Сторінка
11

Дидактичне проектування самостійної роботи студентів з дисципліни "Методика професійного навчання"

У загальному випадку можливі два основні напрямки побудови навчального процесу СРС. Перший – збільшення ролі самостійної роботи в процесі аудиторних занять. Реалізація цього шляху потребує від викладачів розробки методик і форм організації аудиторних занять, які можуть забезпечити високий рівень самостійності студентів та покращити якість їхньої перевірки. Другий – це збільшення ролі самостійної роботи у після аудиторний час. Підвищення активності студентів у цей період роботи пов’язаний з деякими труднощами. У першу чергу це неготовність до цього як в професійному, так і в психологічному аспектах. Крім того, існуюче інформаційне забезпечення навчального процесу не достатньо для організації самостійної роботи.

Основне завдання організації СРС полягає у створенні психолого – дидактичних умов розвитку інтелектуальної ініціативи та мислення на заняттях будь – якої форми. Основним принципом організації СРС повинен стати перехід студентів на індивідуальну роботу переходом від фронтального виконання окремих завдань за пасивної ролі студента до пізнавальної активності з формуванням власного бачення вирішення поставлених проблем та завдань. Мета СРС – навчити студента усвідомлювати та самостійно працювати спочатку з навчальним матеріалом, потім з науковою інформацією, формуючи основи самоорганізації і самовиховання з тим, щоб розвинути уміння у подальшому безперервно підвищувати свою кваліфікацію

Вирішальна роль в організації СРС належить викладачу, який повинен працювати не зі студентом «взагалі», а з конкретною особистістю, з її сильним і слабкими сторонами, індивідуальними особливостями та схильностями. Завдання викладача – побачити та розвинути кращі якості студента, як майбутнього спеціаліста високої кваліфікації. Саме він інформує студентів про організацію їхньої самостійної роботи протягом семестру і позиціях самостійної роботи в рейтинг – плані дисципліни; проводить аналіз та усуває об’єктивні причини перенавантаження студентів протягом семестру по усій дисципліні, не перевищуючи виділення запланованих витрат; організовує проведення аудиторної та позааудиторної самостійної роботи, а також етапи контролю цієї роботи. Все це, а також перелік завдань для СРС (обов’язкових для виконання та за вибором студента), форми її організації та звітності, терміни виконання кожного виду роботи, міститься у робочій програмі навчальної дисципліни (розділи самостійної та індивідуальної роботи студентів), з якою викладач знайомить студентів ще на початку вивчення конкретної дисципліни.

Випробуваною формою організації СРС є складання план – графіка усіх видів навчальних робіт, в якому зазначаються терміни усіх заходів, обсяг часу, відведеного на самостійну роботу, тематика занять, література з конкретизацією тем і сторінок.

Співвідношення аудиторної і самостійної роботи студентів з вивчення навчальних дисциплін щорічно встановлюється навчальним управлінням університету за узгодженням з відповідними кафедрами та деканатами і з урахуванням її значення для професійної підготовки фахівця, рівня складності дисципліни, наявності, доступності та якості навчальних і науково-методичних видань.

Викладач у ході занять особливу увагу звертає на формування у студентів раціональних умінь і навичок розумової праці (вміння працювати з навчальною (науковою) літературою, розподіляти матеріал на змістові частини, складати план і запитання до прочитаного, виділяти головну думку, самостійно робити висновки з прочитаного і доводити їх), тобто пропонувати такі завдання, які потребують самостійності, найповнішого виявлення знань і навичок набутих студентами, а також розумового напруження.

Організація самостійної роботи студента містить у собі розробку необхідної документації, що регламентує і методично забезпечує самостійну діяльність студентів.

Вихідними даними для організації СРС можуть бути:

- робочі програми з дисциплін;

- навчальний план;

- кваліфікаційна характеристика фахівця;

- робочий (календарно – тематичний) план (складений викладачем).

До вихідних умов організації СРС належать:

- календарний період навчальної дисципліни;

- реальний бюджет часу;

- забезпеченість інформаційно – методичним матеріалом;

- індивідуальні особливості студентів тощо.

Аналізуючи завдання з організації СРС, вихідні дані та умови викладач формує стратегічну лінію діяльності та складає програму своїх дій, згідно яких:

- створюється план з дисципліни;

- розробляється система контролю;

- створюється інформаційно – методичне забезпечення;

- складається план – графік СРС з дисципліни;

- плануються дії викладача для забезпечення внутрішніх умов.

Програма дій викладача в процесі організації СРС – це його робочий план щодо забезпечення необхідних і достатніх умов для СРС дисципліни. Основними діями можуть бути:

1. Планування та підготовка до організації СРС.

Розробляючи план – графік, який передбачає стимулювання самостійної пізнавальної діяльності студентів, завчасне інформування та планування їхніх навчальних дій, координацію всього обсягу аналогічних робіт, які має виконувати студент протягом семестру (навчального року), викладач повинен дотримуватися таких вимог:

1) засвоєння студентами теоретичної частини курсу з дисципліни до початку виконання самостійної роботи;

2) рівномірність завантаження упродовж семестру не лиши студентів, а й викладачів (асистентів), яким доручено керування та контроль СРС;

3) завершення робіт не пізніше, ніж за один тиждень до початку сесії;

4) для достатнього стимулювання та запобігання перенавантаженнями студентів планувати протягом року не більше 3–4 рубіжних контрольних заходів із дисципліни, враховуючи час, відведений для СРС на семестр;

5) здійснювати перелік видань для СРС і визначати ступінь їх готовності з урахуванням інших зауважень і пропозицій.

План – графік відповідно до кожної теми включає теоретичні та практичні завдання, реферати, контроль підготовки до лекцій (тестовий контроль, активність на лекціях, введення конспекту), контроль підготовки до семінарсько – практичних занять, комплексне контрольне завдання, участь у науковій роботі, залік (іспит), а також критерії оцінювання (наприклад, при рейтинговому оцінюванні знань кількість балів нараховується за кожен вид робіт).

При складанні плану СРС, визначенні його змісту та обсягу викладач повинен враховувати збалансованість СРС з іншими видами навчальної роботи, щоб не перевищувати загальне (54 академічних години) тижневе навантаження студента, тобто йому необхідно задавати домашні завдання з урахуванням обґрунтованих норм часу на ті чи інші види робіт, а також з цих норм. Наявність і цілеспрямоване дотримання погоджених норм часу на СРС дисциплінує і організовує студента.

Після розробки план – графік передається на факультет, де узгоджується його обсяг та терміни виконання завдань СРС з дисципліни відповідно для плану на семестр (тобто з урахуванням інших дисциплін).

2. Власне організація СРС:

- організація надання студентам матеріалів СРС з дисципліни на початку семестру;