Сторінка
10

Особливості роботи соціального педагога з "дітьми вулиці"

Важливо, що вулична робота здійснюється на тій стадії, коли молода людина ще не усвідомлює своїх проблем або усвідомила, але соромиться до когось звернутися за допомогою. Тобто вулична соціальна робота дозволяє розв’язувати проблеми молоді на ранніх стадіях їх існування.

Експериментальне дослідження проблеми та рекомендації щодо удосконалення роботи з «дітьми вулиці»

З метою вивчення реального стану проблеми, а також визначення причин, що сприяють виникненню соціального явища «діти вулиці», ми провели експериментальне дослідження, яким охопили 40 учнів 6-9-их класів середньої загальноосвітньої школи № 22 м. Луцька та 20 дітей різного віку з Крупівського навчально-реабілітаційного центру для дітей із вадами зору.

У своєму дослідженні ми виходили з того, що оскільки проблема «дітей вулиці» походить з сімейного середовища, то доцільною і найбільш важливою є профілактика даного явища. Тому ми вирішили визначити розуміння школярами, хто такі діти вулиці, чи хотіли вони коли-небудь втікти з дому і чому та ін.

У своєму дослідженні ми застосовували анкету, спостереження, бесіди, вивчення документів школярів, тестування.

Анкета (від фр. еnquetе - «розслідування») - це упорядкований набір питань та висловлювань, що оформлений у вигляді опитувального бланку. Питання анкети - це звернене до респондента висловлювання, яке націлене на отримання від нього інформації за темою дослідження.

Незважаючи на домінуючу у масовій свідомості думку про те, що складання анкети є справою не дуже складною, ця процедура потребує не тільки значних інтелектуальних зусиль, але й високого рівня професіоналізму дослідника.

Зміст анкети визначається метою та завданнями дослідження, висунутими гіпотезами. У анкеті не повинно бути «випадкових питань», тобто таких, що не сприяють розв'язанню дослідницьких завдань чи не виконують якихось інших функцій, зокрема, включення респондента у ситуацію опитування (вступні питання), перевірки наданої інформації (контрольні питання) і т.д.

За допомогою питань анкети, точніше, відповідей респондентів на ці питання, вимірюються ті чи інші сторони об'єкта дослідження.

Отже, анкета у нашому дослідженні складається з 16 питань (додаток Б). Метою анкетування було визначити чи є у класі діти, схильні до виходу на вулицю; а також визначити причини, які призводять дітей до виходу на вулицю чи причини, які можуть призвести; дізнатися чи всі учні знають про таке явище як «діти вулиці» і як вони його оцінюють.

Під час анкетування виявилося, що багато з школярів не знають, хто такі «діти вулиці». Так, 20% опитаних учнів ніколи не чули про це явище або не знали про що йде мова, 5% опитаних ( анонімно) написали, що тікали з дому через сварки батьків.

Про одного учня написали школярі, що він обікрав когось, утік, а потім повернувся.

30% опитаних учнів написали про конфлікти в сім’ї сусідів, які постійно відбуваються, і при цьому діти часто плачуть.

5% учнів написали що в них у сім`ях є конфлікти через часті п’янки батька.

10% опитаних учнів написали типу такого: « я б утік, якби була серйозна причина, нічого страшного побути трохи на вулиці, може батьки пожаліють мене».

30% опитаних школярів знають, що це за явище, але тікати з дому ніколи не збираються.

Ніхто з учнів не написав, що він конфліктний.

Щодо порад, то 5 учнів написало однаково: менше сваритися, поважати думки інших людей, менше звертати увагу на проблеми.

Інші написали деякі поради щодо профілактики конфлікту. Наприклад, 2 учні написали, що проблема не є актуальною, але знайшлося 10 учнів, які написали, що проблема є актуальною і потребує негайного вирішення.

Результати відповідей школярів ми згрупували і подали в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Відповіді учнів школи

Подані відповіді подамо на діаграмі (Рис.2.1)

Рис.2.1 Розподіл відповідей учнів школи

Також ми проводили таке ж дослідження з «дітьми вулиці», які перебувають в притулку для неповнолітніх.

Дітей під час анкетування було 20.

Ми не казали цим дітям, що ми знаємо, що вони були на вулиці, зазначивши, що з усіма проводимо це анкетування.

Отже, 50% дітей сказали, що їм було добре на вулиці і повернулися б іще туди.

10% дітей сказали, що причиною їх виходу на вулицю, був батько –алкоголік, який постійно бив маму і дітей.

Ще 10% дітей відмовилися віповідати на питання, 30% опитаних сказали, що причиною виходу на вулицю були конфлікти з батьками.

Відповіді дітей ми подали в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Відповіді дітей з притулку

Дані опитування зобразили на рис.2.2. у вигляді діаграми

Рис.2.2 Розподіл відповідей дітей з центру

Отже ми зробили висновок що більший ризик вийти на вулицю є у дітей, які вже були, оскільки вони відчули свободу і не хочуть бути під контролем.

Наступним кроком у нашому дослідженні було проведення тренінгу в центрі для дітей з вадами зору. В тренінгу брали участь двадцять дітей - 10 хлопчиків і 10 дівчаток віком від 8 до 16 років.

Тренінг походить від англ. “to train” – навчати, виховувати. Тренінг – дуже захоплюючий процес, це, передусім, навчання, яке спирається на досвід людини, а також передбачає, що учасники тренінгу, крім отримання нової інформації, мають змогу одразу ж використати її на практиці, виробляючи нові навички. Тренінгова форма навчання розвиває здатність людини до пошуку нових знань, до творчості.