Сторінка
15

Розвиток продуктивного мислення в учнів на уроках креслення

3. Виховна: виховати в учнів акуратність, інтерес до креслення, економічне ставлення до матеріалу.

Практична робота:

1. Читання зображень предметів, що містять дві проекції.

2. Виконання вправ, пов’язаних із проеціюванням предмета на дві площини проекцій.

Наочні посібники і обладнання: креслярське приладдя для виконання креслень в зошиті і на класній дошці; таблиця 1 – «Креслення предмета, що містить дві проекції»; таблиця 2 – «Взаємне розміщення фронтальної і горизонтальної проекцій»; підручники: Ботвинников О. Д. «Креслення», Сидоренко В. К. «Креслення», Верхола А. П. «Методика викладання креслення в школі»; роздатковий матеріал.

Міжпредметні зв’язки: фізика – розділ «Електрика і магнетизм», комп’ютерні технології – розділ «Комп’ютерна графіка».

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

перевірка наявності учнів за списком журналу, наявність робочого одягу;

перевірка готовності учнів до заняття.

2. Актуалізація опорних знань.

Письмове опитування попередньої теми: «Аналіз графічного складу зображення».

Перший варіант:

1. Що називають аналізом графічного складу зображення?

Аналізом графічного складу зображення називають визначення геометричних побудов, необхідних для виконання креслення.

2. Провеcти лінії, паралельні заданій прямій.

Другий варіант:

1. Як називається розчленування зображення на окремі графічні побудови?

Аналіз графічного складу зображень.

2. Побудувати взаємноперпендикулярний відрізок за допомогою косинця і лінійки.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Проекція в перекладі на українську мову означає «кидає» (вперед). Геометричний смисл цього слова полягає в зображенні якого-небудь предмета на площині. Основним способом виконання машинобудівних креслень є метод прямокутного проекціювання, оскільки прямокутні проекції забезпечують точність і виразність зображень предметів на площині. Сьогодні на уроці ми будемо розглядати проекціювання на дві площини – фронтальну і горизонтальну.

4. Оголошення теми уроку.

5. Вивчення нового матеріалу.

Спочатку згадаємо що таке проеціювання, які методи проеціювання ми вже знаємо. Кожен об’ємний предмет має три виміри: довжину, ширину і висоту. Виготовляють предмети за кресленнями, що містять їх зображення на площині (на аркуші паперу). В основу побудови зображень на кресленнях покладено метод проекціювання. Він полягає у тому, що зображення предмета на площині дістають за допомогою проекціюючих променів.

Проекціювання нагадує утворення тіні предмета. При освітленні сонячними променями будь-який предмет (дерево, паркан, будівля) відкидає тінь, яка подібна до обрисів самого предмета. Утворення зображення предмета на кресленні уявними проекціюючими променями називають проекціюванням. Утворене методом проекціювання зображення предмета на площині називають проекцією. Площина, на якій одержують проекцію, називається площиною проекцій. Отже, пригадавши все це, ми переходимо до нашої теми.

Записуємо у зошитах. Одна проекція не завжди однозначно визначає форму зображуваного предмета. У зошит перекреслюємо рисунок 1. Різні за формою предмети утворюють одинакові проекції. Це називають невизначеністю форми об’ємного предмета за однією проекцією. Тому, щоб одержати уявлення про форму об’ємного предмета, прекціювання виконують на дві площини проекцій: горизонтальну H і вертикальну V. Площини проекцій у просторі розміщені під прямим кутом одна до одної. Лінія перетину цих площин (її позначають ОХ) називається віссю проекції.

Проекція предмета на горизонтальну площину проекцій називається горизонтальною проекцією. Проекція предмета на фронтальну (вертикальну) площину проекцій називається фронтальною проекцією. Утворені дві проекції предмета розташовані у просторі в різних площинах. Щоб дістати креслення предмета на площині, обидві площини проекцій суміщають в одну. Для цього горизонтальну площину проекцій повертають так, щоб вона збігалась з фронтальною площиною проекцій. Розглянемо рисунок 2 «Суміщення фронтальної і горизонтальної площини проекцій».

А зараз ми виконаємо креслення предмета, що містить дві проекції. Один із учнів працює на дошці, а інші – у своїх робочих зошитах. Як приклад, дивимося на таблицю 1. Якщо ви уважно придивитись, то можна замітити, що межі площин і лінію їх перетину на кресленні предмета не показують. Доцільно також відзначити, що виконуючи креслення, горизонтальну проекцію предмета завжди розміщують під фронтальною – у проекційному зв’язку. Це ми можемо побачити розглянувши таблицю 2. Це правило порушувати забороняється.

Для закріплення теоретичних і практичних знань використовую, як метод, самостійну роботу учнів. Щоб розвинути продуктивне мислення використовую вправи:

а) уявний поворот зображених предметів з послідовним виконанням ескізів і креслень у зміненому положенні;

б) аналіз геометричної форми предмета;

в) зміна форми тіла за зовнішнім виглядом;

г) вияснення характеру взаємозв’язку різних видів з’єднання деталей уявного монтажу (демонтажу) з’єднань, а також за допомогою рухомих моделей і виконання ескізів;

д) читання схем і креслень. Наприклад, при вивченні даної теми можна використати таку задачу: з прямокутної пластинки уявно вирізати і зобразити різні фігурки без отворів. Задача має багато варіантів розв’язку. У процесі розв’язку задачі в повній мірі виявляються індивідуальні уявлення учнів про деталь, яка може бути обмежена площиною. На основі даних задачі вчитель відображає картину уявної і творчої активності дітей. Це дасть йому можливість більш ефективно проводити індивідуальну роботу з учнями.

Інше завдання. Роздаю дітям карточки із завданням 1: за наочними зображеннями предметів знайдіть відповідні їм проекції. Відповіді запишіть у таблицю. Для виконання цього завдання учням дається 7 хвилин. Хто з учнів правильно і швидко виконає завдання отримає оцінку за нову тему.

6. Вступне інструктування:

1) видача завдань учням;

2) інструктаж з безпеки праці, черговий читає стенд з правилами безпеки праці в голос;

3) ознайомлення з послідовністю виконання практичної роботи;

4) підготовка робочого місця та потрібних креслярських інструментів для виконання завдань;

5) перевірка справності та санітарного стану необхідних інструментів;

6) видача завдань (тести).

7. Практична робота (біжучий інструктаж):

Під час виконання практичних робіт, учні дотримуються безпеки праці: все зайве позабирати зі столів. При правильній організації робочого місця, економиться робочий час і створюються безпечні умови праці. На столі повинні бути тільки ті креслярські інструменти, які необхідні для виконання практичної роботи. Кожен інструмент повинен мати своє місце.

Аналіз ймовірних помилок: можливо не точне розуміння горизонтальної чи фронтальної проекції; неправильне розміщення проекцій на дві площини проекцій.

Метод самоконтролю: перевіряю чи кожен учень може визначити яка з проекцій предмета є горизонтальною, а яка фронтальною. Як вони повинні бути розміщені на кресленні одна відносно одної. Збір даних для заключного інструктажу.