Сторінка
15

Дидактичне проектування самостійної роботи студентів з дисципліни "Методика професійного навчання"

За результатами аналізу таблиці 2.2 навчальний матеріал модуля І «Проектування змісту професійного навчання» є досить складним для сприйняття студентами, він характеризується високим ступенем новизни: включає такі базові поняття, як методика, методична діяльність педагога, об’єкти та суб’єкти навчання, методична підготовка інженера – педагога; методику проектування змісту навчального матеріалу на основі діяльнісного підходу; конструювання навчального плану та програм для кваліфікованих робітників тощо. Навчальний матеріал модуля І лише частково спирається на базові поняття дисциплін «Загальна та вікова психологія», «Теорія та історія педагогіки», «Професійна педагогіка». У зв’язку зі змінами у поглядах на предмет методики як навчальної дисципліни і відсутності єдиного навчального підручника, зміст навчального матеріалу модуля І потребує позааудиторної СРС над додатковими літературними джерелами. Згідно з методикою класифікації , навчальний матеріал модулів І, ІІ та ІІІ подаються за трьома рівнями: ОО рівні, а саме: ознайомлення із основними етапами технології проектування змісту та процесу професійного навчання; частина на ПА рівні –основні поняття; та ПС рівні – аналіз результатів навчання, постановка навчальних цілей тощо.

Під час вивчення модуля ІІ «Конструювання навчальних матеріалів», навчальний матеріал студентам продовжується подаватися за трьома рівнями: ОО рівень –ознайомлення з основами складовими технології конструювання навчального матеріалу; види навчальної літератури, дозування навчального матеріалу, ДО, ІСЕ, які засвоюються на рівні ПА; ПС рівень – уміння аналізувати різні види навчальної літератури, порівнювати їх та давати бальну оцінку, вміння виділяти ДО як структурний елемент навчального матеріалу і аналізувати їх за існуючою методикою.

Аналіз змісту навчального матеріалу модуля ІІІ «Структура діяльності педагога з розробки технологій навчання» показав, що на ОО рівні студент повинен ознайомитись з основними компонентами структурної діяльності педагога з розробки технологій навчання; ПА рівень – актуалізація опорних знань, мотивація навчальної діяльності, технологія викладення нового матеріалу, формування практичних дій студентів при теоретичному навчанні; ПС рівень – передбачає вивчення методики планування навчального процесу уроку в цілому та його окремих етапів, а також керівництво СРС.

На основі отриманих знань з модулів І, ІІ та ІІІ студент повинен усвідомлювати: основні підходи до проектування технологій навчального процесу, впродовж навчального проекту в реальних умовах та здійснювати процес рефлексії.

Отже, за результатами аналізу змісту та обсягів навчального матеріалу тем модуля 1 можна сформувати наступний зміст навчального матеріалу, який виноситься на самостійне опрацювання студентам і подати його у вигляді таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Загальна характеристика змісту та обсягів СРС при вивченні тем модуля 1 дисципліни МПН

Отже, переходимо до вибору оптимальних форм на прикладі модуля 1 «Проектування змісту професійного навчання», що містить такі теми: 1.Методика професійного навчання як навчальна дисципліна; 2.Аналіз суб’єктів навчання; 3.Проектування змісту професійного навчання; 4.Конструювання навчального плану та програм для підготовки кваліфікованих; 5.Постановка навчальних цілей.

У зв’язку з обмеженим обсягом дипломної роботи в подальшому розробка форм і методів СРС буде проводитись на прикладі навчального матеріалу модуля 1.

На основі змісту навчального матеріалу модуля 1 кожний лекційний матеріал має свої особливості.

Вибір оптимальних форм та розробка завдань для самостійних робіт

Особливість діяльності майбутнього спеціаліста в умовах НПТ полягає у подальшому прискорені зміни професійних знань, умінь та навичок, здатності самостійно, швидко та якісно вдосконалювати свою кваліфікацію. У зв’язку з таким соціальним замовленням суспільства у системі освіти змінюються завдання та функції викладача та студента. Слід зауважити, що освіта людини не встигатиме за новими відкриттями та науковими теоріями, не відповідатиме вимогам часу та практики, якщо вона не опиратиметься на активність і самостійність особистості та розвиток її творчого потенціалу.

У процесі вдосконалення професійної освіти акцент діяльності викладача дедалі зміщується з розробки нових форм і методів активізації власної діяльності на стимуляцію активності студентів. Від волі, інтересів і прагнень останніх залежить ступінь залучення до навчального процесу , як наслідок, успішність оволодіння професією. Саме тому під час підготовки майбутніх фахівців будь – якого профілю у ВНЗ СРС надається пріоритетного значення. Усіляко заохочується їх творча ініціатива, прагнення до глибокого проникнення у теоретичні основи, вдосконалення практичних навичок в обраній галузі діяльності.

Отже, проблема самостійної роботи є однією із актуальних у професійній педагогіці. Вирішення її в практиці ВНЗ вимагає особливої уваги, оскільки у повсякденній діяльності викладача найбільше недоліків зустрічається саме в організації та проведенні самостійної роботи.

Практичний досвід та вивчення психолого – педагогічної літератури дозволяє виділити такі шляхи вдосконалення СРС: