Сторінка
3

Особливості роботи соціального педагога з "дітьми вулиці"

Однією з причин виникнення явища «дітей вулиці» є також злочинні дії батьків, внаслідок яких вони потрапляють у місця позбавлення волі, позбавляють дітей батьківського догляду і в результаті діти потрапляють у державні заклади.

Діти також дуже часто потрапляють на вулицю через конфлікти з друзями ті іншими людьми, через проблеми, які в них виникли і щоб втекти від них, діти ідуть на вулицю .

Ще однією причиною виникнення цього ганебного явища є бездумне, безконтрольне проведення дитиною вільного часу. Зрозуміло, що вільний час потрібний кожній людині, але потрібно вміти правильно ним розпоряджатися, щоб він не призвів дитину до бездіяльності, негативних явищ. Адже часто, щоб згаяти вільний час, людина вдається до непристойних і згубних вчинків: авантюр, правопорушень. Або знаходить таких же, що байдикують, “друзів”, і тоді ця “співдружність” може заподіяти лиха і собі, і оточуючим людям.

Добре, коли дитина має багато друзів. Але бувають у наш час друзі, які негативно впливають на дитину, можуть привчити її курити, вживати алкоголь, займатися грабіжництвом і навіть бродяжництвом. Адже головною особливістю підліткового віку є потреба у спілкуванні з однолітками. Бажання самовизначитись, самоствердитись, властиве підлітковому віку, часто стає мотивом зайняти достойне, задовольняюче підлітка, місце серед ровесників, заслужити їх повагу та схвалення, що часто визначає поведінку дитини.

З огляду на це, важливим завданням як педагогів, так і батьків, є максимальне задоволення потреби дитини в спілкуванні. Спілкування з однолітками уявляється понадцінним саме в підлітковому віці, оскільки в цей період така форма взаємних стосунків є свого роду моделлю майбутніх дорослих стосунків. Взаємодіючи з однолітками, підлітки глибше пізнають себе, порівнюють себе з іншими дітьми, отримують один від одного інформацію, яку вони не змогли отримати від дорослих.

Враховуючи велику значущість спілкування в юному віці, можна впевнено вести мову про те, що вибір підлітком життєвого шляху багато в чому залежить від того, в яку групу він потрапляє. Інколи буває, що тільки місце проживання та навчання штовхає підлітка в коло впливу асоціального угрупування. Із-за інтелектуальної та соціальної незрілості він швидко уступає психологічному впливу її лідера, починає у всьому наслідувати звичаї та норми поведінки, прийняті тут, тільки тому, що “всі так роблять”. Чим менше індивідуалізована свідомість підлітка, чим слабкіший його зв'язок з батьками і чим яскравіше виражена реакція емансипації, тим більше вірогідності, що таке асоціальне угрупування стане для нього референтним, тобто найбільш значущим, таким, що скеровує всю його поведінку.

Досліджуючи проблему причин виникнення явища «дітей вулиці», ми стверджуємо, що найбільш сприятливими для розвитку особистості є демократично побудовані групи, де наявна невелика кількість членів, немає чітко визначеного постійного лідера, жорсткої структури, де всі питання вирішуються колегіально, а стосунки засновані на взаєморозумінні, взаємодопомозі, рівних правах, спільних інтересах та соціальне схвалюваній діяльності.

Така невелика група дітей і підлітків звичайно не протиставляє себе дорослим. Навпаки, підлітки нерідко активно співпрацюють з кимось з дорослих (батьків, вчителів) на основі спільних інтересів.

Доброзичливі стосунки у групі, поєднання різних людей (з різними характерами, стилями мислення) значно підсилює інтелектуальні можливості групи загалом порівняно з можливостями кожного учасника. Недаремно кажуть: “Одна голова - добре, а дві – краще”.

Але є групи, побудовані на інших принципах, у них міжособистісні взаємини будуються інакше. Це - асоціальні угрупування. Асоціально спрямовані угрупування, незважаючи на те, що в них входять підлітки і юнаки, мають ознаки дитячих угрупувань. Вони виникають там, де діти опиняються за волею обставин, тобто стихійно (двір, вулиця). У них відсутня організація продуктивної діяльності, яка замінюється безцільним гаянням часу або ігровою активністю. Особистість пригнічується груповими нормами поведінки, які стають обов'язковими для новачка. Спілкування між членами групи не вибіркове, а знеособлене, оскільки вони не мають індивідуальних інтересів, поглядів, світогляду. Тут не буває вибіркового емоційного зосередження на одному з ровесників. Все підміняється одноманітними спрощеними стосунками, які виникають не за особистісним вибором, а за місцем угрупування.

Зазначені особливості асоціальних угрупувань приваблюють туди саме тих дітей і підлітків, які ще не досягли особистісної зрілості та відчувають себе комфортно лише в такій групі: зі своїми специфічними моральними цінностями і нормами поведінки, над якими не прийнято замислюватися, - їм потрібно просто підкорюватися; з жорсткою ієрархією стосунків; з необхідністю ідентифікації себе зі всіма членами групи, що дає почуття захищеності; з притаманними таким групам засобами розваг: паління, вживання алкоголю й наркотиків, хуліганство.

Спеціальні дослідження, проведені в таких групах, показали, що вони складаються з дітей і підлітків, які мають більш низький, у порівнянні з віковою нормою, рівень психічного розвитку; примітивні інтереси та потреби і, найголовніше, часто потерпає стан емоційного дискомфорту.

Відокремленість асоціального угрупування від інших дитячих і підліткових об'єднань, прагнення до повної автономії, протиставлення себе світу дорослих дає підліткам, що входять до неї, відчуття своєї дорослості, незалежності, задовольняє потребу в самоствердженні. Ця ж потреба, ймовірно, стимулює агресивність членів групи, їх некритичність до своїх дій, бажання шляхом насилля стати “господарями ” своєї території, “тримати в остраху весь район” тощо.

Асоціальна група організована за принципом підпорядкування з чітко визначеною роллю кожного підлітка, що перебуває на тому чи іншому ступені ієрархії. Те, що має право робити лідер або його наближені, не має права навіть спробувати “шістка” - найзневажуваний підліток, що знаходиться на найнижчому ступені ієрархії. З іншого боку, група забезпечує захист усіх своїх членів від нападів представників інших аналогічних груп, жорстоко караючи образників (звідси, наприклад, бійка “стінка на стінку”). Як правило, такі угрупування мають свою територію (подвір'я, горище, вулиця, підвал, інколи навіть район міста), яка ревно оберігається від посягань інших груп, з якими вони найчастіше знаходяться в конфлікті.

Асоціальність подібних угрупувань, яка не завжди проявляється в діях, завжди відображається в моральних цінностях і нормах. Там лідирують або фізично сильні підлітки, або енергійні та інтелектуально розвинені, які спираються на фізичну силу малоінтелектуального наближеного (“дебільного ординарця”). Цінується наглість, жорстокість, агресивність. Характерна некритичність до думки лідера та його підручних, легка індукція емоцій, думок та станів, тобто, коли висловлена кимось (з тих, хто знаходиться на вищому ступені ієрархії) думка або висловлене почуття миттєво передається іншим членам групи, без переосмислення отриманої інформації. Основний стиль проводження часу такої групи - беззмістовна активність.