Сторінка
9
Але кризова ситуація у вищій школі України не дозволяє у повній мірі забезпечити студента необхідною літературою, що видається в центральних виданнях. У зв’язку з цим, а також з урахуванням збільшення частки СРС, кафедрами розробляються і пропонуються студентам хрестоматії, конспекти розширених лекцій, які доповнюються питаннями за допомогою яких можна з’ясувати рівень розуміння студентами прочитаного матеріалу. Такі навчально–методичні видання, повинні містити у собі методичні вказівки та рекомендації з самостійної роботи й оформлятися таким чином, щоб ключові моменти тексту (визначення, концепції, ідеї тощо) були виділені. Рекомендації із самостійного вивчення або повторення навчального матеріалу повинні містити в собі вказівки щодо терміну, обсягу, якості засвоєння матеріалу з зазначенням навчальних і наукових видань, що використовуються з цією метою, а також питання для самоконтролю, тести, контрольні завдання, вимоги і приклади оформлення самостійної письмової роботи. Правильне використання таких джерел інформації дозволить скоротити обсяг читаючого матеріалу в годинах, перетворивши заняття у деяку форму колективних консультацій, на які студент приходить уже будучи самостійно підготовленим. Такі заняття матимуть дискусійний характер. Але враховуючи наші економічні умови та можливості поліграфічної бази, найбільш доцільним буде здійснити перехід на електронні видання, які сьогодні уже частково реалізуються. Крім того, перехід на такий спосіб спілкування зі студентом вимагає розробки заходів, які дозволять вважати такі видання методичними працями та реєструвати їх, поширивши на них авторське право. Так, у більшості ВНЗ існує міцне інформаційне джерело – Internet, до якого неодноразово звертаються студенти за відсутності необхідного методичного забезпечення. Тому, слід розширити доступ до електронної мережі.
Так, наприклад, на базі ХНУ знаходиться інтерактивний комплекс навчально–методичного забезпечення дисципліни МПН - Moodle. Воно базується на використанні сучасних ІТ та комп’ютерних засобів навчання. Сюди у певний, встановлений викладачем час можуть заходити студенти для виконання самостійних робіт над навчальним матеріалом, тим самим розширюючи доступ до інформаційних ресурсів, навчальних курсів та програм підготовки.
Таким чином, СРС забезпечується системою навчально–методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для СРС повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента, а також повинні містити такі обов’язкові складові:
- зміст дисципліни (перелік тем, лабораторних, практичних і семінарських занять та обсяг годин, відведених на їх вивчення, з них на самостійну роботу);
- форми самостійної роботи, які рекомендуються;
- перелік тем, питань і завдань, які студент повинен опрацювати самостійно. В цьому переліку наводять, в першу чергу, ті теми, що передбачені типовою програмою з дисципліни, але не включені в аудиторну роботу і не передбачені виконанням курсової роботи (проекту) та проходженням навчальної чи виробничої практики;
- перелік тем, питань і завдань, що характеризують взаємозв’язок, між окремими процесами, що підкреслюють значимість дисциплін;
- форми контролю знань по самостійній роботі;
- графік опрацювання тем (питань), винесених на самостійне вивчення, та консультацій;
- контрольні питання для самоперевірки, які можуть подаватися у формі тестових завдань;
- список рекомендованої літератури (основна і додаткова).
Одним із найважливіших етапів в організації СРС є контроль . Він охоплює усі елементи процесу навчання. Саме від його стану залежить результативність СРС.
Головною вимогою до контролю є його стимулюючий характер. Цьому сприятимуть диференційованість, індивідуалізація, системність, всеохоплюваність, розвивальний характер, систематичність, різноманітність форм, об’єктивність, дієвість, діагностичність, інформативність та економічність контролю.
Суть та значення контролю полягає в тому, що по – перше він дозволяє викладачу отримати інформацію, як проходить засвоєння навчального матеріалу в процесі самостійного вивчення його кожним студентом, наскільки міцні та глибокі накопичені їхні знання та уміння, які елементи навчального забезпечення і які сторони взаємодії викладача та студентів у навчальному процесі недостатньо ефективні, які корективи слід внести у зміст та форму самостійної пізнавальної діяльності студентів.
По – друге, контроль повинен допомагати студенту критично оцінювати свої успіхи та прогалини під час вивчення даного матеріалу, правильно організовувати свою подальшу роботу, забезпечити її систематичність. При цьому контроль у формі самоконтролю відіграє важливу роль у процесі виховання таких якостей особистості, які дозволяють досягти планомірності, дисциплінованості, свідомості, ініціативності та результативності у пізнавальній діяльності.
Контроль передбачає:
- спостереження за виконанням самостійної роботи, рівнем розвитку
- пізнавальної активності студентів, глибиною творчого пошуку і розв’язанням проблемних питань, ставленням до справи;
- виконання календарного плану – графіка СРС;
- виявлення студентів, які пасивно ставляться до занять, та проведення з ними індивідуальних консультацій;
- оцінювання знань, набутих внаслідок самостійної пізнавальній діяльності.
Головне призначення контролю – проведення консультацій та надання методичної допомоги студентам у їх самостійній роботі.
У процесі планування СРС передбачаються такі види контролю: вхідний, оперативний (допоміжний), поточний, рубіжний, підсумковий.
Вхідний контроль проводиться під час складання викладачем плану – графіка завантаження студента з дисципліни.
Мета вхідного контролю передбачає:
1) визначення рівня знань студентів на початок вивчення дисципліни;
2) визначення рівня можливостей студентів;
3) аналіз індивідуальних можливостей студентів;
4) прийняття стратегічного напряму щодо виробу змісту, форми і методів навчання.
самостійний робота студент навчальний
Оперативний контроль викладач проводить під час подачі інформації та виконання студентом практичних завдань, задач, вправ тощо.
Головне завдання цього контролю в системі СРС – визначити активність студентів, правильність їхнього розуміння мети й сутності отриманого завдання для самостійної роботи, надання їм допомоги. Він проводиться на заняттях, фронтальних та індивідуальних консультаціях у вигляді співбесід, коротких опитувань.
Поточний контроль – перевірка засвоєної інформації у процесі самостійної діяльності, своєчасності та якості виконання поставлених перед студентами завдань він проводиться як під час аудиторних занять, так і за рахунок часу, що виділяється на індивідуальну роботу зі студентами, у вигляді тематичного контролю, співбесід, тестування, перевірки конспектів, рефератів, заліку з лабораторних робіт тощо.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Сучасні комп`ютерні технології в навчанні
Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів
Соціальні аспекти реформування системи вищої освіти в Україні
Театралізація і драматизація як метод активного навчання
Використання творів живопису у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників