Сторінка
12
- планування і проведення бесід зі студентами щодо особливостей СРС з дисциплін, а також семінарів із цих питань на кафедрі.
3. Зворотній зв'язок, контроль, аналіз:
- проведення вхідного контролю;
- доведення результатів вхідного контролю до відома студентів і розроблення плану індивідуальної роботи зі студентами;
- проведення індивідуальної роботи;
- проведення контрольних заходів;
- підбиття підсумків виконання плану – графіка СРС і на основі цього надання інформації студентам про рівень їхньої самостійної підготовки.
4. Взаємозв’язок із підрозділами навчального закладу з питань досягнення цілей на проміжних етапах навчання:
- подання інформації про досягнення теми на проміжних етапах навчання;
- за потреби сумісного з кафедрою та деканом впливу на поведінку чи навчальну діяльність студента подання відповідної інформації та здійснення такого впливу.
5. Висновки: про досягнення мети, навчання, позитивні сторони і недоліки виправлення помилок у майбутньому плануванні.
Для правильного та ефективного планування та організації СРС необхідно:
1) забезпечити навчально – методичну підтримку та індивідуальність завдань на СРС;
2) видати завдання на початку навчального року (семестру);
3) розробити початковий та рубіжний форми контролю;
4) встановити час консультацій по СРС.
При плануванні СРС рекомендується користуватись нормами витрат часу, які встановлені на основі багаторічного досвіду викладачів з організації самостійної навчальної роботи студентів.
СРС з кожної дисципліни може містити крім обов’язкової складової ще й вибіркову. Обов’язкова складова СРС передбачає опанування програмного матеріалу дисципліни. Вибіркова складова передбачає виконання завдань, які студент вибирає з метою підвищення свого професійного рівня, особистого рейтингу. Як правило, до таких завдань відноситься робота науково-дослідницького і творчого характеру. Її результати фіксуються на відповідних сторінках Індивідуального навчального плану студента та журналі обліку роботи викладача.
Студенти, які розпочинають вивчення дисципліни, на перших заняттях повинні бути поінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи з дисципліни – обов’язкових і вибіркових завдань, термінах їх виконання і особливостях оцінювання, графіка проведення консультацій, а також отримати опис дисципліни, методичні вказівки та індивідуальні завдання для СРС тощо.
Організація і контроль ходу й змісту навчальної самостійної роботи і її результатів здійснюється згідно з графіком контролю СРС кафедри. Середньозважений бал, набраний студентом за виконання завдань з самостійної роботи, додається до суми середньозважених балів, набраних студентом з інших видів навчальної роботи з дисципліни.
В цілому, планування СРС як на молодших, так і на старших курсах можна представити у вигляді таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 – Планування СРС по дисципліні
Тема самостійної роботи |
Вид занять |
Технологія організації самостійної роботи |
Контроль результатів самостійної роботи |
Бюджет часу |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
Отже, для виконання вимог освітніх стандартів стосовно організації СРС необхідно:
- сформувати достатню степінь підготовленості студентів до самостійної праці, певний рівень самодисципліни студентів;
- розробити нормативи по визначенню об’єктів СРС для викладача та для студента, здійснювати календарне планування ходу та контролю виконання СРС;
- наявність спеціальної навчально – методичної літератури, причому разом з конспектами лекцій, довідниками та іншими традиційними матеріалами;
- забезпеченість комп’ютерною технікою, доступною для викладача та студента;
- посилення консультаційно – методичної ролі викладача;
- можливість вільного спілкування між студентом та викладачем;
- перебудова традиційних форм навчальних занять.
Таким чином, на сучасному етапі реформування системи освіти в Україні одне із найважливіших місць займає питання про гуманізацію навчально – виховного процесу. Одним із аспектів його є організація та планування СРС, адже саме самостійна робота дає можливість студенту використати право на свободу вибору (що вивчати?, як?, коли?, яким чином себе контролювати?). Правильна організація та планування самостійної роботи дозволяє стимулювати не репродуктивну, а пошукову та творчу діяльність, що є особливо важливим під час підготовки спеціалістів для сучасного виробництва.
Дисципліна МПН – є однією із заключних дисциплін психолого – педагогічної підготовки інженерно – педагогічних кадрів. Вона викладається студентам гуманітарно – педагогічного факультету 3-4 курсів денної форми навчання та студентам 5-их курсів заочної форми навчання спеціальності 7.010104 «Професійне навчання». Дисципліна базується на наукових даних педагогіки, психології і сучасних досягнень в області техніки та технології виробництва . Зв'язок МПН з іншими дисциплінами можна зобразити на рисунку 3.
Загальна та вікова психологія |
Методика професійного навчання |
Теорія та історія педагогіки |
Професійна педагогіка |
Технічні засоби навчання |
Рис.3 Міжпредметні зв’язки МПН з іншими навчальними дисциплінами
Методика як предмет вивчення розглядає особливості і закономірності процесу навчання конкретних навчальних дисциплін (наприклад, для спеціалізації моделювання, конструювання та технологія швейних виробів вивчається методика дисциплін швейного профілю). Вона розглядає структурні елементи діяльності інженера – педагога, зміст інженерно – педагогічної освіти, вивчає проблеми технології педагогічного проектування у професійних навчальних закладах, методику відбору навчального матеріалу, дидактичний аналіз загальнотехнічних та спеціальних дисциплін.