Сторінка
9

Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення

Але не менш необхідні задачі, спрямовані на виховання в учнів стійкого інтересу до вивчення креслення, творчого відношення до навчальної діяльності графічного характеру. Необхідні спеціальні вправи для навчання школярів способам самостійної діяльності, загальним прийомам рішення графічних задач, для оволодіння методами наукового пізнання реальної дійсності, а також прийомами продуктивної розумової діяльності, вирішуючи ту чи іншу задачу.

Здійснюючи цілеспрямоване навчання школярів за допомогою спеціально підібраних вправ, можна вчити їх спостерігати, використовувати аналогію, індукцію, порівняння, і робити відповідні висновки. Необхідно, як ми вважаємо, прививати учням міцні навички продуктивного мислення, розвивати просторову уяву.

У шкільних підручниках з креслення (і не тільки нині діючих) мало завдань (прикладів), за допомогою яких можна показати учням роль уваги, спостереження, аналогії, індукції, експерименту.

Ми виходимо з того, що незважаючи на помилкові гіпотези, які можна одержати в результаті спостережень і неповної індукції, учитель повинен використовувати всі надані йому програмою і підручниками (у тому числі і раніше діючими, пробними та експериментальними) можливості, щоб розвинути в школярів навички продуктивного мислення.

Новизна, пошук під час продуктивного мислення швидше пов’язується з реалізацією за допомогою уваги або дотримання строгих закономірностей, тобто графічне зображення відображає об’єкт, що підпорядковується об’єктивним законам реальності, а продуктивність мислення – у баченні й розумінні можливих різних шляхів (бажано найбільш продуктивних і раціональних) вирішення мислинєвої задачі за допомогою креслення.

Іноді, для розвитку навичок продуктивного мислення, на уроках креслення необхідно змінювати умови графічних завдань, що зустрічаються в шкільних і інших підручниках.

Наприклад, якщо накреслити силует людини, то слід звернути увагу на те, що не завжди одержується зображення, яке точно передає особливості оригіналу.

Справді, чим ближче до лампи знаходиться людина, тим більший розмір її тіні, і, навпаки. Чому так відбувається?

Тому, що промені світла (проекціюючі промені) виходять із однієї точки – від лампи, і кут між крайніми променями змінюється залежно від положення тіла відносно лампи.

Наведемо приклади задач на розвиток продуктивного мислення.

1. У хлопчика в руці було чотири монети. Він випустив їх по черзі на пісок при різних положеннях руки.

Визначте при якому положенні руки була випущена кожна монета (закладена за спину; опущена вздовж тулуба; витягнута вперед; зігнута в лікті).

2. Чи може пряма лінія мати криву тінь і, навпаки, крива лінія – пряму тінь?

3. Який предмет буде мати однаковий контур зі всіх сторін? (Куля)

4. На дно ящика з квадратним дном щільно покладено дев’ять більярдних кульок. На цей шар у заглибини покладено другий шар, а в його заглибини – третій шар.

Скільки кульок у ящику? (14)

5. На столі лежить кулька, олівець і баранка. Яку фігуру являє собою множина точок дотику для цих предметів? (кулька дотикається в точці; олівець – по прямій; баранка – по колу).

Приведені задачі розв’язувалися зі всіма учнями на уроках, у процесі вивчення або повторення програмного матеріалу, а не тільки з окремими, добре встигаючими учнями в позаурочний час.

Ми виходимо з того, що необхідно на уроках креслення систематично використовувати задачі, які сприяють цілеспрямованому розвитку продуктивного мислення учнів, їх графічному розвитку, формуванню пізнавального інтересу і самостійності. Такі задачі вимагають від школярів спостережливості, творчості й оригінальності.

Ефективний розвиток графічних здібностей в учнів неможливо без використання в навчальному процесі задач на кмітливість, задач-жартів, ребусів тощо.

Як показали проведені нами заняття, розв’язання на уроці креслення ребусів, для розгадки яких недостатньо відомого учням матеріалу, викликає природний інтерес до нового матеріалу, усвідомлення необхідності його вивчення і відповідний настрій до подолання майбутніх труднощів на шляху придбання нових знань.

Диференційований підхід оцінювання знань та вмінь учнів

Здійснюючи індивідуальний підхід до учнів, учитель креслення повинен:

систематично і всебічно вивчати індивідуальні особливості учнів;

поєднувати фронтальну, групову та індивідуальну форми організації навчання;

здійснювати організацію самостійних робіт, продуктивної праці учнів із використанням технічної документації різного типу;

використовувати при необхідності роздатковий матеріал, моделі, натуральні зразки виробів, об’єктів техніки тощо;

проводити індивідуальні бесіди та консультації;

при первинному засвоєнні трудових практичних навичок застосовувати тренажери, пристосування, письмові алгоритми;

використовувати методи програмованого навчання;

диференціювати за рівнем складності графічні завдання, здійснювати індивідуальний добір об’єктів праці.

Проблема індивідуального підходу пов’язана з підвищенням якості навчання, переорієнтацією навчального процесу на особистість школяра. Особливо гостро стоїть питання про врахування індивідуальних відмінностей учнів при засвоєнні ними техніко-технологічних відомостей, оскільки це відбувається в умовах обмеженого часу і з орієнтацією, як правило, на можливості середнього учня. Індивідуального підходу вимагає і контроль засвоєних знань, а також уміння застосовувати їх при виконанні графічних завдань. Індивідуальний добір спеціальних контрольних завдань сприяє усуненню формалізму в оцінці знань і вмінь учнів, дає змогу оптимально організувати їх самостійну роботу.

Досвід нашої роботи в школі, аналіз досвіду ряду вчителів показали, що одним з ефективних засобів реалізації індивідуального підходу до учнів на уроках креслення можуть бути диференційовані завдання, тобто поділені на якісно різноманітні групи залежно від їх складності. Остання визначається сукупністю таких показників: обсягом завдання (питома вага графічних робіт і розрахунків, кількість поставлених в умові запитань тощо); типом розумової діяльності, необхідної для його виконання (відтворення засвоєних раніше відомостей, застосування знань у типових або нетипових умовах, пошук нових засобів розв’язання навчальної проблеми або нової інформації з додаткових джерел); наявністю чи відсутністю програмованих відповідей, підказок.

Запропоновані завдання поділяються на чотири групи. Перша група – простіші, друга – складніші і т.д. Перші дві групи відрізняються тим, що при виконанні завдань вимагається репродуктивна (відтворююча) діяльність, тоді як завдання третьої і четвертої груп передбачають мислительну діяльність продуктивного характеру. Крім того, перша і друга групи в свою чергу складаються із завдань декількох типів, які незначною мірою відрізняються за своєю складністю.