Сторінка
14
Порівнявши дані, ми бачимо, що діти обох груп зрозуміли моральний зміст казки, виокремили правило поведінки, і всі б допомогли тому, хто потрапив в біду. Але у експериментальній групі більша кількість дітей краще запам’ятала героїв казки.
Щоб перевірити чи зазнали змін якості та цінності які діти вважали пріорітетними ми провели опитування. В ході опитування задавали дітям таке питання «На якого героя ти хочеш бути схожим? Чому?». Дані опитування представлені в додатках (Див. Додаток Г). Відповіді дітей ми порівнювали з опитуванням «Твій улюблений герой» і виявили, що в експериментальній групі 50,6% дітей улюбленими вважать літературних героїв, тоді як на констатувальному етапі цей показник був 47,4%. В контрольній групі не відбулося змін, схожими на літературного героя хочуть бути 40 % дітей. Найчастіше у експериментальній групі діти хочуть бути схожими на Принца . у контрольній на Добриню-Нікітіча, Людину-павука, Попелюшку. Діти експериментальної групи вказували на такі якості героя: добрий, сильний, відважний, завжди прийде на допомогу, вічлива, розумна та чемна, хороший друг. Діти контрольної групи вказували на такі: сильний, всіх поб’є, непереможний, всі його бояться, дуже гарна, має гарний одяг, вона принцеса, добра. У експериментальній групі кількість хлопців які обирали літературного героя збільшилась на 2 дітей ,в порівнянні з констатувальним експериментом.
Таким чином, можна сказати, що зміни у експериментальної групи є більш відчутними, ніж у контрольної. У них більшого значення набули соціальні цінності, піднялись в рейтингу громадські та національні, тоді як в контрольні групі ситуація майже не змінилась. Діти обох груп добре розуміють моральний зміст художніх творів , виокремлюють правило поведінки, проте дітям контрольної групи було важче охарактеризувати риси та цінності героїв, пояснити їхні вчинки. У експериментальній групі більша кількість дітей краще запам’ятала героїв казки. У порівнянні з контрольним експериментом, більша кількість дітей експериментальної групи обрала своїм літературного героя. Якості, якими діти характеризували героїв змінили позиції сили та матеріальних цінностей на позиції дружби, допомоги, любові, позитивних моральних рис характеру.
Проаналізувавши результати констатувального етапу експерименту ми знову виділили рівні та виявили такі зміни.
До високого рівня відносимо дітей експериментальної групи за номером 3, 4, 8, 10, 11, та дітей контрольної групи за номером 3, 5, 6, 7.
До середнього рівня відносимо дітей експериментальної групи за номером 1, 2, 5, 6, 7, 9, 14, 15, 13, та дітей контрольної групи за номером 1, 4, 7, 8, 9, 11, 12, 13, 15.
В загальному ми бачимо, що рівень ціннісного розвитку залишається в більшості середнім у обох групах( 59,4% експериментальна група та 59,4 контрольна, на констатувальному етапі було 59,4% та 60,4% відповідно), трішки збільшився високий рівень обох груп (33,9% експериментальна група та 26,4 % контрольна, а на констатувальному етапі було 26,4% та 19,8% відповідно), а в експериментальній зменшилась кількість дітей, які мають низький рівень – 6.7 %, тоді як на констатувальному етапі цей показник був 14,2%. (Див. Рис. 4)
Рис. 4 Порівняння показників рівнів сформованості цінностей
Тому, ми можемо зробити висновок, що розроблена програма, була ефективною і художня література є дієвим засобом формування цінностей у дітей старшого дошкільного віку за умови правильного добору та використання художніх творів гуманістичного спрямування, проведення систематичної роботи з емоційно-ціннісного розвитку, забезпечення єдності впливу на інтелектуальний, емоційний і діяльнісний розвиток особистості.
На констатувальному етапі дослідження ми виявили, що більшість дітей обох груп отримують моралезнавчу інформацію від сім’ї та книг (Див. Рис. 1), що підкреслює роль художньої літератури в вихованні цінностей. Не можна не звернути увагу на високий показник отримання інформації на заняттях, що свідчить про систематичну та досконалу роботу вихователів в напрямку емоційно-ціннісного розвитку та духовного виховання. Проте більшість дітей своїми героями обирали героїв мульфільмів та кіно, що свідчить про несистематичне використання художньої літератури або методично недосконале використання засобів художньої літератури. К дітей наочно-образне мислення, уяватільки розвивається тому яскраві і динамічні мультфільми захоплюють дітей, потужно впливають на них та залишають в свідомомсті яскравий образ. Недостатня реалізація принципу наочності та індивідуального підходу могла значно погуршити сприймання дітьми літературних текстів. Проте більшість дітей обох груп (86,6% експериментальної та 80,0% контрольної) добре розуміють моралезнавчі поняття, значення цінностей і найменша кількість (13,4 експериментальнох та 20,0% контрольної) має значні труднощі. Підсумувавши констатувальний етап ми розподілили дітей за трьома рівнями сформованості цінностей : високим, середнім та низьким.
На формувальному етапі експерименту ми розробили і впровадили програму виховання цінностей засобами використання художньої літератури, яка складалася з десяти занть присвяченим основним цінностям :здоров’я, краса, праця, дружба, добро, любов, сім’я, людина, Батьківщина, чесність. В процесі експерименту ми спостерігали, що художня література цікавить дітей, викликає пізнавальний інтерес, емоційний відгук, допомагає засвоїти поняття, зрозуміти змість норм та правил, сформувати ціннісні орієнтації.
В ході контрольного етапу експерименту ми використовували не тільки ранжування цінностей а й поділ їх на важливі та не важливі, що дало нам більш точні результати, а також бесіду за змістом казки для виявлення вміння оцінювати вчинки героїв та їх самих з позиції моральності, виокремлювати їх головні цінності. Та для перевірки чи змінились пріоритетні для дітей цінності провели опитвання « Я буду схожим на .». Після формувального етапу ми виявили більш відчутні зміни у енспериментальні групі ніж у контрольні. Розподіливши дітей за рівнем сформованості цінностей ми виявили, що більшість дітей відноситься до середнього рівня, в обох групах збільшилась кількість дітей у високому рівні, а в експериментальній групі зменшилась кількість дітей у низькому рівні.
Отже, розроблена програма, була ефективною і художня література є дієвим засобом формування цінностей.
Значення та необхідність проведення інструктажу перед заняттями фізичного виховання
Найвищі цінності суспільства – це людина, її життя й здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека. Проте, з кожним роком зростає кількість факторів, які негативно впливають на безпеку життєдіяльності. Біді краще запобігти, ніж боротися з її наслідками. Тому 14 жовтня 1992 року Верховна Рада України прийняла Закон „Про охорону праці”, який має велике соціально-економічне значення, оскільки торкається життєвих інтересів багатьох мільйонів громадян України.
А 21 листопада 2002 р. Верховна Рада України затвердила Закон „Про внесення змін до Закону України „Про охорону праці”. Цей Закон розроблено з метою вдосконалення механізму реалізації конституційних прав громадян на належні безпечні умови праці, посилення профілактичної роботи щодо збереження життя і здоров’я людей під час їхньої трудової діяльності і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні. Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці, затверджений наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці від 17 квітня 2012 №56.