говорить правду. На чесний розподіл, дотримання обіцянок, не зідйснення крадіжок вказали декілька дітей. Нанівський Денис чесним вважає того, хто каже правду мамі.

Отже, порівнявши дані ми бачимо, що у обох групах більша кількість дітей добре розуміють моралезнавчі поняття, розуміють значення таких цінностей як любов, чесність, дружба, і найменша кількість має труднощі.

Наступною ми використали адаптовану методику дослідження ціннісних орієнтацій М. Рокіча, яка базується на процедурі прямого ранжування списку цінностей. Науковець розділяє цінності на два класи : термінальні (18 цінностей серед яких здоров’я, любов, друзі та ін.) та інструментальні ( 18 цінностей серед яких чесність, чуйність, вихованість, почуття гумору). У ході дослідження ми зіткнулися з необхідністю спростити методику та зробити її доступною сприйняттю та розумінню дітей дошкільного віку. Тому ми не ділили їх за традиційним розподілом цінності-цілі і цінності засоби, а обрали найзрозуміліші та найближчі дітям цінності і поєднали їх у шість блоків : життя, здоров’я та краса; праця; дружба, гра та спілкування; доброта, турбота і любов; сім’я, людина; батьківщина.

Дослідження розпочиналося з того, що досліджуваній дитині пропонувався набір карток з зображеннями цінностей, один блок цінностей – одна картка. Спочатку разом з дослідником дитина розглядала кожну картку і називала зображену на ній цінність, обговорювала її значення відповідаючи на питання. ( Наприклад :«Подивись, що тут зображено? Як ти думаєш, що це означає? Чи важлива для людей дружба? Навіщо вона потрібна? З ким ти хочеш дружити? Чому?» ). Потім від неї вимагалось розкласти їх в порядку значущості самостійно. ( «Вибери що для тебе найважливіше. Чому? А тепер вибери, що найважливіше для тебе, серед тих що залишились.») .